Переглядів: 2045

Те, що відходить у минуле

Перше травня — свято, що дісталося нам у спадок від радянського минулого, відзначається і в низці країн світу. Там воно іменується Днем міжнародної солідарності трудящих, Днем праці, Днем весни... В СРСР його часто називали Першотравнем.

Ще задовго до липня 1889 року, коли конгрес Другого Інтернаціоналу ухвалив відзначати 1 травня як день солідарності робітників, у пам’ять про чиказькі події травня 1886-го, в одеситів цей день був святом весни і днем народних гулянь. Ось як описував «Одесский вест-ник» від 5 травня 1834-го святкування 1 травня в місті: «В Одесу, із самого заснування її, коли вона була ще тільки невеликим містечком, перейшов із Росії звичай святкувати щорічно 1-е травня як день, призначений для зустрічі весни, хоча весна починається у нас майже на два місяці раніше. Коли все містечко, з раннього ранку, від малого до великого, поспішало на берег провести перший день травня. У нинішньому році святкування 1-го травня було на дачі, що належала колись герцогу де Рі-шельє. Мальовничий сад і великий парк, куди вільно можуть в’їжджати екіпажі, має всі зручності для цього гуляння».

Після «кривавої неділі» 1905 року одеські революціонери намагалися підняти місцевий пролетаріат на страйки. Так, у кінці березня почалися страйки портових вантажників і кочегарів Російського товариства пароплавства і торгівлі. Але до середини квітня протести були придушені. Великдень у 1905-у припадав на 17 квітня — напередодні 1 травня в Європі й Америці. Одеські анархісти спробували розгорнути першо-травневу демонстрацію на Дерибасівській, але поліція за-арештувала 19 осіб. Ще одна спроба провести збройну демонстрацію на Миколаївському бульварі також була припинена жандармами.

У Російській імперії Першо-травень уперше неофіційно відзначили 20 квітня (3 травня) 1911 року в Петербурзі. А в 1918-у в РРФСР це свято стало державним Днем Інтернаціоналу. Назва його неодноразово змінювалася: Свято міжнародної солідарності пролетаріату, Бойове свято міжнародного пролетаріату і День всесвітнього свята трудящих.

В епоху СРСР виступати з економічними або політичними гаслами проти держави було, щонайменше, дивним, якщо не сказати — небезпечним. Тому Першотравень перетворився з протестного заходу на потужний інструмент ідеологічної обробки населення. Найбільш вражаючим елементом довоєнних першотравнів стали різноманітні паради, які проводилися в Одесі на площі Революції (нині — Куликове поле). А в 1930-х вони ще й доповнилися фізкультурними масовками. Під час Другої світової війни паради і маніфестації на честь 1 травня не проводилися. Для Одеси 1 травня 1945 року ознаменувалося тим, що вона серед перших, разом з Ленінградом, Сталін-градом і Севастополем, отримала звання міста-героя.

Радянська пропагандистська машина підтримувала пафосний стиль заходу з безглуздими транспарантами і примусом на виробництві — у демонстраціях брали участь за рознарядкою. Заводи, інститути, фабрики зобов’язані були виставити своїх представників у колони. Ситуація дійшла до абсурду, коли в 1986 році, відразу після катастрофи на ЧАЕС, щоб заспокоїти панічні настрої, в Києві вивели людей на численний першотравневий мітинг, попри значно підвищений рівень радіації в місті.

Першотравень любили не стільки за солідарність з робітниками всього світу, скільки за те, що у вихідні можна було копати городи, садити картоплю, моркву та цибулю.

Згідно з опублікованими даними досліджень, проведених Київським міжнародним інститутом соціології, найпопулярнішими офіційними святами для українців є Великдень (81%), Різдво Христове (78%), День Незалежності України (34%) і Трійця (20%). А ось щодо суто радянських свят 1 та 9 травня спостерігається тенденція до затухання популярності.

Успішний опір нинішній російській збройній агресії став передумовою для виникнення справді народних свят, в основі яких закладений позитивний посил — перемога. У тому числі й перемога над «російською весною» в Одесі.

Безперечно, в новій країні повинні з’явитися нові свята — не номенклатурно-державні, а народні. Ті ж, що мають радянську історичну складову, самі поступово відійдуть у минуле.

Ігор МОЗГОВИЙ,
кандидат
історичних наук.

На знімку: Одеса. 1 травня. Кінець 1980-х.

Фото з редакційного архіву.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net