«Порушує права українців...»

Позивачі поки що не отримають компенсації за порушення своїх прав, оскільки в суді сподіваються, що в Україні таки буде створено ефективний ринок землі. Але суд присудив позивачам по 3 тисячі євро компенсації за судові витрати. Втім, у ЄСПЛ наголосили, що ці компенсації не призначатимуться наступним позивачам у подібних справах, якщо такі з’являться.

ЄСПЛ закликав Київ зняти мораторій на продаж землі

Крім того, суд зобов’язав Україну вдатися до законодавчих кроків, які забезпечили б справедливість для власників землі, що поширюється не лише на позивачів.

Однак це не означає, що в Україні негайно повинен запрацювати не обмежений нічим ринок землі, а український уряд має право самостійно визначати, як буде вирішено це питання. Але якщо Україна й надалі «демонструватиме безпідставне зволікання» з ухваленням відповідних законів, то йтиметься вже і про грошові компенсації за порушення прав.

У повідомленні суду йдеться про те, що «після розпаду Радянського Союзу в Україні розподіл землі сільгосппризначення відбувався серед колишніх членів колгоспів», але згодом було за-проваджено, як тоді вважали, тимчасову заборону на продаж цієї землі, що отримала назву «земельного мораторію». Уряд вважав, що це має запо-бігти концентрації землі у руках небага-тьох, вберегти селян від зубожіння і забезпечити використання землі саме для сільськогосподарських робіт.

Судді звернули увагу, що і в самій Україні уряд декларував за мету створення ринку землі, «тільки-но буде створено відповідну інфраструктуру». «Проте суд з’ясував, що держава не створила чесного балансу між загальними інтересами громади і правами власності позивачів», — йдеться у повідомленні ЄСПЛ. Більше того, термін мораторію кілька разів подовжували.

Тимчасова заборона на десятки років і мільярди збитків

У Світовому банку вважають, що скасування мораторію на продаж землі може додати українській економіці 1,5% зростання.

Вперше законодавчий мораторій на продаж сільгоспземлі було запроваджено понад 15 років тому. Відтоді його неодноразово подовжували. Востаннє — наприкінці 2017-го.

Скасування мораторію є одним із зобов’язань, які взяла на себе Україна перед МВФ. Згідно з меморандумом, законопроект щодо земельної реформи мав бути розроблений урядом і поданий до парламенту до кінця травня 2017-го. Однак на тлі неоднозначних оцінок планів продажу землі з боку суспільства, учасників ринку та експертів, єдина законодавча ініціатива так і не з’явилася.

У Світовому банку підрахували, що створення ринку землі могло б стати значним поштовхом для розвитку української економіки, а власникам землі — принести справедливу вартість за їхню власність.

«Скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель — сьогодні найбільше, що може зробити український уряд, щоб прискорити економічне зростання», — заявила директорка Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Сату Кахконен. Вона нагадала, що до сільгоспземель, нині заборонених до продажу, належить близько 70% усіх земельних угідь України, де розташована третина світових чорноземів.

За розрахунками Світового банку, якби український уряд нарешті наважився на «змістовну реформу земельної галузі», це могло б «розширити річний обсяг виробництва на $15 млрд та збільшити ВВП приблизно на 1,5%». Крім того, це могло б принести до 2 млрд доларів доходу від одноразового продажу державних земель та 250 млн доларів щороку від їх оренди.

Оглядачі також звертають увагу, що попри багаторічну заборону на продаж землі, левова част-ка українських чорноземів уже має фактичних власників.

(Продовження теми — на 2-й стор.)