Наш слід на планеті, або Години для Землі — замало

Того суботнього вечора у темряву поринули близько 18000 знакових споруд та пам’яток, серед яких Сіднейська опера, Ейфелева вежа, Біг-Бен, «Лондонське око» та інші найви-

щі, найстаріші та найвідоміші об’єкти планети. Українські пам’ятки, звісно, також не залишилися осторонь. Золоті Ворота у Києві, Одеський театр опери та балету, Собор святого Юра, телевежа та ратуша у Львові, Спасо-Преображенський кафедральний собор у Вінниці, замки у Луцьку й Тернополі, фортеця у Хотині та багато інших знаних споруд вимкнули освітлення, щоб привернути увагу українців до проблем збереження планети.

«Годину Землі»-2018 підтримали Міністерство екології та природних ресурсів, Міні-стерство освіти і науки, Державне агентство з енерго-ефективності та енергозбереження, а також десятки державних структур по всій Україні.

«У цьому році Україна зустріла вже десяту, ювілейну, «Годину Землі». Наша команда дуже рада відзначити, що рік від року дедалі більше організацій, міст та навчальних закладів приєднуються до кампанії, тож вона набирає обер-тів. Маємо надію, що наше суспільство поступово починає усвідомлювати необхідність об’єднаних щоденних дій заради планети. Адже природа це не тільки ведмідь у лісі чи квіточка на галявині. Природа — це складна система, яка нас оточує, дає нам чисту воду, чисте повітря, ресурси, регулює клімат. Природа дає нам життя! Тож наше завдання берегти й підтримувати цю систему, звісно, якщо ми хочемо нормально жити та залишити щось нашим дітям. «Година Землі» це більше ніж година. Вона дає нам знання та натхнення діяти впродовж року. Бережіть планету щодня!» — закликає координаторка цьогорічної «Години Землі» в Україні та представниця WWF в нашій країні Катерина Куракіна.

«Година Землі» лише символічно звертає увагу на проблеми планети, адже вимкнення світла на одну годину один раз на рік не здатне компенсувати весь негативний вплив, що чиниться на здоров’я Землі впродовж решти 365 днів. Вона дає поштовх до того, щоб переосмислити власний спосіб життя, бо навіть маленькі зміни у наших щоденних звичках не залишаться непоміченими природою.

Масштаби ж проблем, які зараз існують у світі, вражають. Це забруднення ґрунтів, води та повітря, винищення лісів, браконьєрство. Тисячі рибальських траулерів спустошують океани, мільйони автомобілів і тисячі підприємств димлять в атмосферу, сотні тисяч тонн відходів потрапляють у землю та воду… Чи відомо вам, що 3/4 рибних запасів світу вже вичерпано або перебувають під загрозою зникнення, а в Тихому океані є цілий «острів» зі сміття розміром з Австралію? Статистика вражає, але ще більше вражає й змушує замислитися непередбачуваність того, що нас чекає, якщо ми не зупинимося бездумно знищувати природні ресурси планети.

Уже 138 років Інститут космічних досліджень НАСА і НОАА (Національне управління океа-нічних та атмосферних досліджень) ведуть кліматичні спостереження, й ось які дані ми отримали з їхнього звіту. 2016 та 2017 роки визнані найcпекот-нішими за всю історію спостережень. «Продовжуючи вже усталений тренд, температури на Землі торік були приблизно на 0,9 градуса Цельсія вищими, ніж у середньому в другій половині минулого століття. Цей показник поступається лише 2016-у, коли температури перевищували норму на один градус Цельсія», йдеться у звіті НАСА. Як результат через зростання глобальної температури підвищується рівень океанів, що призводить до повеней, зміни кількості й характеру опадів, пересихання річок та озер, а це, в свою чергу, зменшує запаси прісної води та збільшує пожежну небезпеку в лісах.

Причиною всіх цих катастроф є недбале ставлення землян до ресурсів своєї планети та надмірне їх споживання. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН третина продуктів у світі викидається ще з полиць магазинів. Як виправдати те, що сучасне сільське господарство виробляє вдвічі більше харчів, ніж потрібно людям, а тим часом мільярд землян голодують?

У рамках освітніх лекцій «15x4», в яких молоді вчені діляться своїми знаннями на різні теми, згадана вже Катерина Куракіна розповіла про вплив екологічного сліду людини на стан природи. Так, за підрахунками, на кожного з нас припадає 2,7 глобального гектара. Іншими словами, це міра впливу людини на середовище, яка дозволяє розрахувати розміри прилеглої території, необхідної для виробництва споживаних нами екологічних ресурсів і поглинання відходів. Зауважте: наявна біо-продуктивність планети, тобто її можливість відтворювати для нас необхідні ресурси, становить лише 1,7 глобального гектара на людину. Виходить, що для забезпечення всіх потреб землян необхідно не менше півтори планети. Певна річ, усе відносно, бо не можна зводити на один рівень витрат ресурсів різних людей. Це залежить від способу та рівня життя: хтось має однокімнатну квартиру й середньостатистичну зарплату, яку витрачає згідно з нормативами споживчого кошика, а хтось літає на гелікоптерах, має кілька яхт, машин й особистого кухаря. Очевидно, що тут різне споживання ресурсів і, як наслідок, різний екологічний вплив.

Змінити ситуацію на краще допоможе зелена економіка, а точніше концепція сталого розвитку, за якого економічне процвітання, науково-технічний розвиток, соціальний прогрес та екологічна безпека будуть збалансовані й узгоджені між собою.

Підготувала
Ірина КЕЙДАЛЮК,
студентка ОНУ
ім. І.І. Мечникова.