Коли втома стає хронічною...

— Як же виникає синдром хронічної втоми?

— Іноді ми беремо на себе стільки обов’язків, що втома і перевтома не покидають нашого тіла. Як відомо, перевтома пов’язана з важкими психічними та фізичними навантаженнями на організм. Зазвичай цей стан минає досить швидко і легко, без будь-яких наслідків (особливо перевтома першої стадії), але за відсутності адекватного реагування всі симптоми перевтоми посилюються. Як результат — формується синдром хронічної втоми.

Синдром хронічної втоми найпоширеніший у розвинених країнах і в мегаполісах. Основний його прояв у тому, що людина не здатна зняти втому навіть після тривалого й повноцінного відпочинку. Відбувається розлад вегетативної нервової системи, а саме відділів, що відповідають за процеси гальмування.

— Що ж провокує такий стан?

— Це можуть бути різні чинники. Передусім — неправильне поєднання інтелектуальної та фізичної праці. Це особливо стосується людей, які проживають у великих містах: як правило, їхня робота пов’язана з розумовим навантаженням, а фізична напруга майже відсутня, що і формує незбалансованість цих двох факторів.

Щодо фізичних причин синдрому хронічної втоми, то вони виникають у відповідь на надмірне утворення у м’язах молочної кислоти. Перевтома м’язів порушує й надходження кисню в усі тканини організму.

Інші фактори — хронічні за-хворювання і несприятлива екологічна обстановка.

Доведений прямий зв’язок синдрому хронічної втоми з пригніченням імунної системи, тобто такий стан розвивається не після перенесеної хвороби, а просто при нестачі корисних речовин в організмі, насамперед вітамінів і мікроелементів. Це часто трапляється восени й навесні.

— Ганно Миколаївно, а які найперші ознаки синдрому хронічної втоми?

— Основними симптомами поряд з перевтомою є: безпричинний біль у м’язах, порушення сну (як безсоння, так і дуже тривалий сон упродовж доби), погіршення пам’яті, уваги, концентрації на важливих питаннях, сильні головні болі не зрозумілої етіології. Часом можливі запалення лімфовузлів на шиї та розпухання суглобів і наявність ниючого болю в них.

За наявності постійної втоми організму варто звернутися до лікаря. Чим раніше будуть виявлені порушення, тим легше уникнути важких наслідків.

— Чи існує ефективна профі-лактика цієї недуги?

— Попередити стан постійної втоми досить просто — необхідно лише дотримуватися низки правил, або навіть не правил, а корисних звичок.

Важливий профілактичний захід — дотримання добового режиму. Краще встати трохи раніше, щоб, не поспішаючи, почати свій день і не вимотатися за перші ранкові години. Корисна й адекватна фізична активність, що сприяє зниженню розумової напруги. Тому хоча б 30 хвилин на день варто приділяти фізичним вправам.

Сон — чи не найважливіша складова у профілактиці синдрому хронічної втоми. Кожній людині для повноцінного відпочинку потрібна своя тривалість сну: хтось висипається за 6—8 годин, а комусь треба й більше. Головне: встаючи з ліжка, почуватися бадьорим.

Дуже бажано відмовитися від шкідливих звичок. Куріння, кава, алкоголь і гіподинамія сприяють послабленню всіх функцій організму. Замість цього варто знайти собі якесь заняття, яке було б до душі.

Необхідно звернути увагу і на харчування. Більше споживати рослинної їжі, багатої корисними речовинами, не забувати про кисломолочну продукцію та морепродукти.

Відмінні засоби профілактики хронічної втоми — прогулянки на свіжому повітрі, екскурсії, відвідування театру і кіно. Яскраві враження дозволяють відволіктися від проблем, отримати заряд бадьорості та позитивних емоцій.

Під час відпустки рекомендується не сидіти вдома біля телевізора, а вибратися до моря, у гори чи інші красиві місця. Навіть можна просто виїхати з наметами на кілька днів до найближчої річки або озера. Єднання з природою — це найкращий антидепресант за будь-якого стану.

— Чи потрібна тут спеціальна терапія?

— Синдром хронічної втоми не таке просте захворювання, як комусь може здатися. Лікувати його довго й дорого, тому краще покласти йому край ще у стадії звичайної втоми або перевтоми. Незважаючи на стрімкий розвиток сучасної медицини, лікування цієї недуги не гарантує успіху.

Втім, усі медики сходяться на тому, що лікування обов’язково має бути комплексним і включати чіткий щадний режим відпочинку і фізичних навантажень, збагачення організму препаратами вітамінів групи В (В1, В6, В12) та вітаміну С, активні методи нормалізації емоційно-психічного стану, як-от аутогенне тренування або групова психотерапія.

Часто при лікуванні цього синдрому до піших прогулянок додаються курси лікувальної фізкультури, гідротерапії або масажу. Останній вважається одним з найефективніших способів боротьби із захворюванням, тому пацієнтам призначається щоденний масаж всього тіла або частковий — комірцевої зони, плюс обов’язковий паравертебральний масаж, який включає й елементи мануальної терапії. Такий вплив на організм здійснює одночасно активізуючий і релаксуючий ефекти.

Дієвими методами лікування синдрому хронічної втоми є також киснетерапія і контрастний душ. Часто при цьому захворюванні рекомендується такий нетрадиційний спосіб, як голковколювання, що сприяє відновленню правильного функціонування внутрішніх органів, зменшує можливі больові синдроми й наповнює тіло життєвою енергією.

Розпитував
Ярослав ШЛАПАК.