№ 28 (21938) субота 24 березня 2018 року
Не «промайданити» Україну!
Ініціативна група «Першого грудня» звернулася до українського суспільства із застереженням щодо закликів до насильницького повалення влади та сліпого бунтування.
У попередніх наших зверненнях ми зосереджували увагу на відповідальності влади. Ми намагались остерегти наших керманичів перед спокусою надмірної централізації влади в одних руках, що є насправді рудиментом російської концепції влади. Бо саме там, кажучи словами одного з російських опозиціонерів, «послаблення політичної позиції «хазяїна» прирівнюється до спроби дезінтеграції країни».
Британський досвід для наших портів
22—23 березня в Одесі пройшов перший українсько-британський Морський інфраструктурний форум. Він об’єднав представників компаній портової інфраструктури, органів державної влади, бізнес-асоціацій, фінансових та консультативних інституцій і став платформою для діалогу щодо трендів розвитку, можливостей в інжинірингу, дизайні, консалтингу та послугах, а також конкурентних інфраструктурних проектів у морських портах нашої держави.
На першій ранковій сесії обговорювалися два питання — стратегія розвитку морських портів до 2038 року та довгострокове бачення для збалансованого розвитку.
Шевченківськими місцями Одеси
Чи бував Тарас Шевченко в Одесі? Питання, яке цікавить багатьох шевченкознавців та шевченколюбів, а передовсім — самих одеситів. Був чи не був? Ніхто не здатен відповісти ствердно. А поки що краєзнавець-екскурсовод Антон Гриськов запрошує на екскурсію шевченківською Одесою — саме так, хоч і трохи незвично, це звучить. На таку екскурсію недавно було запрошено старшокласників одеської школи «Надія».
Зустріч відбулася в рамках проекту «Інтелектуального форуму», який, за словами його представниці Любові Ісаєнко, має на меті знайомити одеситів, і молодь зокрема, з Одесою українською. Свого часу в нашому місті перебувало багато відомих, знакових діячів української культури, науки, адже позаминулого століття було воно одним з найбільших у тодішній імперії, передовсім — у культурному сенсі. Дуже часто, називаючи те чи інше ім’я, ми навіть не здогадуємось, що ця людина ходила ось цими самими вулицями й залишила свій слід в історії міста. А коли й не бувала тут, то була дуже тісно пов’язана з Одесою. Як-от Шевченко: приїздив чи ні — невідомо, але тісні духовні зв’язки були.
Чи звільниться світ від сухот?
«Розшукуються лідери для створення світу, вільного від туберкульозу. Зробімо історію — зупинімо туберкульоз!» — саме таке гасло обрала цьогоріч ВООЗ до Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом (24 березня).
Головне завдання у рамках реалізації нової глобальної стратегії ВООЗ з протидії сухотам — до 2035 ро-ку повне звільнення світу від цієї хвороби, досягнення нульового рівня захворюваності та смертності.
Чи зможемо впоратися з цим нелегким завданням? Про це — у наступному номері газети.
Гість «Комедіади» — Чаплін
Напередодні Дня гумору в Одесі розпочнеться восьмий міжнародний фестиваль клоунів та мімів «Комедіада», який триватиме впродовж тижня — із 27 березня до 2 квітня. У програмі — безліч цікавих заходів: вистави, шоу, гала-концерти.
Міжнародний фестиваль клоунів та мімів, організований театром «Маски», вже впродовж восьми років збирає в Одесі кращих коміків з усього світу, й географія фестивалю невпинно розширюється. Цьогоріч на «Комедіаду» приїдуть артисти і продюсери з Іспанії, Угорщини, Італії, Ізраїлю, Японії, Росії, Канади, Німеччини, США та Швейцарії.
Олександр РУСИЙ. Перегони, або Коловерть
1. Напередодні
Ще на Олімпі тихо
і не чекають лиха.
Та скоро — перегони
за владу і корону.
І віддані промовці
почнуть, мов гучномовці,
товкти у ступі воду,
торочити народу
про лад і процвітання
у випадку обрання.
Не на пальцях і не на пальчикових батарейках
Поговорити про медичну реформу як про невід’ємну складову нашої з вами соціальної безпеки представникам місцевих ЗМІ разом із чиновниками обласного про-фільного департаменту запропонували фахівці Одеського центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України.
Відкриваючи зустріч, Юлія Молодожен, директорка центру, зазначила, що всі спеціалісти, задіяні у просуванні реформ у громаді, зацікавлені в тому, щоб висвітлення таких непростих тем засобами масової інформації здійснювалося регулярно, різнопланово, об’єктивно і достовірно. Журналісти зі свого боку зауважили, що для цього потрібні свіжа і правдива інформація, грамотні оперативні коментарі фахівців, реальна статистика. Без цього наша робота належної ваги не матиме.
Обери свого лікаря
У квітні розпочинається загальнонаціональна кампанія «Обери свого лікаря», під час якої українці мають укласти з лікарем первинної ланки декларацію про надання медичних послуг.
Для чого і як укладати декларацію, йдеться у роз’ясненні Міністерства охорони здоров’я, оприлюдненому на сайті відомства.
