Не на рік, а назавжди

Передусім глава держави зауважив, що впродовж останніх місяців на його адресу надійшло чимало звернень із закликом проголосити 2018-й роком української мови.

«Скажу прямо: я не буду цього робити. Чому? Абсолютно очевидно, що року — замало. А що в 2019-у будемо робити? Забудемо про українську мову? Року замало, щоб надолужити все те, що внаслідок колоніальної політики втратила українська мова», — наголосив він. Президент подякував авторам петицій за активну громадянську позицію та небайдужість і повідомив, що найближчим часом має намір підписати указ про підготовку десятирічної програми укорінення та зміцнення державного статусу рідної української мови. «Я закликаю вас всіх до співпраці, до наполегливої роботи в цьому напрямку. Бо попереду — десятиліття української мови в Україні. Протягом цих десятиліть позитивні незворотні зміни мають відбутися. І ключове слово — незворотні», — підкреслив глава держави.

Петро Порошенко зазначив, що українська влада впевнено тримає курс на посилення ролі мови Шевченка в усіх сферах суспільного життя. Додавши, що як глава держави є активним учасником процесу розбудови української політичної нації та дбає, аби українські законодавчі ініціативи залишали широкий простір для реалізації прав тих громадян України, чиєю рідною мовою чи мовою спілкування є кримськотатарська, російська та інші. «Так само очевидно, що влада ніколи не втручатиметься в приватну сферу і жодним чином не регламентуватиме в ній мову міжособистісних комунікацій», — наголосив він.

Президент переконаний, що єдність країни є абсолютним пріоритетом для кожного, і влада у своїй мовно-гуманітарній політиці має зважати на цей імператив: Саме виходячи із цих міркувань, я дуже не хотів би, щоб мовне питання знову стало на порядок денний виборчої кампанії. Мова має об’єднувати, а не розколювати державу. Ми не маємо права дати пас п’ятій колоні отримати з того бодай найменший зиск на майбутніх президентських, парламентських і місцевих виборах».

Петро Порошенко відзначив важливість того, щоб, незалежно від зусиль держави, активні громадяни забезпечували конкурентоспроможну присутність української мови в усіх можливих нішах, популяризували її серед носіїв інших мов з належною повагою до їхніх почуттів та громадянських прав. «Боротися за нашу українську мову — це значить не лише вигукувати гасла та висувати вимоги до влади. Це значить купувати україномовні книги. Це значить купувати квитки і ходити дивитися українські фільми. Передплачувати україномовні газети. Віддавати перевагу — не треба забувати, що ми у ХХІ столітті — україномовним версіям сайтів, обирати її на своїх сторінках в соціальних мережах, «гуглити» українською. І головне — говорити нею, говорити і ще раз говорити. Навіть якщо ви все життя спілкувалися російською — переходьте на українську. Я думаю, що це абсолютно правильний шлях», — цитує главу держави його прес-служба.

Кожен, зауважив президент, має пройти свій шлях до мови і розповів про власний досвід. Він народився в російськомовному регіоні України — в місті спілкувалися російською, а коли їздив до бабусі — в селі спілкувалися суржиком. Пізніше кілька років прожив за межами України, де в школі вивчали лише російську та англійську. За словами Петра Порошенка, навіть на початку 1980-х під час навчання у Національному університеті ім. Тараса Шевченка на факультеті міжнародних відносин ні про яку українську не йшлося. «Але моя українська — це мій свідомий вибір повернутися до рідної мови. І цей вибір зроблений уже в доволі зрілому віці. Впевнений у тому, що це свідомий і справжній вибір кожного українця», — сказав Президент України.

Принагідно він відзначив зміцнення позицій української мови в різних сферах суспільного життя — на телебаченні та радіо, у кінематографії та книговиданні.

Глава держави нагадав, що напередодні цьогорічних шевченківських днів Конституційний Суд України визнав неконституційним мовний закон від 2012 року. «За потаємним задумом його авторів, явних і залаштункових, цей закон мав довершити чорну справу творців Валуєвського циркуляру та Емського едикту. КСУ лише виписав свідоцтво про смерть того злочинного акту, де-факто ж кінець його настав кілька років тому. За час, що закон лежав у суді, ми осучаснили мовне законодавство, воно пішло далеко вперед у зміцненні позицій української мови в абсолютно різних сферах суспільного життя», — наголосив президент.

