№ 29 (21939) четвер 29 березня 2018 року

3 квітня сповниться 110 років від дня народження Степана Олійника. Представляти читачам «Чорноморських новин» ім’я славетного гумориста приємно і легко, оскільки вони його добре знають: наша газета завжди презентувала і його безсмертну спадщину, й «Олійниківські читання» на його честь. Отже, маємо прекрасну нагоду знову звернутися до сторінок і життя, і творчості, яка ввібрала в себе глибинну неповторність українського гумору, нашого великого земляка.

Кожна нація вибудовує свій гумористичний світ, сміється по-своєму. І не випадково саме цей світ і цей сміх є одночасно найгерметичнішими і найвідкритішими для інших.

Сьогодні, 29 березня, о 16.00 у Золотій залі Одеського літературного музею відбудеться обласна мистецька акція «Степанова весна», присвячена 110-річчю від дня народження нашого земляка, видатного українського поета-гумориста Степана Івановича Олійника.

У літературно-музичному вечорі візьмуть участь донька поета, проректор Національної музичної академії України Леся Олійник, народний артист України Анатолій Демчук, заслужена артистка України Лариса Дедюх, постійний учасник «Степанової весни», лауреат Всеукраїнського фестивалю гумору та сатири Ігор Чепіль, поет-гуморист Микола Кавацюк, лауреат міжнародних конкурсів Анастасія Муляр, тріо бандуристок Одеської обласної філармонії «Мальви»...

Інститут суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) оприлюднив рейтинг інституційної досконалості українських міст, розрахований на базі міжнародних критеріїв забезпечення сталого розвитку громад. Найвищий результат у Луцька. Серед міст-лідерів також Вінниця, Івано-Франківськ, Рівне та Тернопіль. Найгірші показники мають Суми, Херсон, Сєверодонецьк і Миколаїв.

Рейтинг сформований на базі розрахунку індексу інституційної досконалості громад, що оцінює комплекс чинників, які разом визначають ставлення громад до ситуації в місті та країні, а також формують перспективи їхнього збалансованого розвитку. Розрахунки базуються на даних четвертого всеукраїнського муніципального опитування мешканців обласних центрів, проведеного на замовлення Міжнародного республіканського інституту (МРІ) соціологічною групою «Рейтинг».

У місті Вилкове Кілійського району 27 березня відбулася виїзна нарада з питань ліквідації можливих паводків. У ній взяли участь голова облдержадміністрації Максим Степанов, голова облради Анатолій Урбанський, очільники придунайських районів Одещини, міські голови Вилкового, Кілії, Ізмаїла, Рені, очільники ОТГ, керівництво регіональних ДСНС та управління водних ресурсів.

Максим Степанов пообіцяв звернутися до Кабі-нету Міністрів із проханням про виділення коштів на ремонт аварійних дамб та шлюзів української частини Дунаю. На такі роботи необхідно близько 117 мільйонів гривень. Їх можна залучити з резервного фонду уряду або з природоохоронного фонду Мінекології. Як наголосив Максим Степанов, гідротехнічні споруди необхідно відремонтувати, аби назавжди вирішити проблему затоплення населених пунктів.

У багатонаціональній Одесі грецька діаспора завжди відігравала і відіграє нині помітну роль. А тому національне свято дружньої нам країни — День незалежності Греції — широко відзначили в нашому місті.

Розпочалися урочистості з барвистої ходи, в якій взяло участь близько 500 осіб — гості зі самої Греції, з Києва, Львова, Запоріжжя, Мелітополя, Харкова, Маріуполя і, певна річ, представники грецької діаспори нашого краю.

30 березня о 15.00 в Одеському художньому музеї відкриється виставка Оксани Стратійчук «Мокуліто».

Киянка Оксана Стратійчук — визнаний віртуоз графічних технік, її офорти й літографії добре знані в Україні, хоча в Одесі вона виставляється вперше. Впродовж останніх років художниця проводить творче дослідження техніки мокуліто — оригінального японського методу плоского друку. Вона — перший український графік, який працює у цій техніці.

У вівторок в Одеському історико-краєзнавчому музеї (вул. Ланжеронівська, 24а) відкрилася виставка «Степові килимки», яка експонуватиметься до 22 квітня.

На виставці представлені роботи викладача-методиста Миколаївського коледжу культури і мистецтв, майстра з килимарства, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України Ліани Лістунової та студентів спеціальності «декоративно-прикладне мистецтво» цього закладу.