Спеція для діабетиків
Дієтологи запевняють, що допомогти діабетикам знизити цукор у крові може спеція, яка є майже в кожній кухонній шафі.
Це, кажуть вони, паприка, вживання якої регулює рівень цукру в крові й знижує ризик розвитку діабету.
Чіткі обов’язки «первинки»
Із введенням системи фінансування первинної ланки медичної допомоги лікарі «первинки» надаватимуть допомогу при невідкладних станах, займатимуться про-філактикою хронічних, інфекційних захворювань і консультуватимуть пацієнтів щодо здорового способу життя.
Як зазначається в роз’ясненні Міністерства охорони здоров’я, з переходом на нову систему фінансування первинної ланки медичної допомоги терапевти, педіатри та сімейні лікарі надаватимуть населенню чітко визначений перелік послуг, зокрема:
Час Х для хвороби «Ікс»
Всесвітня організація охорони здоров’я зробила попередження про пандемію, пов’язану з невідомим патогеном, який отримав назву «хвороба «Ікс», і готовий завдати удару в будь-яку хвилину.
Експерти ВООЗ вважають, що світ не в змозі відповісти на нього, й наступний спалах буде таким масштабним, з яким люди раніше не стикалися. Відтак виникнуть труднощі і з вакциною, і з діагностикою.
Щоранку починається нове життя...
Цими днями їй сповнилося 90, але з нею зовсім не хочеться говорити про минуле. Сучасна красива жінка, завжди модно одягнена, усміхнена, відкрита до нового, до навчання, до життя...
З Ладою Бондарєвою ми познайомилися п’ять років тому, коли вона прийшла навчатися на комп’ютерні курси для людей поважного віку, вперше організовані в Одесі.
— Пані Лада була найстаршою з усіх наших учнів, але, мабуть, найстараннішою, — згадує Юлія Сулімова, організаторка і викладачка курсів. — Вона завжди багато розпитувала й активно освоювала комп’ютерну науку...
Курси тривали дев’ять місяців, а на випускний сиві айтішники представили власні блоги, написавши в інтернеті про свої захоплення. Лада створила блог про моду, адже стильний одяг — це те, чому вона присвятила своє життя.
— Я народилася у казахській станиці. Мої батьки були з різних соціальних верств, мама — шляхетного походження, внучка генерал-губернатора Вірного (так колись називалося нинішнє Алмати), а батько — син звичайного лісоруба. Один з моїх перших спогадів — як розкуркулювали бабусю й дідуся у 1930-х роках. Пам’ятаю, що нам довелося втікати зі станиці, покинувши всю худобу, все майно. Мене посадили на підводу, а коли коні рвонули, я впала з підводи на землю...
У 1930-х у Казахстані відбувалася трагедія, якій казахи дали назву ашаршилик — казахський голодомор. Радянська влада там, як і в Україні, розкуркулювала селян, забираючи землю, худобу, змушуючи вступати до колгоспів. Під час цього лихоліття мільйони тамтешніх жителів були змушені полишити свої домівки. Люди ховалися в горах, кочували, намагалися втекти до сусіднього Китаю, де було трішки легше.
Успіх історичної україністики
Як відомо, цьогорічну Шевченківську премію в номінації «публіцистика» присуджено історикові Сергієві Плохію за книжку «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності», українська версія якої побачила світ у 2016-у в харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля».
Хоч на думку і спадає відома євангельська сентенція про долю «пророка у своїй вітчизні», історична україністика, зокрема, й одеська, має всі підстави вважати цю подію символічним визнанням зусиль багатьох українських істориків у справі популяризації історичних знань, боротьбі за український образ історії нашої країни.
«Душа тисячоліть шукає себе в слові...»
Цей рядок із вірша великої української поетеси Ліни Костенко став назвою фестивалю, який пройшов у Центрі студентської творчості Одеського наці-онального медичного університету.
Прикметно, що фестиваль цей відбувся за ініціативи самої університетської юні, а його організаторами виступили Центр студентської творчості разом із кафедрою суспільних наук ОНМедУ.
Антарктичне тяжіння
Проведення наукових досліджень на Шостому континенті — головне призначення української антарктичної станції «Академік Вернадський», розташованої на острові Галіндез, архіпелагу Аргентинські острови, за координатами 65°15' пд. ш., 64°15' зх. д. Цьому важливому завданню підпорядкована вся життєдіяльність станції та Національного антарктичного наукового центру, який є національним оператором України в Антарктиці.
У четвер, 22 березня, уже 23-я Українська антарктична експедиція вирушила на станцію «Академік Вернадський» (до 1996-го — «Фарадей»), яка свого часу була передана Україні Великобританією.
Ця розмова відбулася напередодні в Українському науковому центрі екології моря (УкрНЦЕМ), що в Одесі на Французькому бульварі. Центр бере активну участь у підготовці експедиції. Про це нам розповідає його директор Віктор КОМОРІН:
— До експедиції увійшло 12 людей. Очолить її начальник Гідрометцентру Чорного та Азовського морів Віктор Ситов — досвідчений полярник, який неодноразово був і учасником, і керівником таких експедицій.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206