Степан ОЛІЙНИК. Добірка

Що зріс між добрих земляків,
Яких ще в юності сподобав;
Щасливий тим, що мав
батьків —
Простих і чесних хліборобів.
У серці сили повнота,
В руках ще більше маю сили.
Щасливий тим, що всі літа
Робив я те, що всі робили:
Саджав дерева, лан орав,
Складав снопи злотисті в копи,
Водив по морю пароплав
І в пору битви рив окопи.
В путі десятки підошов
Зітер, настирливий з натури.
Щасливий тим,
що пішки йшов
У світлий храм літератури.
Нехай той шлях,
що довгим був,
Здолав не з першого
я туру, —
Щасливий тим, що знав і чув
Остапа Вишню і Сосюру.
Вітчизна все мені дала,
І їй за це спасибі щире!
В ім’я добра, супроти зла
Я в руки взяв перо сатири.
Щодня встаю робить своє,
Щоб мацапур, хапуг не стало,
Але, на жаль, вони ще є,
І значить — зроблено ще мало!
Очистить лан од бугили
Щодня у мене на прикметі.
Нема коли, нема коли
Сидіть сатирикам в буфеті.
Куди не глянь — роботи тьма,
Не виглядать нам «вихідного»:
Їх у письменників нема
Не те що двох, а ні одного!

Дмитро ШУПТА

Апостол сміху 

Відавна сміх є діло
вседержавне.
Хто сіє сміх, той перемогу жне.
Сміх береже утішне і забавне,
Комічне і кумедне, і смішне.
Сміється, хто сміятися
спроможний,
І зневажає недругів своїх.
Сміх еманує,
хто непереможний,
Єднає наш народ
безсмертний сміх.
Від сміху не буває
в світі сховищ —
І за труною клигає сміха
У мить, коли усім не до сміховищ,
Коли спадає будь-яка пиха.
Ми нині в пазурах неандертальця,
Наш сміх —
йому сорочка гамівна.
Там, де ніхто й ніколи
не сміявся,
Відлуниться гучна сміховина.
Живе байкар
і щедрий благодійник —
Степановій рідні нема числа.
В Одесі виростав
Степан Олійник,
Як з аполога байка проросла.
Терпіти не могли його настири,
Оспалим він під носа
тер часник,
Немов апостол гумору
й сатири,
Він — сміху відчайдушний
захисник.
Не меншає Степанова родина,
Вливаються до неї молоді —
Поки сміється вічно Україна
В своєму щасті та своїй біді.

Віталій БОШКОВ

* * *

Олійник Одесою
геть зачарований був,
Одеса — степами…
Була вона скорена ним,
у сучасну добу,
Пишалась Степаном.
Із хвилями Чорного моря
з’єднається степ
У кожному слові,
І як для письменника,
як моряка: суть — святе,
Це місто чудове.
Олійник Одесою
геть зачарований був,
У кожному слові,
З перлиною моря в душі оберіг
він здобув
Народній любові.

Микола ПЕТРЕНКО

Раша

Від Лагоди і далі — до Уралу,
А там ще далі, далі — до Курил:
Усе моє! То я награбувала!
Моя тут влада, все під мій копил!
Усе моє! Уся планета — наша!
Украла й ім’я, славу, родовід.
Ні, ти не Русь!
Ти знана світом Раша!
Отак і згинеш, згине навіть слід!..
Михайло СТРЕЛЬБИЦЬКИЙ
Лжеванькофобія
Піймали Ваньку яко злодія,
Тож яко злодія товчуть,
А він кричить:
«Це — ванькофобія!» —
На Темзі й на Гудзоні чуть.

Володимир СІРЕНКО

* * *

Москалі, щоб задурити світ,
Із повій нароблять богородиць.
Захисник свого для них — бандит.
Окупант для них —
землепроходець.

* * *

Яку мову в душу взяти?
Просвітління — ні на мить.
В головах совків затятих
«Какаразніца» сидить.

Ян ТАЇРОВСЬКИЙ

Війна з недугою

Гальмонулася рухливість…
Кляті гальма звідкіля?
Мучать слабкість і сонливість,
Очі втома затуля.
Та на зло встаю, встаю я,
Жити хочеться мені!
Я із млявістю воюю,
З болем в думах і спині.

Переклад Д. Шупти.

