У новий політичний сезон з новими рейтингами

З пересторогою дивляться на Верховну Раду 47,6%, скоріше з пересторогою — 37,8% (разом 85,4%). Більш-менш сприймають роботу парламенту 9,1%, а повністю сприймають 0,3% (загалом 9,4%). Поки що не можуть дати відповідь 5,1% опитуваних.

Не кращі позиції в уряду: 43,2% повної недовіри, 36,1% часткової (79,3%). Втім, 13,6% скоріше вірять урядовцям, 0,6% — повністю довіряють Кабміну (14,2%). Вагаються з відповіддю 6,5% респондентів.

Показники прокуратури досить схожі: 45,8% налаштовані категорично негативно, 37,5 % — частково негативно (83,3%). Скоріше позитивно ставляться до прокуратури 8,7%, повністю позитивно — 0,6% (9,3%). Не визначилися 7,5%.

Попри проведену так звану судову реформу, українці досі не вірять судам: 50,4% заявили про цілковиту недовіру, 32,9% — про часткову недовіру (83,3%). Почасти довіряють 7,3%, уповні — 1,3% (8,6%). Ще 8% не можуть відповісти.

Нема віри й у державний апарат: повністю негативне ставлення у 44% опитаних, частково негативне — у 39,2% (83,2%). Частково позитивне — 7,4%, повністю позитивне — 0,7% (8,1%). Ще 8,6% респондентів вагаються.

Ставлення до Національного банку України також не дуже хороше: 41,9% повної недовіри, 37,0% часткової недовіри (78,9%). Частково довіряють 11,2%, повністю довіряють 1,1% (12,3%). Завагалися з відповіддю 8,7%.

Тож маємо таких «лідерів» недовіри: на першому місці — Верховна Рада, на другому — суди та прокуратура, далі йдуть державний апарат, НБУ, потім — уряд і Президент...

Виявилося, що найбільше українці довіряють волонтерським організаці-ям: 11,6% респондентів — повністю, скоріше довіряють — 50,7% (разом 62,3%). Абсолютно протилежної думки — 10,4%, частково не вірять волонтерам 14,7% (усього 25,1%). Ще 12,6% не визначилися з відповіддю. І це високий показник.

А от ставлення до громадських організацій досить неоднозначне. Їм вірять беззаперечно 4,1%, скоріше вірять 39,9% (загалом 44%). 15,5% повністю не вірять, 24,4% частково не довіряють (у сумі 39,9%).16% опитаних не змогли відповісти.

Усі ці цифри вказують на тотальне розчарування українців у владі, правоохоронній, судовій та банківській системах. До того ж, згідно з даними соціологів, саме рейтинг недовіри з року в рік збільшується практично у всіх. От, наприклад, у грудні 2014-го зовсім не довіряли Президенту 23,3%, у 2015-у ця цифра становила вже 28,1%, у 2016-у — 35%, а в 2017-у — 40,3%. І схожа тенденція спостерігається у ставленні до інших політичних інститутів.

Загалом у цьому нема нічого дивного: проведені владою зміни, які вона гучно називає реформами, розраховані точно не на покращення життя українців. Насправді все набагато гірше: жити по-новому виявилося ще складніше, аніж по-старому. Саме тому цілком зрозуміло, чому більшість українців готові прийти на дільниці у разі дострокових виборів.

Стабільні лідери

Якби в Україні відбулися дочасні парламентські вибори, 32,9% точно взяли б у них участь, 32,1% — скорі-ше за все прийшли б на виборчі дільниці (разом 65%). Скоріше за все не голосували б 7,8%, точно не брали б участь у виборах 13% опитаних (загалом 20,8%). Не визначилися 13,4%.

Беззаперечним лідером уподобань українців, які мають намір взяти участь у виборах, виявилася партія «ВО «Батьківщина» — 12,1%. Вже кілька років поспіль саме ця політична сила тримає першість у рейтингах абсолютно різних соціологічних служб.

На другому місці — Блок Петра Порошенка — 9,2%. На п’яти президентській політсилі наступає партія «За життя» із 8,8%. Далі йдуть: «Громадянська позиція» — 7,4%, «Самопоміч» — 7%, «Опозиційний блок» та Радикальна партія — по 6%.

