Загадковий пастернак

Довгий час цей овоч на столі наших прадідів займав місце картоплі. Адже його округлі або веретеноподібні корені після термічної обробки справді дуже схожі на картоплю. Нині пастернак знову популярний. Відомі кулінари вважають його вишуканим гарніром до багатьох м’ясних страв.

Корисні властивості

Корінь пастернаку багатий вуглеводами і клітковиною. У ньому міститься велика частина вітамінів групи В, а також є вітаміни С, К, А і РР, залізо, натрій, фосфор, кальцій, калій, цинк і магній.

У народній медицині благотворна дія цієї рослини використовується при гіпертонії, стенокардії, судомах м’язів. Препарати з пастернаку здатні зменшити біль при ниркових кольках. Дуже корисний він і при захворюваннях шлунка. А його водний настій — прекрасний засіб при неврозах, для поліпшення сну, відновлення сил тих, хто видужує.

Ось рецепт «заспокійливого» настою: 2 столові ложки подрібненого кореня заливають склянкою окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують і приймають по 1/3 склянки тричі на день.

Листя пастернаку здатне «залужувати» внутрішнє середовище організму, тому його рекомендують вживати в їжу хворим на подагру.

Відвар листя пастернаку має м’яку спазмолітичну дію, здатний розріджувати мокроту, тому його часто п’ють при бронхітах та неускладнених пневмоніях. І зелень, і корінь рослини володіють м’якою бактерицидною властивістю. Недарма кашку з коріння використовують для косметичних масок для проблемної шкіри, схильної до акне й запалень. Зелень радять жувати при неприємному запаху з рота.

Відвар пастернаку, а також зелень і корінь мають сечогінні властивості. На відміну від синтетичних діуретиків, засіб діє м’яко, не подразнює сечовий міхур і сечоводи. Тому рослина й вважається, поряд із селерою та петрушкою, найперспективнішою для «зливання» водної ваги.

Але необхідно зважати, що пастернак протипоказаний при запущеній сечокам’яній хворобі, оскільки може стимулювати виведення каменів. Тому в будь-якому випадку для застосування цього чудесного овочу з лікувальною метою попередньо порадьтеся з лікарем.

Вирощуємо самі

Вирощувати пастернак на власній ділянці не надто складно. Ґрунт підходить будь-який, але окультурений, з пухким орним шаром, щоб корене-плоди могли в ньому формуватися без перешкод. Хоч цей овоч і непогано переносить посуху, все ж вимагає поливу, помітно збільшуючи при цьому вихід продукції.

Молоді рослини пастернаку не люблять тіні. Придатні для збирання коренеплоди формуються на 95—100-й день. На 10 погонних метрів рядка потрібно 5—6 г насіння. Слід пам’ятати, що зберігається воно не більше 2 років, тому краще виро-щувати його у себе на грядці.

Весною сіяти пастернак слід дуже рано. Попередниками можуть бути овочі, під які вносився гній, — помідори, перець, огірки.

Міжряддя повинні бути 45 см, глибина посіву — 2,5—3 см. Насіння перед сівбою краще намочити. Врахуйте ще одну особливість пастернаку — його насіння проростає нерівномірно. Тому не хвилюйтеся, якщо на грядках якийсь час будуть порожні місця — потрібно почекати. Після появи у рослин треть-ого-четвертого листка їх треба обов’язково прорідити, від-стань між ними повинна бути не менше 8—10 см.

Захищати пастернак від шкідливих комах не потрібно: він їх відлякує різким запахом ефірних олій, що містяться в листі. Особливо активно ці олії виділяються, коли випадає роса або йде дощ. Так активно, що навіть можна отримати опік! У спекотну пору волоски листя пастернаку теж виділяють ефірну олію, що викликає роздратування шкіри, тому обробляють його вранці (коли спаде роса) чи ввечері, або при похмурій погоді.

Збирають коренеплоди, в тому числі й літньої посадки, у жовтні.