Петро РЕБРО

* * *

Не все так погано
у нашому домі —
В нас гени козацькі,
тризуб на шоломі…
Хоч дехто узяв
від славетного роду
Лиш моду глушить оковиту,
як воду.

Микола БІЛОКОПИТОВ

Дрімання

Хотів його закинути давно —
Оцей розплідник брехонь
та істерик —
Отак узять з розгону — у вікно!
А мо’, продать?
Кому потрібен телек?!
Із ранку і до вечора — брехня!
Усяка — і солодка, і жорстока…
Мов наждаком по нервах
тре щодня
Й невинно поглядає хитрим оком.
Набридло. Вимкнув.
В ліжко — горілиць
Лежу собі — і ні в одному оці…
Сумбурно бродять
тисячі дурниць,
Побачених у тій телетолоці.
Але тяжіння вічного закон
На мене втому звалює вагому.
Як в небуття провалююсь у сон
І те, що бачу, — не дай Бог нікому.

Павло СТОРОЖЕНКО

Народна оптимістична

Крим віджали москалі,
Кавказці — базари.
В банках, знаєте самі,
Люди в окулярах.
Але є городи в нас,
Де гнемося раком,
На будовах повсякчас
Мерзнем, як собаки.
Ми позиції оці
Не здамо ніколи!
Бо такими люблять всі
Інші нас довкола.

На світовий розподіл ролей

«Москва! Как много
в этом звуке…»

Тотально усіх обкаляла,
На кожного ліпить ярлик.
І хоч постаралась немало,
Готова «клеймить» будь-коли.
Нав’язлива і безпардонна,
Як після пургену пронос…
Та хоче, щоб всі закордони
Її «лобызали» взасос.
Утім (це — москальські дрібниці),
Відкинувши хитрі слова,
Затям, що Москва
це — сідниці.
Роль в неї така світова

Олександр РУСИЙ

Байка про Феміду

Богів зібравши якось зрання,
Юпітер всім роздав завдання:
Кому дісталася культура,
Кому — театр, архітектура…
Ну а Феміді вже припало,
Щоб судочинством керувала.
А щоб судила справедливо,
Велів, щоб очі їй прикрили.
Та ж посміхнулася лукаво,
Бо добре чула дзвін металу,
Як шемра вартісна купюра,
Тож марна була процедура.
Чому Феміда не бідує?
Бо знає все і добре чує!

Богдан БАСТЮК

Амінь

У суботу годинника
Дядечко придбав.
А в неділю той хронометр
Цокать перестав…
А коли із нього власник
Накривочку зняв,
То з-під неї на долоню
Муравель упав
Неживий… І мовив дядько:
— Все. Амінь тепер.
Більше цокать він не буде —
Машиніст помер.

Олексій БОЙКО

Не хворійте!

Увага! МОЗ повідомляє:
У відомстві грошей немає.
Якщо й у вас грошей нема —
На МОЗ надіятись дарма.
Про лікування і не мрійте.
Будьте здорові, не хворійте!

Дієта для народу

Не станеться дива,
якщо в кабінеті
Вгодована влада таке нам утне:
«Тримаймо народ
на голодній дієті,
Інакше він, з жиру,
казитись почне!»

Пилип ЮРИК

Ко-ко-ко-ко!

Байка

Крикнув Півень: — Кукуріку!
Нанесу яєць без ліку!
— І куди ото він гне?
Зніс би вже хоча б одне, —
Обізвався Пес Бровко.
— Нанесу! Ко-ко-ко-ко!
Кури заздритимуть дуже! —
Сів на сідало, натуживсь —
Ледь не трісне голова.
А яєчка — чорта з два.
Півник гребенем трясе:
— Кукуріку! — та й усе…
Так начальство запевняє,
Влазячи у крісельця.
Що ж народ від нього має?
Часто-густо — ні яйця!

Валентин ШУЛЬГА

Тимчасовцям

Державні клерки чи гаранти —
Всі мають буть того свідомі:
Ви — тимчасові квартиранти
В Народнім Домі!

Володимир ЖУРБА

Дієтичне

В нашім кошику споживчім
Хліб, крупа й таблетки.
Та нитки з пакетів чайних —
Штопати шкарпетки.
Надійний оберіг
Він ні спеки, ні податків
Не боїться й грама,
Бо від сонця та фіскалів
Рятує Панама.