За його словами, найбільш відчутно це на українському радіо після запровадження в дію позаминулого року закону про квоти на радіостанціях: «Пам’ятаєте, який тоді був галас? Як нас усі звинувачували, що ми робимо неправильну справу? А зараз, дякуючи цьому закону, ефір наповнився україномовним змістом та продуктом, а творче українське середовище буквально вибухнуло новими пісенними проектами та музичними колективами».

Петро Порошенко нагадав також про закон щодо квот на телебаченні, який лише починає діяти. «Але вже до початку його дії ми бачимо набагато більше україномовних програм на ТБ. Почали, нарешті, знімати та показувати україномовні серіали. Не перероблені, а справжні — наші. Тоді як раніше у цій сфері суцільно панував російський секонд-хенд», — наголосив він.

Відроджується, зауважив, і національний кінематограф, саме українською мовою. За словами президента, торік за державної підтримки завершено 47 різножанрових фільмів, а цього року на кіновиробництво планується виділити мільярд гривень — вдвічі більше, ніж попереднього. «Нарешті, — сказав він, — відроджується українське кіно. Податкові та митні преференції, новітні моделі кіновиробництва — це кілька місяців тому закріпили законом про державну підтримку кінематографії. Із приємністю очікуємо найближчим часом чимало цікавих прем’єр про наше — про Крути, про Петлюру, про АТО, про Чорнобиль. До речі, й національна Шевченкіана має поповнитися художнім фільмом «Тарас. Повернення».

«Подивіться на прокатний успіх «Кіборгів» та багатьох інших українських фільмів, — додав президент. — Саме це свідчить про величезний сус-пільний попит, який існує на своє — українське — кіно. Важливо ж не тільки, скільки знімають, але й набагато важливіше — скільки дивиться це кіно». Глава держави зауважив, що в 2017 році в українських кінотеатрах на фільми українського виробництва глядачі купили півтора мільйона квитків, «підтримавши своїми грошима українську кінематографію. Це їх свідомий вибір. І це саме те, чим я тішуся. Напевно, це ще не так багато. Звичайно, мені і вам хотілося б, аби було більше, але хочу наголосити, що це майже в чотири рази більше, ніж у 2016-у. Я не маю жодного сумніву, що в 2018 році цю тенденцію ми точно продовжимо».

Позитивні зрушення окреслилися і в українському книгодрукуванні. Як зазначив президент, він регулярно відвідує Форум видавців у Львові та київський «Книжковий Арсенал» і помітив відчутні зміни: «Політичне рішення обмежити імпорт книжок з країни-агресора та боротьба з контрабандою, якою ці книги завозилися, створили нові ніші для нашого книгодрукування, нові можливості. Дуже добре, що українських книжок зараз стає набагато більше, зросли обсяги перекладеної літератури. Люди дедалі більше, нарешті, читають українською».

Водночас, за словами президента, попри ці позитивні тенденції, якісного та кількісного ривка у книжковій галузі, на жаль, все ще не сталося. «Уряд має знайти економічні важелі для стимулювання книгодрукування, а письменників та сумлінних дистриб’юторів захистити від піратства і порушень їхнього права інтелектуальної власності, насамперед в інтернеті», — наголосив Петро Порошенко.

Нагадаємо, цьогорічними лауреатами Національні премії імені Тараса Шевченка стали: письменниця Емма Андієвська — за книги поезій «Щодення: перископи», «Маратонський біг», «Шухлядні краєвиди», «Бездзиґарний час», «Міста-валети»; публіцист Сергій Плохій — за книгу «Брама Європи»; художник Павло Маков — за мистецький проект «Втрачений Рай»; композиторка Вікторія Польова — за хорову симфонію на канонічні тексти «Світлі піснеспіви»; режисер Володимир Тихий, оператори Ярослав Пілунський, Сергій Стеценко та Юрій Грузінов (творче об’єднання «Вавилон-13») — за цикл історико-документальних фільмів про Майдан 2014 року.