Словник циганського діалекту

Цигани, або роми — народ індійського походження. Перші згадки про нього датуються ХІІІ ст. В Україні вони появилися у XV—XVII ст. — спочатку в Бесарабії та в Криму. Перше письмове твердження про циган в Україні зафіксовано 1501 року в охоронній грамоті, виданій ромському ватажкові Василеві Великим литовським князем Олександром Ягеллончиком (1461—1506).

Сьогодні роми мешкають в усіх областях України, але найбільше їх — на Закарпатті, у Криму та Південній Бесарабії. Майже половина їх живе по містах. За деякою статистикою, лише 40% представників цього етносу у містах вважають циганську мову рідною, у селах — 35%, решта за рідну мову вважає українську, ро-сійську та румунську.

«Українсько-циганський словник» уперше зафіксував лексику мови ромів Середнього Подніпров’я. Нині в Україні побутують такі діалектні циганські етноспільноти: серви, расєйци, келмиши, влахи, ловари, келдерари, урсари, унгріко рома, сінті, кишиньовци, кримські цигани, словацькі рома, польські рома та багато їхніх місцевих різновидів. У виданні подано 3000 статей, підготовлених за академічними вимогами. Для українських слів знайдено відповідні тлумачення перекладом на циганську мову та подано їх синонімічний ряд. Важливо також, що у вступі пояснено артиклі циганської мови.

Звісно, що наявність такого словника сприятиме поліпшенню мовної ситуації. Мова ллється через спілкування, пісню, поезію, театр, але потребує завжди постійного свого збереження і розвитку. Циганські мотиви мали вплив на музику, кінемато-граф і літературу, зокрема, поширені в творчості славетних українських письменників Тараса Шевченка, Івана Франка, Миколи Гоголя, Михайла Старицького, Степана Руданського та інших. До речі, словарна частина відкривається фотокопією відомого малюнка Т.Г. Шевченка «Циган» (1851), а також вміщено репродукцію його малюнка «Циганка-ворожка» (1841). Нагадаємо, за останню картину Т.Г. Шевченка було нагороджено срібною медаллю ІІ ступеня Петербурзької академії мистецтв, де він навчався.

Культура і мистецтво ромів є складником багатонаціональної української культури. Тому вихід згаданого словника — знакова подія в культурному житті держави, один із виявів солідарності громадянського сус-пільства у захисті, відтворенні та поширенні культурних надбань кожної етнонаціональної спільноти нашої країни.

Появу словника високо оцінили поважні рецензенти, зокрема, заступник директора Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка, заслужений працівник культури України Сергій Гальченко; письменниця, циганська народна поетеса Раїса Набаранчук; кандидат філологічних наук, завідувач кафедри перекладу і лінгвокраїнознавства Білоцерківського національного аграрного університету В’ячеслав Семілетко. Так, доктор філософських наук, професор Національного педуніверситету ім. М.П. Драгоманова Віктор Жадько зазначив, що «вихід у світ першого «Українсько-циганського словника» посприяє подальшим науковим дослідженням циганської мови, її збереженню та побутуванню не тільки в циганському середовищі, й іще раз підтверджує, що нині в Україні нема місця будь-якій ксенофобії, міжнаціональній ворожнечі, а створюються гідні умови для задоволення духовних, освітніх, культурних потреб усіх етнічних спільнот».

Нагадаємо, 8 квітня у 60 країнах відзначається Міжнародний день циган, започаткований на першому Всесвітньому конгресі ромів, який відбувся 8 квітня 1971 року в Лондоні.

Валентин БУГРИМ,
академік Української академії оригінальних ідей, доктор філософії.