Юрій БЕРЕЗА

Шахраїв — в окопи

Шахраї — завжди в труді,
В пошуках курорту
І наживи на біді
Навіть тих, що з фронту.
В шахраїв — свої тили
Й посадові хлопи,
Сплести котрим постоли
Можуть лиш окопи.

Сергій КОВАЛЬ

Захисникам Вітчизни

У боротьбі із бандами заброд
Вам Бог допомага
і весь народ.
Бандитам — в пекло,
в тартари дорога!
Тримайтесь, хлопці, з вами — перемога!

Умови процвітання

В бюджеті позалатувались латки,
Зросли б держави та громади статки,
Якби платили з хабарів податки
Міністри, депутати й депутатки.

Петро СОРОКА

Смачний сон

Спить собі на сонці свинка,
І тече у свинки слинка.
Мабуть, зараз сниться свинці,
Що кабан приніс гостинці.

Вітрик

Вітрик цілий день гасав,
Розчесав аж сім отав.
Та ще п’ять стежок підмів.
Так стомився, що упрів.
Татусеві ліг до ніг
Й ледве вимовити зміг:
— Ця робота не для мене:
Я ж іще дитя зелене.
Буркнув батько-Вітровій:
— Що ж ти хочеш, сину мій?
— Хочу з дітками дружити,
Разом з ними бомки бити.
Надувати їхні кульки
І свистати у свистульки.

Дмитро ШУПТА

Славко і Ростик

Нам смакує молоко
І смачні цукати.
Любить музику Славко
Й з Ростиком співати.
Все в них, наче на меду,
І таке буває:
Грає Ростик у дуду,
А Славко співає.
То ми лазимо повзком
Пластунами — плазом,
Вправно граємось разом
Чи співаєм разом.
Їм година не глевка,
В них найкращі ймення.
Є натхнення у Славка
Й Ростика натхнення.
Наші карапузики
Не можуть без музики.

Петро ТОВСТУХА

Синоніми

На уроці школярі
Розглядають правило.
Вчитель каже дітворі:
— Придумайте правильні
Синоніми до двох слів:
Депутат і влада.
— Знаю! — Гліб процокотів:
— Бюрократ і зрада!

Сергій ДЗЮБА

Пародії

Балада про наполегливу жінку

Я усюди шукала
мою неможливу любов,
Сто разів я конала
в кривавих обіймах
Отелло…
Ольга Башкирова.

Спасибі за зізнання у вірші,
Бо у склерозу —
все ж свої закони:
Я сто разів когось
не додушив…
Приємної Вам ночі,
Дездемоно!

Легенда про фемінізм

Адже трутень — бджолине серце —
пилом вкрив…

Станіслав Вишенський.

Ми всі від Єви в цей
квітник прийшли,
Суть — не в Адамі…
Тільки б не забути:
Некохана бджола —
лиш півбджоли,
А трутень, що кохав, —
уже не трутень!

Зізнання

До ранку
Есбеушник наш
невтомно
В обіймах
Ефесбешницю гойдав.
І тільки стовп ліхтарний
безсоромно
У їхню комірчину заглядав.
Світився, і йому було
не сором
Дивитися на ту любовну гру.
Бо стовп ліхтарний також був майором
І, звісно ж,
працював на ЦРУ.

Олександр Стусенко.

Я співчуваю дамам з ФСБ —
Якісь миршаві хлопці в СБУ,
А ті, хто дійсно в чомусь
щось довбе,
Давно уже майори ЦРУ!

Гриць ГАЙОВИЙ

Не зраджуючи принципів

Він завжди був ревним і свідомим,
Чим і заробляв собі на хліб:
В ті часи —
як секретар райкому,
А тепер —
як православний піп.

Люди не змінилися

Це відбулась метеморфоза
Орієнтирів, а не люду:
Колись рівнялись на Христа —
Тепер рівняються на Юду…

Володимир СОЛОНЬКО,
народний прогностик

Сучасні народні прикмети

• Якщо сонце швидко сідає за хмари, то ціни стрімко підуть угору. Сонце чисто йде за обрій — ціни зростатимуть плавно.
• Звечора жаби голосно і дружно кумкають — зранку без перешкод відкриється сесія Верховної Ради.
• Якщо ластівки над землею літають високо — подорожчають квитки на літак, якщо низько, то краще їхати поїздом.
• Якщо дим з комина припадає до землі — чекай повзучої інфляції, якщо дружно піднімається вгору — до стрімкої інфляції.