Великдень. Карпати. «Буковель»

Переважна більшість людей у вишиванках, поміж ними — чимало дітей. Головна церква містечка нова, світла і простора, з акустикою, якій не один театр може позаздрити. Хор співає нат-хненно, багатоголосо. Інтер’єр прикрашає іконостас, оздоблений філігранною пластикою, стіни вкриті розписами, виконаними з великим смаком. Церква не всіх вмістила, але всіх любить. Ті, хто спав довше, вишикувалися надворі довкола. У їхніх кошиках традиційний великодній набір — паска, писанки, сир (масло), ковбаса, шинка, хрін, сіль. Й ось довгоочікуваний момент — отець Мирослав кропить свяченою водою святкову їжу та тих, хто її приніс. Христос воскрес! І, як кажуть гуцули, «Абись-мо дочекали відте-пер за рік».

Понеділок. Проводи. У Яремчі, як і скрізь у горах, землі бракує, тому новий цвинтар розташований нагорі, йому років з п’ятнадцять. Містечко — як на долоні, звідси дивовижна панорама на довколишні гори.

Пам’ятники добротні, але без огорож, тут це не заведено. Відправа за померлими, отці освячують могили, йдуть за порядком, не минаючи і поховань, до яких ніхто не прийшов. Людей багато, але тут не годиться приносити їжу та алкоголь на цвинтар. Такий звичай: їсти і пити вдома, що таке пікнік на кладовищі — тут не знають. А ще кілька років поспіль греко-католицька церква закликає не приносити на цвинтар пластмасових вінків та квітів. Хто справді хоче облагородити могилку, хай потрудиться посадити живі квіти, і ця праця буде виявом поваги та справжньої любові до померлих. «Чим більше пластикового сміття (штучних квітів) ви принесете на цвинтар чи на похорон, тим більше людей захворіють на алергію та інші важкі хвороби», — застерігає церква.

Життя триває. Великодній тиждень виявився напрочуд теплим. У горах ще сніг, а на найбільший у Східній Європі та Україні гірськолижний курорт «Буковель» з Яремчі хвилин сорок їзди по ідеальному шосе. З білборда народний депутат Олександр Шевченко дякує усім громадянам, котрі платять податки, адже завдяки цим грошам будуються автомагістралі. Дістатися туди можна машиною, можна рейсовими автобусами, які курсують часто.

Більшість переконана, що катання на лижах можливе лише взимку. Але це не про «Буковель». Тут варто хоч раз побувати саме в оксамитовий сезон. Він багато в чому схожий з оксамитовим сезоном на нашому морі — погода шикарна, людей небагато. Оксамитовий сезон у «Буковелі» — сезон найбільшої кількості снігу на схилах та найнижчих цін на катання, проживання та інші послуги курорту.

Катаюся 12 квітня. Після чотирирічної перерви. Скучив за лижами. Черг на витяги нема. Сонячний лагідний день — до +20. На схилах товстий шар снігу (щоночі його розрівнюють ратраками — спеціальною гусеничною техні-кою, яка використовується для підготовки гірськолижних схилів і лижних трас). Під час нічних заморозків сніг на траси «настрілюють» зі спеціальних безшумних снігових гармат. Зранку до обіду він ідеальний, особливо на пів-нічних схилах. Усі траси відкриті, кожна з них позначена: сині — для новачків, червоні — середньої складності і чорні — для спортсменів. Усього трас різної складності 68 км, усі вони сполучені між собою.

Катаюся у футболці і светрі. Шолом — обов’язковий. Коли виїжджаю вгору на крісельному витязі посеред височенних ялин, слухаю пташиний спів і вдихаю пахощі хвойного лісу.

Після кількох годин інтенсивної їзди підіймаюся на найвищу точку «Буковелю» — гору Довга (1371 м). Знімаю лижі, заходжу до затишного кафе, замовляю каву, сідаю у шезлонг на просторій, залитій сонцем терасі. Звідси відкриваються незабутні види на довколишні засніжені карпатські гірські хребти — Чорногору з Говерлою і Петросом, Свидовець з Близницями, Стогом, Герешаскою, Горгани з Хом’яком, Синяком, Довбушанкою, Чорною Кливою, Братківською, Сивулею. А неподалік на сонячній галявинці у снігових проталинах розквітають крокуси.

Половина дня катання, із 8.30 до 14.00, обійшлася мені у 265 гривень + 35 гривень кава.

Цього року зимовий сезон на «Буковелі» завершився 22 квітня.

Володимир ГЕНИК.

PS. Туркомплекс «Буковель» — модерний складний механізм, який ідеально працює. Автор ідеї, засновник та колишній директор цього гірськолижного курорту, народний депутат України сьомого та восьмого скликань Олександр Шевченко — український бізнесмен, громадський діяч, політик, меценат.

Фото автора.