Шанс для дельфінів та осетрів

Що це означає?

«Загальновизнано, що рибальські сітки з великим вічком є головною загрозою для морських ссавців (переважно морської свині — азовки). Хоча найбільшої шкоди китоподібним у Чорному морі завдає застосування сіток для лову камбали калкана, значна частина дельфінів чи осетрових, які гинуть у придунайському регіоні, є жертвами саме ставних сіток з вічком понад 45 мм, зазвичай — 70—120 мм», — наголошує старший науковий співробітник Одеського центру ПівденНІРО Сергій Бушуєв.

Чому це має значення?

Осетрові риби, всі без винятку, охороняються законодавством України і внесені не тільки до Червоної книги нашої країни, а й до Міжнародного червоного списку МСОП. На папері у нас йдеться про шість видів — білугу, севрюгу, стерлядь, осетрів російського й атлантичного та осетра шипа, однак насправді рятувати доводиться тільки чотирьох: осетер атлантичний та шип уже 50 років не фіксувалися в уловах і, цілком ймовірно, в Україні остаточно вимерли. Вилов осетрових риб тягне за собою кримінальну відповідальність та відшкодування збитків державі на суму до 110 тисяч гривень за особину. Така ж ситуація з дельфінами, адже всі вони є червонокнижними видами.

«Прийнята заборона дуже важлива, тому що передгирловий простір Дунаю — це величезна акваторія площею понад 44 тисячі гектарів: від Білгородського гирла до Старостамбульського і на 10 кілометрів углиб моря. Останнім часом, особливо торік, дельфіни дедалі ближче підходять до берега і навіть часто заходять у гирла. Це пов’язано з тим, що клин морської води, внаслідок перерозподілу стоку Дунаю у румунські гирла, щодалі заходить у нашу дельту, а з нею і риба, яку переслідують дельфіни. Молодь осетрових зосереджувалася тут завжди, однак значення її збереження в авандельті останньої ріки Чорного моря, де осетрові ще розмножуються, надзвичайно зросло і вжитий захід дуже своєчасний», — зазначає директор Дунайського біосферного заповідника Олександр Волошкевич.

До того ж, п’ять із шести видів осетрових є мігруючими й, живучи переважно у морі, раз на один-два роки піднімаються Дунаєм на нерест. А в річці, особливо ж у її вузьких частинах, шанс потрапити до сіток значно вищий, ніж на морських просторах. І якщо сітки, з якими пливуть рибалки або тягнуть їх на морських мілководдях, можна перевірити й швидко випустити небажаний улов, то стаціонарно закріплені (так звані ставні) перевіряють не щодня й шансів загинути там у дельфінів та осетрів значно більше. Якщо ж до цього додати й кількаденні шторми, коли рибалки не можуть вийти в море, то ситуація ще трагічніша.

Отже, заборона використання ставних сіток з великими вічками дозволяє вберегти цих істот від подібних «нещасних випадків», а рибалок — від порушення закону.

Що вже зроблено?

Із 2016 року в Україні розпочав роботу транскордонний проект WWF «Життя дунайським осетровим», що має на меті збереження та відновлення популяцій цих видів риб в Дунаї. Проект дав можливість підтримувати охорону осетрових на місцях (наприклад, через встановлення відеоспостереження) й висвітлювати роботу експертів.

«Фахівці Одеського центру ПівденНІРО, Держрибагенства і Дунайського біосферного заповідника обґрунтовано запровадили низку обмежень щодо засобів рибальства, які підтримав Всесвітній фонд природи як дуже важливі для збереження осетрів», — підкреслює координаторка проектів WWF в Україні Наталія Гозак.

Йдеться, зокрема, про загальну заборону сіток з товщиною нитки полотна та перерізу понад 1,2 мм (так званих «бронебійних»), куди зазвичай потрапляли дорослі осетри, коли піднімалися на нерест, і про обмеження максимальної висоти плавних сіток (до 6 м, раніше ця висота могла сягати 12 м). Тепер же до цього списку можна додати й заборону ставних сіток з великими вічками для неспеціалізованого промислу у передгирловому просторі Дунаю.

Тож завдяки ініціативі й небайдужості українських спеці-алістів, а особливо — завдяки співпраці природоохоронного й рибогосподарського секторів, з’явилася хоч невеличка надія, що наші нащадки зможуть побачити осетрів і дельфінів у дикій природі. А щоб ця надія була певнішою, необхідні подальші суттєві зусилля з боку всіх профільних структур для ефективної протидії ННН-рибальству, тобто (незаконному і непідзвітному, неконтрольованому рибальству).

Джерело: http://wwf.panda.org/uk.