«Батьківщина» підписала з аграріями Всеукраїн-ський меморандум «Новий аграрний курс України»

У п’ятницю, 23 березня, партія «Батьківщина» на чолі з Юлією Тимошенко разом із громадськими організаціями «Всеукраїнська аграрна рада» та «Аграрний cоюз України» підписали Всеукраїнський меморандум «Новий аграрний курс України» про співпрацю щодо проведення реформ у сільському господарстві та забезпечення розвитку сільських територій.

Як наголошується у документі, аграрний сектор є провідними для української економіки.

Серед країн-членів ЄС розбіжність у цінах на землі сільськогосподарського призначення складає 32 рази: найнижчий рівень середньої вартості гектара ріллі — у Румунії (близько 2 тисяч євро), а найдорожче той же гектар коштує у Нідерландах (майже 63 тисячі євро), повідомляє http://agro-business.com.ua, посилаючись на аналіз експертів Економічного дискусійного клубу.

У топ-5 країн, де найдорожчі у Євросоюзі угіддя, входять також Італія, Люксембург, Великобританія та Ірландія. Найдешевша земля у такій п’ятірці — Румунія, Естонія, Хорватія, Латвія та Литва.

«Розшукуються лідери для створення світу, вільного від туберкульозу. Зробімо історію — зупинімо туберкульоз!» — саме таке гасло обрала цього річ ВООЗ до Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом, який відзначався 24 березня.

Головне завдання у рамках реалізації нової глобальної стратегії ВООЗ з протидії сухотам — до 2035 року повне звільнення світу від цієї хвороби, досягнення нульового рівня захворюваності та смертності. Чи зможемо впоратися з цим нелегким завданням?

В Одесі відбулася прес-конференція, присвячена Всесвітньому дню людей із синдромом Дауна, який відзначається щороку 21 березня.

Провідні педіатри та генетики області розповіли представникам місцевих ЗМІ, що, за статистикою ВООЗ, із синдромом Дауна у світі народжується кожне 700-те немовля. Такі діти мають у каріотипі 47 хромосом замість звичних 46. Вони упізнавані за характерною зовнішністю, наділені повною відсутністю агресії (тому їх і називають «сонячними») та підвищеною старанністю. Водночас відзначаються і підвищеною схильністю до певного спектра захворювань (як-от вроджених вад серцево-судинної системи, набутих вад сенсорної системи тощо). Що ж до розумових здібностей, то це безпосередньо залежить від отриманої дитиною соціальної адаптації. «Сонячні», як і всі інші діти, потребують любові.

У головному корпусі Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова того дня зібралися медики, студенти-інтерни, родини з дітьми, журналісти, щоб обговорити попередні підсумки проекту «Хочу бачити. Південний регіон», який стартував торік.

Мета цього унікального проекту, до реалізації якого підключилися одеські офтальмологи, — запобігання сліпоті через розвиток у недоношених дітей ретинопатії.

З корифеєм українського гумору та сатири Степаном Івановичем Олійником я вперше особисто познайомився в Києві, в редакції республіканського журналу «Перець», в його робочому кабінеті, 17 квітня 1972 року завдяки Юрію Михайловичу Кругляку — завідуючому відділом фейлетонів, який мене добре знав як автора часопису ще з 1966-го.

Тоді я приїхав у будинок відпочинку «Пуща-Водиця» із Липової Долини, що на Сумщині, де після закінчення Лебединського педучилища і філологічного факультету Сумського педагогічного інституту імені А.С. Макаренка працював редактором районного радіо і був першим керівником літературної студії імені Федора Швіндіна.

Добірку підготував Дмитро ШУПТА.

СТЕПАН ОЛІЙНИК

Біографічне

Мені в житті завжди везло 
Стрічати радісне повсюди: 
Подавсь на шахту чи в село — 
Кругом веселі й добрі люди. 
Щасливий тим, що з ними йду, 
Дніпром милуюся і ланом 
І що в Олійників роду 
Став першим грамотним 
Степаном; 

З-поміж імен, закарбованих у столітньому літопису «Чорноморки», ім’я Степана Івановича Олійника посідає одне з найпочесніших місць. Великий гуморист і сатирик, який починав свій творчий шлях у тодішній «Чорноморській комуні», назавжди зберіг любов і повагу до неї, що й засвідчують його теплі вітальні рядки до 50-річного ювілею газети.

…Одеса, Пушкінська, 32! Десятиліттями зберігаю у пам’яті цю адресу. Саме сюди надсилав я свої перші сіль-корівські дописи, перші віршовані спроби: в селянську газету «Червоний степ», в «Чорноморську комуну»!

