«Бо ми з Тарнува...»

Сьогодні багато молодих, освічених, ініціативних поляків поїхали працювати в країни Західної Європи, де заробітки значно вищі, ніж на батьківщині. Робота там не є для них еміграцією, адже громадяни Польщі — повноправні громадяни Європейського Союзу. А вакуум робочих місць у самій Польщі дедалі частіше заповнюють громадяни України.

Українські журналісти разом з колегами з Австрії, Німеччини та Франції приїхали на запрошення Промислового кластера у місті Тарнув (Tarnowski Klaster Przemysіowy S.A.), розташованого на території 90 гектарів. Тут, за якихось чотири кілометри від історичного центру, працюють 60 промислових підприємств, де створено 1500 робочих місць.

Чому саме Тарнув? Це другий у Малопольському воєводстві (після Кракова) науковий, економічний та культурний центр. Місто з населенням трохи більше 100 тисяч, має вигідне географічне розташування: стоїть на осі захід-схід, на автостраді А-4, яка веде із Західної Європи до України. А ще неподалік Тарнува пролягає автострада з Варшави на Словаччину. До двох великих аеропортів (Жешув — 85 км, Краків — 95 км) звідси лише година їзди. До того ж це великий за-лізничний вузол.

Підприємства, які працюють у кластері, користуються привілеями спеціальної економічної зони. Тут привабливі ціни на нерухомість, невисока орендна плата за промислові та складські приміщення. Інвестиційні території мають розвинену інфраструктуру та оснащення.

У Тарнува великі промислові традиції: тут працює один з найбільших у Польщі хімічних гігантів — концерн Grupк Azoty S.A.

Два останніх роки кластер очолює пані Магдалена Гадецька-Буркало, яка обійняла посаду президента у результаті перемоги на конкурсі.

Пані Магдалена вважає, що для неї як для очільниці промислового кластера найістотнішим є те, щоб Тарнув зростав еконо-мічно. Щоб не виїжджала звідси молодь, щоб місцеві підприємці та закордонні інвестори мали всі умови для свого бізнесу.

Ми на території кластера. Це велика облаштована територія, де розташовані підприємства. Це не звична нам понура запорошена «промзона» комуністичних часів, тут скрізь порядок, благоустрій і якісні дороги. Є земельні ділянки і промислові площі, які інвестори можуть купити або орендувати на вигідних умовах.

Знайомимося з тутешніми інвесторами. Фірма Yabimo знана далеко за межами Польщі. Вона працює в країнах Скандинавії, Бенілюксу, в Ісландії, Великій Британії та Німеччині. Проектує, виготовляє та продає сталеві конструкції, які використовуються при будівництві мостів, великогабаритних промислових об’єктів, як-от судноверфі, нафтопереробні заводи та підприємства хімічної галузі.

А ще Yabimo має систему професійно-технічної освіти, де готує власні кадри, зокрема висококваліфікованих монтажників.

Яцек Бжезінський, один із власників фірми, приймає нас в офісі Yabimo:

— Пане Яцеку, чи зацікавлені ви в українських працівниках, чи готуєте для свого підприємства українських громадян?

— Yabimo є міжнародною фірмою, ми завжди відкриті до співпраці з різними державами, з багатьма кандидатами до праці. Український ринок для нас дуже потенційний. І кандидатів з високими здібностями ми із задоволенням залучимо до нашої фірми, якнайбільше. То цікава опція. Працівники з інших країн знаходять у нашій фірмі працевлаштування, а отже Україна — так!

— Чому для офісу фірми вибраний Тарнув, а не якесь з більших міст? Чому Тарнув вважаєте ліпшим?

— Особи-засновники фірми, і я серед них, походимо з Тарнува. Тому Тарнув є головною садибою фірми. Але у Кракові, Жешуві та багатьох інших містах маємо наші представництва. Тарнув зручно розташований на австостраді, яка веде із Західної Європи через Краків до України.

— Якщо стисло, які сильні сторони вашої фірми?

— Найперше — міжнародне визнання, яке вже маємо двадцять років. Перевагою є і молода, амбітна динамічна команда, всі наші кадри вільно володіють англійською. Не боїмося випробувань і передусім презентуємо високу якість пропонованих продуктів та послуг.

А зараз ми в цехах фірми «Модус-Пак». Її власник Ришард Черняк показує нам виробництво. Фірма виготовляє різноманітні види пакетів, плівки та стрічки для пакування пляшок, скляних слоїків, металічних банок, дерева, поліграфії та будівельних матеріалів.

 — Пане Ришарде, яке співвідношення у вашій компанії механічної і ручної праці, як задіяні люди і роботи?

— Маємо нині десь 30 працівників. Процес «люди — роботи» частково поділений: частина процесів вимагає звичних людських навичок, а частину виконують машини. Все, що пов’язане зі створенням продукту на машинах — засипання, відбір сировини чи сортування готового виробу, — це процес автоматичний. Але деякі операції, як, наприклад, пакування, вкладання, оклеювання — ця частина виконується працівниками.

— Чи працюєте ви з українським ринком і настільки ви зацікавлені у такій співпраці?

— Почасти так, частина фірм, які мають виробництва у Польщі, володіють потужностями й в Україні.

— Якщо не таємниця, який річний оборот вашої фірми?

— Понад мільйон злотих.

— Ваше виробництво є екологічно складним. Чи контролюють вас екологічні служби?

— Зазвичай маємо щороку кілька перевірок із захисту довкілля, з санітарно-епідеміологічної служби, також відбувається контроль перевірки документації. Але, зрештою, це нормальна державна політика контролю, це аж ніяк не якась там напасть на підприємця і «биття його по голові» за те, що погано робить. Це нормальний процес.

— Чи є соціальні програми для ваших працівників, скажімо, медичне страхування, додаткові премії за складні умови праці?

— Грошова винагорода у нас складається з базової, пов’язаної з ефективністю, продуктивністю і такого типу речами. Є програми, які стосуються соці-альної опіки, додаткового страхування, але то речі, у яких працівник також бере участь. Наприклад, частково платить роботодавець, а частково — працівник. Ті, хто виявляє бажання брати участь у такій програмі, викуповують її або частково за неї платять.

— Чи є державні програми, які допомагають вам у вашому виробництві, може, маєте податкові пільги?

— Так, ми працюємо у спеці-альній економічній зоні, відтак на десять років звільнені від податку на прибуток. Можемо не сплачувати податок у тому розмірі, на який будемо інвестувати. Тобто, якщо зробимо інвестицію у мільйон злотих, то мільйон злотих податку можемо не заплатити.

— Чи працюють на вашому підприємстві українці?

— Ні.

— А чи ви зацікавлені в наших працівниках?

— Буває по-різному. Бюро посередників нещодавно запропонувало нам українських працівників, ми дали згоду, але вони до нас не потрапили, бо як перетнули кордон, то поїхали собі далі, до Німеччини.

(Далі буде).

Володимир ГЕНИК.

Одеса — Варшава — Тарнув — Одеса.