Що віщують пінгвінята?

Результати дослідження дозволять спрогнозувати реакцію цих птахів на зміни середовища Антарктики та на вплив промислу криля (ряд дрібних морських нектонних ракоподібних, — Ред.) у прибережних водах континенту.

Отримані дані стали основою для спільної статті науковців під назвою «Оцінка фенології та репродуктивної успішності морських птахів, що гніздяться у колоніях, з використанням камер із запрограмованим часом реєстрації».

Ці дослідження українські полярники провели в межах міжнародного проекту з вивчення екосистем Антарктики, який був започаткований 2016 року дослідниками з США, Аргентини, Польщі, Австралії та України. Потім до нього приєдналися вчені з Великої Британії та Іспанії. Нашу країну в проекті представляють Геннадій Мілі-невський, завідувач науково-дослідної лабораторії фізики космосу Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, а також Національний антарктичний науковий центр, який забезпечує логістичну підтримку.

І ще одна інформація про нові міжнародні проекти в Антарктиці та Арктиці.

Уже наступного року до досліджень на українській антарктичній станції «Академік Вернадський» можуть долучитися канадські та турецькі вчені. Натомість українські науковці отримають змогу працювати на канадських станціях в Арктиці та використовувати логістичні можливості Туреччини в Антарктиці, повідомляється на сайті Міністерства освіти та науки України (https://mon.gov.ua).

Про таку співпрацю домовилися під час 41-ї наради Договору про Антарктику, що тривала впродовж тижня в Аргентині. У ній взяли участь 53 держави, які є сторонами договору. Делегацію України очолював генеральний директор директорату науки МОН, представник уряду України у секретаріаті Договору про Антарктику Дмитро Чеберкус.

«З Туреччиною ми підписали декларацію, зробивши перший крок до співробітництва на міжвідомчому рівні. Зокрема, задекларували можливість проведення спільних експедиційних досліджень з використанням ресурсу станції «Академік Вернадський» та логістичних можливостей турецької сторони», — розповів Дмитро Чеберкус.

Конкретних домовленостей про співпрацю також досягнуто з делегацією Канади.

«У нас є взаємна зацікавленість у співпраці на наших станціях. Адже Канада має станції в Арктиці, однак не має жодної антарктичної. Україна ж — навпаки. Проведення спільних досліджень у двох полярних регіонах дасть нам результати для порівняння та можливість оцінити низку планетарних процесів», — зазначив очільник Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий, що також входив до складу української делегації.

У рамках 41-ї наради країни обговорювали питання про організацію та регулювання наукової, природоохоронної й логістичної діяльності в Антарктиці. Зокрема, сторони договору ухвалили оновлені плани управління для шести районів з особливим режимом охорони, настанови з оцінки та управління об’єктами історичної спадщини, інструкцію з використання в Антарктиці безпілотних літальних апаратів, а також правила щодо екологічно відповідального здійснення наземних науково-пошукових польових робіт на цьому континенті.

Нагадаємо, Україна є не лише учасницею Договору про Антарктику, а й входить до числа 29 консультативних сторін цього договору. Саме ці країни мають право голосу та вето під час прийняття рішень щодо будь-якої людської діяльності на льодовому континенті.