Нема світу без «Просвіти»
21 лютого - Міжнародний день рідної мови
У «Чорноморських новинах» від 3 лютого з великим інтересом прочитав статтю «Не посіємо свого — вродить чуже». Автор, знаний журналіст і письменник, Роман Кракалія з жалем і стурбованістю розмірковує над припиненням чи повним занепадом діяльності в Одесі товариства «Просвіта», яке свого часу — у 1990 роки та ще в першому десятилітті століття ни-нішнього — було досить активним, дієво впливало на відродження та утвердження українства в місті й області. А тепер, з прикрістю визнав, одеську українську громаду пройняла байдужість, «Просвіта» занепала, тоді як проблем щодо розвитку українськості в обласному центрі — хоч греблю гати, довкруж панує мовчання.
Я цілком поділяю стурбовані міркування Романа Кракалії, а заодно хочу висловити й свої, спираючись на деякі соціальні фактори, в тому числі й на витоки та причини занепаду в Одесі українства.
Свого часу (переважно в дитинстві та юності) мені довелося жити в Одесі, вчитися у школі й технікумі, пізніше — в Одеському пед-інституті. Українську мову я почав вивчати у другому класі, причому цілком успішно, бо вже володів основною побутовою та дещо книжною лексикою. В родині панувала ро-сійська мова, хоч батько добре володів українською (пізніше учителював в українській школі), а мені випадало спілкуватися з дітьми-україн-цями та ще й уподобав читати українські книжки. І цього не соромився, і жодних проблем не виникало. Під час навчання у технікумі (перша половина 1960-х) більшість студентів становили вихідці з сіл, тож спілкування українською (хоч пізніше — більше суржиком) було звичним, особливо з дівчатами, у яких навчився багатьох українських пісень. Тривалий час мені довелося тоді жити по приватних квартирах, які здавали здебільшого українки, і з ними теж часто спілкувався україн-ською. На побутовому рівні тоді це сприймалося адекватно, не виглядало проблематичним.
А тепер про деякі витоки й причини подальшої русифікації, принаймні в Одесі. У 1960—1970 роки відбувся величезний приплив сільського люду в міста, де відчувалася велика потреба і в робітничих кадрах в усіх галузях, і в фахівцях з вищою освітою. Українських шкіл у місті майже не було, дорослі селяни розчинялися у міському населенні, поступово зросійщувалися, зрусифікованими росли й діти. Отже, десь за 50—60 років практично два покоління колишніх селян деукраїнізувалися, забули свої витоки, і досі, навіть знаючи українську мову, соромляться спілкуватися нею у загальних місцях: на роботі, у транспорті, на вулицях тощо. До того ж, як слушно зауважив Роман Кракалія, у загальних місцях рідко зустрінеш вивіски, рекламу, оголошення українською мовою, та й на телебаченні вона почувається пасербицею.
Ось тут і величезне море роботи для членів і прихильників «Просвіти», для кожного свідомого українця, патріота свого краю. Потрібно скинути фальшиву машкару зрусифікованості (мовляв, я — як більшість) та байдужості.
Дорогі одесити-українці! Це від вас (а таких — більшість) залежить рівень життя і культури в місті. Не забувайте своїх витоків, будьте вірними своїм батькам, рідній українській землі, історії, традиціям і культурі. Не соромтеся розмовляти, думати, врешті — жити по-українськи, гідно працюючи на розвиток нашої України.
Практичному втіленню таких прагнень і покликана всіляко сприяти «Просвіта», осередки якої, на мою думку, мають бути у кожному вищому навчальному закладі, коледжі та хоча б на великих підприємствах. Бо ж роботи — непочатий край. І це не тільки вивчення і пропаганда нашої історії, традицій, культури, народознавства, а чи не передусім — нашої державної української мови. Вчіться мислити по-державному, українською мовою, аби вона як державна стала панівною в усіх сферах нашого життя, як і належить у цивілізованій державі. Нехай запанує дух українства у наших серцях, помислах, мріях і справах.
Михайло ГЕРШКОВИЧ.
м. Балта.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