Тож, як бачимо, тільки сім політичних сил на даний момент можуть подолати п’ятивідсотковий прохідний бар’єр та потрапити до парламенту дев’ятого скликання. Інші партії дуже далекі до відмітки в 5%. Так, ВО «Свобода», яка часто долає умовний бар’єр у різних опитуваннях, нині набирає лише 3,2%. А от «Народний фронт» стабільно пасе задніх зі своїми нинішніми 1,6%. «Рух нових сил» Міхеіла Саакашвілі має лише 1,7%, Аграрна партія — 1,5%, Громадський рух «Народний контроль» — 1,3%, «Ліва опозиція» та «Державницька ініціатива Яроша» — по 1%. Інші політ-сили набирають ще менше...

Але є в цьому рейтингу одна несподіванка. Так, нещодавно зареєстрована партія «Слуга народу», за даними со-ціологів, набирає 4% голосів! І це не жарт. Тож чи збудуться прогнози політологів й пар-тія справді братиме участь у виборах, а її лідер висуватиметься на президента, створивши «конкуренцію» Вакарчуку? Усе це ми дізнаємося за деякий час. Втім, неважко здогадатися, що взагалі на майбутніх виборах технічних кандидатів буде безліч.

До речі, якби в Україні наступної неділі відбулися дострокові президентські вибори, то 35,4% гарантовано прийшли б на дільниці, 31,7% скоріше прийшли б (разом 67,1%). Скоріше за все не брали б участі у виборах 8% респондентів, а 12,4% упевнені в тому, що не голосували б (усього 20,4%). Не визначилися 12,3%.

А тепер перейдемо до самого рейтингу. Перше місце, традиційно, за лідером партії «Батьківщина» Юлією Тимошенко — 12,1%. Друге місце, також традиційно, посідає чинний президент Петро Порошенко — 10,2%. На третьому — голова партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко — 7,8%, якого фактично наздоганяє Вадим Рабинович із 7,7%. Далі йдуть: Олег Ляшко — 6%, Юрій Бойко — 5,2%, Андрій Садовий — 4,9%...

Вагаються з відповіддю 19,2%. Це дуже високий відсоток, тож цілком очевидно, що найближчим часом за тих, хто не визначився, почнеться жорстка політична боротьба.

Рейтинги перевіряються на виборах

Костянтин МАТВІЄНКО,
політичний експерт, голова Корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика»:

«Найкраще рейтинги перевіряються на виборах. Торік відбулося п’ять хвиль волевиявлення на виборах до об’єднаних територіальних громад. Якщо ми візьмемо кількість депутатів, висунутих політичними партіями, то перше місце з відривом у 10% щораз отримувала «Батьківщина». Наприклад, згадаймо останні вибори, які відбулися 24 грудня. Тоді «Батьківщина» взяла 28,6%, а БПП — 18,3% голосів виборців.

Рейтинги довіри та недовіри дуже важливі у наш час, адже ми нині бачимо, що база легітимності всього полі-тичного класу продовжує звужуватися. Це відбувається не лише в Україні, це загальносвітова тенденція. Втім, ми можемо опинитися в ситуації, коли суспільство і держава почнуть існувати в двох паралельних площинах. І влада згадуватиме про народ тільки тоді, коли треба буде збирати податки та захищати саму себе.

Зараз багато говорять про необхідність появи нових лідерів. Нагадаю, що запит на «нові обличчя» активно експлуатувався на попередніх парламентських виборах. На цьому грав і колишній столичний голова Леонід Черновецький зі своєю «молодою командою». Нині ж знову пішли розмови про це...

Та, як на мене, Банкова передчасно засвітила ті самі нові обличчя. Маю на увазі Вакарчука та Зеленського: з першого ліплять такого собі морального авторитета, а з другого — кандидата, за якого проголосували б за таким же принципом, як кілька років тому за Ляшка».

Поділ за регіонами зникає

Ірина БЕКЕШКІНА,
директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва:

«Такого ще не було в історії, адже раніше партії та їх електорат чітко поділялися за регіональною ознакою. А нині «Батьківщина» — прохідна в усіх регіонах. Так, звичайно, най-більше голосів за неї віддають на заході та у центральних областях. Але південь дав 7% голосів, схід — 6,5%, Донбас — 7,2%. Раніше нічого подібного не було! Раніше спостерігалася чітко окреслена зосередженість електорату «Батьківщини» у Західній та Центральній Україні».

За матеріалами
http://gazetavv.com.