Чи болячка сверблячка?

Здорова людина здатна контролювати себе й не чухатися на очах у сторонніх.

Якщо ж ви не можете втерпіти, й змушені підшуковувати момент, коли вас ніхто не бачить, чи бігати у туалет, щоб почухатися, то це серйозний привід звернутися до лікаря.

Отже, якщо шкіра свербить настільки, що ви роздерли її до крові, якщо крім свербежу ви відчуваєте й інші симптоми — печіння, біль, висип, температуру, лихоманку, блювоту, запаморочення — час вживати заходів.

— Вікторіє Олександрівно, чому ж виникає свербіж?

— Раніше вважалося, що свербіж — це різновид болю, однак зараз дедалі більше лікарів схиляється до думки, що це самостійне відчуття.

Існує чотири типи свербежу. Прурітоцептивний, причиною якого є запалення або пошкодження шкіри. Невропатичний, зумовлений пошкодженням нервової системи та розладами чутливості. Нейрогенний свер-біж виникає за відсутності будь-яких ознак пошкодження нервової системи (наприклад, при застої жовчі), а психогенний — провокують складні емоційні стани. Отже, причини у всіх названих типів свербежу — різні.

Свербіж може вражати все тіло або виникати лише в певних місцях. Він може бути наслідком чи симптомом серйозного захворювання, або ж ознакою сухості шкіри чи укусу комахи.

Найпоширеніші причини свербежу пов’язані зі станами шкіри: дерматитом або її запаленням, екземою, псоріазом, дерматографізмом.

До свербіння можуть мати причетність і такі інфекції, як вітрянка, кір, грибок, кліщі, клопи, воші, гострики, короста. Спричинити його здатні різні подразники: мило, креми, ло-сьйони та інші засоби з догляду за шкірою, а також декоративна косметика, парфуми, одяг з вовни і навіть їжа.

До розвитку свербежу можуть призвести і загальні розлади: хвороби печінки, анемія, лейкемія, захворювання щитовидної залози, лімфома, ниркова недостатність, депресія. А ще його провокують порушення в роботі нервової системи. Алергію можуть викликати й окремі ліки: протигрибкові, антибіотики, сильні болезаспокійливі засоби, протисудомні препарати. Свербіж — частий супутник вагітних жінок.

— У чому полягає його діагностика?

— Її мета — пошук причини сверблячки. Відтак лікар може запитати вас: коли ви вперше зіткнулися з цією проблемою? Чи постійно свербить, чи ні? Чи контактували ви з якимись речовинами-збудниками? Чи маєте алергію? Де свербить найсильніше? Які ліки приймаєте?..

Діагностика свербежу, особливо, якщо його причина неочевидна, може включати проведення багатьох тестів та аналі-зів: аналіз крові й сечі на ін-фекції, тести щитовидної залози, алергопроби, біопсія шкіри. Метод діагностики визначається симптомами, які відчуває пацієнт. Якщо він скаржиться на свербіж у паховій ділянці, то першим кроком має бути аналіз на венеричні захворювання й інфек-ції, а не алергопроби.

— Наскільки єфективне лікування свербежу різної етіології?

— Майже всі найпоширеніші причини свербежу лікуються. І саме від причини залежить метод лікування. Це можуть бути антибіотики — якщо у пацієнта виявлена інфекція, або антигістамінні засоби — якщо йдеться про алергію. Застосовуються й спеціальні засоби, які допомагають вгамувати неприємний симптом, поки пацієнт проходить лікування від основного захворювання.

З-поміж методів лікування свербежу: використання зволожуючого крему для сухої шкіри, відмова від контакту з дратівливими речовинами — милом, косметикою, барвниками, купання в холодній воді, застосування безрецептурних засобів від свербежу та приймання антигістамінних препаратів.

Подряпини й інші поверхневі травми погіршують стан шкіри і можуть посилити свербіж, тому намагайтеся бути обережнішими, поки проходите курс лікування.

Розмову вів
Ярослав ШЛАПАК.