Переглядів: 602

Виплодки «кузькіної матері»

Найпотужнішу в історії радянську термоядерну бомбу АН602 (у початковому варіанті — понад ста мегатонн у тротиловому еквіваленті) часто називали «кузькіною матір’ю». Цю бомбу Хрущов збирався пред’явити Заходу як ultima patio — останній аргумент у мирному співіснуванні двох систем. У Заходу таких аргументів теж вистачало. Але гонка ядерних озброєнь — справа витратна. І в другій половині ХХ століття в СРСР і в США паралельно йшло випробування та вдосконалення дешевших, але не менш дієвих засобів зброї масового ураження (ЗМУ) — бактеріологічної та хімічної.

Загроза світу — «новачок»

За всіма видами ЗМУ провідні держави укладали міжнародні договори, підписували конвенції, які забороняють їх ви-пробування та зберігання. Але контроль за випробуваннями ядерної зброї можливий навіть на відстані, а от бактеріологи і хіміки вдосконалювали засоби масового вбивства людей у відносній тиші. І, незважаючи на показове знищення хімічної зброї в рамках конвенцій, низка держав змогла зберегти частину розробок новітніх її видів.

Найпросунутіша хімічна зброя, найпередовіші технології її застосування розроблялися в лабораторіях СРСР. Після розпаду Союзу все це успадкувала Росія і, як з’ясувалося, готова тепер застосувати спадкоємця «кузькіної матері» у тотальній війні проти Заходу і всього світу. Або показати, що готова. Для демонстрації готовності було вибрано місце — невелике місто Солсбері на південному заході Англії, й обрана показова ціль — відставний полковник Головного розвідувального управління Генштабу РФ Сергій Скрипаль, свого часу засуджений в Росії за шпигунство і виміняний на російських шпигунів, затриманих у США.

Скрипаля з дочкою отруїли не речовиною без кольору і запаху, не тим, що швидко розпадається (з допомогою таких чекісти зазвичай «ліквідують» зрадників), не радіоактивним полонієм-210, отрутою, наявність якої важко встановити. Їх отруїли «новачком», бінарною хімічною ЗМУ, за допомогою двох ампул якої можна знищити половину Лондона або всю Англію, якщо доставити ЗМУ в сірниковій коробці.

«Новачок» не можна виготовити в домашніх умовах. Для його виробництва потрібне складне обладнання, яке зараз є в єдиній лабораторії світу. І вона знаходиться на території Росії. Застосувавши «новачок», органі-затор вбивства в Солсбері прямо повідомив, звідки вчинено напад на європейську державу — члена НАТО. Звідки без оголошення війни може здійснитися напад на США і будь-яку країну світу. І якщо метою Кремля в даному випадку була демонстрація реальної загрози, то Кремль домігся своєї мети.

Та сама «пісня»?

Західні засоби масової інформації в останні дні хором розповідають, яку жорстку реакцію на цю загрозу продемонструвала прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей. Як хоробро викликали російського посла на килим у Форін-офіс, як зажадали від російського уряду впродовж трьох днів дати відповідь на питання «що це означає?», як, зрештою, 23 російських шпигунів, що працюють під прикриттям у Великобританії, оголосили персонами нон-ґрата.

На вимогу Великобританії в середу, 14 березня, скликали екстрене засідання Ради Безпеки ООН. Там США і Великобританія також просили пояснень від російських представників. А що почули? В ООН і в Москві російські дипломати синхронно відповіли: «Де докази?». І зажадали доступу до матеріалів слідства, включаючи проби із зараженої місцевості. Знадобиться як матеріал випробувань «новачка» в польових умовах.

Виступаючи в парламенті, Тереза Мей анонсувала перелік заходів, включаючи обмеження зустрічей на вищому рівні між своєю країною і Росією, скасування раніше запланованого візиту Сергія Лаврова в Лондон. Офіційні особи Сполученого королівства не поїдуть на відкриття світового футбольного чемпі-онату, зменшиться кількість віз, які видають консульства Великобританії росіянам. Російські олігархи зіткнуться з розслідуванням при придбанні власності, і якщо вдасться довести факт відмивання грошей, активи росіян будуть заморожені.

Подібні «пісні» ми чули після вбивства в Лондоні колишнього офіцера ФСБ Олександра Литвиненка. Тереза Мей була тоді міністром внутрішніх справ і робила все, щоб не зіпсувати відносин з Кремлем. Тобто галасу було багато, але, попри докази про причетність російського керівництва до ліквідації «зрадника», обурення пішло у свисток. Однак ситуація 2006 року дуже відрізняється від ситуації 2018-го.

Путін тоді ще не виголосив «мюнхенської промови», не оголосив фактично війни Заходу, Росія ще не напала й не окупувала частину Грузії, не анексувала український Крим, не вторглася на Донбас, не почала безглуздих бомбардувань сирійських міст. З цією державою сподівалися вести вигідний бізнес й охоче приймали російські нафтодолари в якості інвестицій.

Економіка — теж зброя

З’ясувалося, однак, що російські інвестиції, як і газова труба, у разі загрози війни можуть бути використані як ЗМУ. За силою, рівною бомбам або отруйним речовинам. Нащадок «кузькіної матері», економічна зброя масового ураження, при загрозі війни здатен паралізувати волю Заходу до опору. Змусити шукати компроміс між вигодою і смертельною небезпекою. Важко сказати, у який бік зараз хитнеться маятник. Чи підуть країни Заходу в умовах неоголошеної війни на черговий компроміс з Росією?

Схожа ситуація склалася, до речі, у тридцяті роки минулого століття, коли великий бізнес демократичних країн з економіч-них міркувань відмовлявся розривати зв’язки з нацистською Німеччиною і до останнього використовував будь-який привід для умиротворення Гітлера. Схожа ситуація склалася і в наші дні, коли економічні зв’язки з Російською Федерацією буквально паралізували волю до опору в українського керівництва, тісно пов’язаного з великим бізнесом. Знадобилося три роки війни, щоб наша країна відмовилася від «великої бомби» — поставок російського газу — і розірвала зв’язки з військово-промисловим комплексом країни-агресора.

«Взаємовигідні економічні зв’язки з Росією» з вини нашого керівництва і тепер, на жаль, до кінця не розірвані. Легальна і нелегальна торгівля, контракти на постачання і транзит газу через українську ГТС, угоди про закупівлю в Росії палива для українських атомних електро-станцій є бомбою, економічною ЗМУ, «кузькіною матір’ю», готовою вибухнути над Україною.

І треба терміново будувати укриття. Краще — спільне із союзниками. А якщо не вдасться, то й без них.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net