У суботу, 24 березня, о 20.30 вся планета поринула у темряву — символ «Години Землі». Акція, організована Всесвітнім фондом природи WWF, об’єднала тисячі організацій і мільйони людей у 188 країнах світу, щоб привернути увагу всіх землян до здоров’я нашої планети, яке наразі далеке від ідеального. Це черговий рекорд події! Для України нинішня «Година Землі» бу-ла вже десятою, і сотні тисяч українців у більш ніж 70 містах та містечках налаштувалися, щоб упіймати зв’язок із своєю планетою.

#Connect2Earth («Злови зв’язок із Землею») — це головне гасло цьогорічної кампанії. Його ідея в тому, що нам час налаштуватися на частоти планети. Київ, Львів, Одеса, Вінниця, Харків, Житомир, Черкаси та ще кілька десятків українських міст долучилися до цієї акції. У рамках «Години Землі» українці долучалися до екопробів, відвідували еко- та Zero Waste-фестивалі, приходили на лекції про ощадливе й відповідальне використання ресурсів, слухали мелодії природи з голосами видри, ведмедя, пелікана та рисі, спостерігали за блискавками і ставили експерименти, проводили екофлешмоби та спеці-альні виставки, насолоджувалися класичною музикою й екскурсіями по замках при свічках.

Нещодавно опубліковані чотири наукові доповіді Організації Об’єднаних Націй, які показують, що Земля величезними темпами втрачає рослинний, тваринний світ та чисте довкілля.

У цих документах, повідомляє www.global-analityk.com, які є результатом трьох років напруженої праці та досліджень 550 експертів із сотні країн, проаналізовано стан планети з точки зору біорізноманіття та екосистем (окрім полюсів та відкритих океанів). Йдеться про Америку, Африку, Азійсько-Тихоокеанський регіон, Європу та Центральну Азію.

Вчені стривожені значними змінами клімату на планеті

Нещодавнє наукове дослідження «Екстремальні погодні явища в Європі» доводить, що кількість природних катаклізмів за останні чотири десятки років збільшилася в рази. Передусім йдеться про повені та інші гідрологічні явища, які раніше спосте-рігалися набагато рідше, повідомляє портал EurekAlert.

Дослідження проводила Наукова консультативна рада європейських академій (EASAC) — орган, який складається із 27 національних академій наук країн Європейського Союзу, Норвегії та Швейцарії. З огляду на збільшення частоти екстремальних погодних явищ EASAC закликає приділити більшу увагу цій проблеми у всьому ЄС. На думку вчених, політики повинні підвищити адаптивність інфраструктури та соціальних систем Європи до зміни клімату.

У внутрішніх водоймах Одещини з 1 квітня розпочинається нерест. Відтак задля збереження водних біоресурсів під час їх природного відтворення встановлено заборону на їх вилов. Триватиме вона до 30 червня.

У період нересту забороняється пересування всіх плавзасобів, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних біоресурсів, проведення днопоглиблювальних, вибухових, бурових робіт, видобутку гравію та піску, інших робіт, які негативно впливають на стан водойм.

Цьогорічна «Гуморина» триватиме впродовж чотирьох днів. Концерти, ярмарки, фестивалі й багато іншого, цікавого і веселого, обіцяють організатори одеситам та гостям міста. Центральні ж події свята відбудуться таки в неділю, у День сміху.

Отже, 1 квітня о 12.00 розпочнеться святкова хода, до якої долучаться не лише одесити, а й чимало представників інших міст України. За словами директорки міського департаменту культури Тетяни Маркової, навіть проводився спеціальний відбір тих, хто хоче взяти участь у карнавальному дій-стві, яке означене гаслом «Одеса для всіх і всі — для Одеси». Святкова хода рухатиметься від Соборної площі по Дерибасівській до вулиці Пушкінської, потім поверне на Думську і, пройшовши Приморським бульваром, завершиться на Катерининській площі.

Паперові батарейки

Іспанська компанія Fuelim презентувала нові батарейки, у складі яких лише папір, вуглець і нетоксичні метали. Після використання їх можна викинути у звичайний смітник — вони не завдадуть шкоди навколишньому середовищу, повністю розчинившись через годину.

Як зазначають розробники, така батарейка відмінно підходить для спеціальних діагностичних приладів.

Річ у тім, що сьогодні одноразові діагностичні пристрої витрачають менше відсотка від усього заряду батареї і після разового використання викидаються.