Український інтерес у Давосі

Це так і не так. Серед «акул капіталізму», які беруть участь у щорічних зустрічах ВЕФ на швейцарському зимовому курорті, а також на інших майданчиках у Європі та Азії, трапляються різні за переконаннями і ваговими категоріями політики й економісти. У 80-х роках минулого століття Давос відвідували представники СРСР та країн соцтабору. А у засіданнях 47-го форуму у Давосі активну участь узяв лідер комуністичного Китаю, голова КНР Сі Цзіньпін.

Саме відмінність підходів до ключових економічних проблем дозволяє його учасникам плідно проводити численні дискусії і в низці випадків знаходити способи вирішення непростих завдань. У тому числі політичних. Відомо, принаймні, кілька прикладів, коли на форумах у Давосі вдалося розв’язати туго затягнуті вузли, припинити війну між Туреччиною і Грецією в 1988 році, просунутися в питанні міжрасових відносин і передачі влади в ПАР (на початку 1990-х), а також досягти попередньої домовленості щодо сектора Газа в Ізраїлі.

Взаємозв’язок економічних проблем і проблем політичних для учасників Давоського форуму був, утім, завжди очевидним. Але останнім часом конфлікти між державами, війни, прихід до влади лідерів-популістів, ізоляціоністів, які не здатні і не бажають враховувати економічні інтереси сусідів, досягли критичної межі. Недарма загальною темою, обраною організаторами для 48-го Всесвітнього економічного форуму в Давосі, стало «Створення спільного майбутнього в роз’єднаному світі».

Спільне майбутнє в цьому році обговорюють більше двох з половиною тисяч гостей форуму, серед яких понад сімдесят глав держав, урядів і міністрів фінансів. Прямо скажемо, деякі з них зробили чималий внесок в економічне роз’єднання світу. Президент Дональд Трамп встиг зруйнувати або поставити під сумнів кілька багатосторонніх економічних угод, укладених США за президента Обами. Прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей, проводячи політику «брекзиту», завдає удару за ударом по загальних економічних позиціях Євросоюзу.

На агресивну політику Росії щодо Заходу і в конфлікті з Україною провідні країни світу вимушено відповіли економічними санкціями. Економічні санкції діють і щодо КНДР, яка проводить випробування ядерної зброї та засобів його доставки. Частково санкції діють проти Ірану та ще кількох держав.

Наївно думати, що у рамках дискусій у Давосі капітани світового бізнесу і політики можуть просунутися хоча б на міліметр або вплинути на подібні обмеження у глобальній економіці.

І доводиться обмежуватися деталями. Наприклад, перспективами використання криптовалют, зростанням цифрових технологій, впливом штучного інтелекту на всі сфери життя, долею агроіндустрії, екологічними проблемами і впливом інтернету на економіку.

Зустрічі на засніженому курорті

Програма візиту президента Порошенка і його команди на 48-й Всесвітній економічний форум у Давосі готувалася ще в минулому році. Але передбачалося, що сам Петро Олексійович на форум прибуде в останній день, 26 січня, для участі у конкретних публічних дискусі-ях. Як-от спеціальна сесія «Центральна і Східна Європа: новий порядок денний для континенту?» або підсумкове засідання провідних політиків з уже визначеною темою про спільне майбутнє роз’єднаного світу.

А ще планувалися парадні заходи — відкриття в Давосі «Українського дому» та відвідання традиційного «українського сніданку» під патронатом олігарха Віктора Пінчука. Якщо хтось забув, торік Петро Олексі-йович цей захід проігнорував. Приводом стала опублікована напередодні стаття Пінчука в американській газеті Wall Street Journal, де автор закликав українську владу для вирішення конфлікту на Донбасі піти на болісні компроміси, провести на захопленій території місцеві вибори як перший крок реалізації Мінських угод, і не наполягати на поверненні Криму. Що суперечило і зараз суперечить офіційній позиції України.

Пінчук, природно, заявив, що «його не так зрозуміли», а Порошенко пошкодував, мабуть, що втратив у Давосі один з найзручніших майданчиків для просування своїх позицій. І помилку виправив. Виправив він й іншу помилку. На нинішньому форумі глава української держави коротким візитом не обмежився. У Давосі він провів три з половиною робочих дні. Працював переважно в кулуарах. Як тепер кажуть, «на полях». Встиг поговорити з канцлером ФРН Анґелою Меркель, президентом Франції Еммануелем Макроном, державним секретарем США Рексом Тіллерсоном і низкою інших перших осіб, політиків та бізнесменів. З великою ймовірністю відбудеться і його зустріч з президентом США Дональдом Трампом.

Важко сказати, яка із зустрічей принесе в майбутньому необхідні результати, але першою за шкалою важливості стала, звісно ж, тривала бесіда Петра Порошенка з виконавчим директором Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард. Оскільки на ній обговорювалися в буквальному сенсі невідкладні для України питання.

І річ не стільки в грошах (МВФ знову відмовив у наданні нашій країні чергового траншу за програмою розширеного фінансування), скільки у фактичному припиненні співпраці Фонду з Національним банком та урядом України. Що тягне за собою масу негативних наслідків для фінансів й економіки нашої країни загалом. Включаючи відмову в кредитах та інвестиціях з боку міжнародних фінансових органі-зацій.

За результатами переговорів Порошенка з Лагард прозвучали дві оцінки з вуст перемовників. Оптимістична — з боку Президента України, впевненого, що підтримка МВФ дозволить стабілізувати фінансове становище країни і реструктуризувати зовнішній борг. І менш оптимістична — з боку Лагард, яка сподівається, що Україна виконає свої зобов’язання й МВФ найближчим часом ви-ділить нашій країні транш. А загалом розмова була конструктивною.

Наскільки конструктивною, покаже курс гривні до долара. Стежте за цифрами в обмінниках, панове.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.