До війни та кризи ще й епідемії?

Захворюваність на кір порівняно з попередніми роками зросла у 70 разів! Лише за 11 місяців 2017-го в Україні був зареєстрований 2381 випадок кору. Вперше за багато останніх років знову є летальні випадки не тільки серед дітей, а й серед дорослих.

Але спалах епідемії кору — мінімальна проблема, яка може сьогодні виникнути. Адже паралельно погіршується ситуація і з іншими небезпечними хворобами. Захворюваність на кашлюк зросла на 30%, збільшується кількість випадків правцю. На черзі — спалах захворюваності на страшніші хвороби — дифтерію та поліомієліт, які призводять до інвалідності, а в окремих випадках — і до смерті.

Проблема, що склалася з недовакцинацією українців, уже становить загрозу національній безпеці, а Україну зарахували до країн, які небажано відвідувати через високий ризик заразитися на небезпечні захворювання, на які у Європі вже давно не хворіють.

Причина такої ситуації очевидна: рівень вакцинації дітей в Україні — один з найнижчих у світі. І якщо ми досі не захлинулися в страшних епідеміях, то це лише заслуга попередніх десятиліть, коли рівень вакцинації сягав 90—100% і хвороби були тимчасово придушені.

Але ресурс вичерпується, і щороку народжуються сотні тисяч нових українців, які не мають жодного імунітету проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту, кору, паротиту, краснухи, гепатиту В, туберкульозу та гемофільної інфекції.

Сьогодні за показником вакцинації ми на одному рівні з такими країнами, як Сирія, Сомалі, Центральноафриканська Республіка, Чад, Екваторіальна Гвінея, Нігерія та Південний Судан. Усі інші країни в світі мають кращі показники, а у США та Європі вакциновані від 95% до 100% дітей.

Якщо ще в 2008 році щепленнями проти какшлюку, дифтерії та правцю в Україні були охоплені 90,5% дітей, то в 2017-у вакцинацію отримали лише 47,5%. Падіння майже вдвічі.

Така сама картина спостерігається і з поліомієлітом: за дев’ять років падіння із 90,9% до 47,4%.

Із щепленнями проти гемофільної інфекції, яка призводить до менінгіту, пневмонії та інших смертельних ускладнень, ситуація ще гірша: охоплення вакцинацією скоротилося із 80,6% до 30,8%.

Останніми місяцями ускладнилася проблема з менінгококковою інфекцією, що викликає небезпечні ускладнення, смертність від яких становить до 90%. У цьому році вже зареєстровано кілька смертей дітей, і лікарі з жахом чекають на розвиток ситуації. Вакцина від цього захворювання наразі відсутня в Україні, а МОЗ не проводить якісну роз’яснювальну роботу щодо необхідності вакцинації від цієї недуги.

Ми стрімко скотилися до рівня найвідсталіших країн світу і повертаємося у середньовіччя. Що робитиме влада у разі спалаху дифтерії? Адже дифтерійної сироватки в Україні просто нема!

Причини катастрофічного стану зі щепленнями в Україні вже давно не є секретом. Головна з них — недостатнє постачання вакцин. Керівництво МОЗ досі не спромоглося закупити вакцини за ті 6 мільярдів гривень, які були виділені на ці потреби у 2017 році. За 2016-й закуплено лише 40% препаратів з виділених 4 мільярдів гривень.

Люди масово звертаються до мене через відсутність вакцин та сироваток. Я пишу листи до керівництва МОЗ та правоохоронних органів, але чиновники відверто саботують вакцинацію населення. В результаті люди вимушені йти до приватних закладів та вакцинуватися за власні кошти, а влада, таким чином, знімає з себе відповідальність за життя і здоров’я громадян.

Водночас гроші, виділені державою на закупівлю вакцин та си-роваток, лежать на депозитних рахунках за кордоном, і ніхто не несе за це відповідальності. Адже міністра охорони здоров’я в нас нема вже понад півтора року.

У держави взагалі відсутній будь-який стратегічний план з імунопрофілактики. Складається враження, що питання охорони здоров’я українців не цікавить владу взагалі.

Але не тільки влада винна у ситуації, що склалася. Через «страшилки» у ЗМІ та власну безвідповідальність батьки масово відмовляються від щеплень малюків. Цим батькам пощастило: більшість з них ніколи в житті не бачили дифтерії, поліомієліту, правцю та інших страшних хвороб через те, що до кінця 2010-х рівень вакцинації був високим і спалахи епідемій були неможливими.

Та ситуація різко змінилася, і сьогодні епідемічна катастрофа — питання лише часу та випадку. І якщо МОЗ терміново не виправить ситуацію і не запропонує ясний та чіткий план з імунопрофілактики, на нас разом з війною та кризою очікуватиме не менш страшне випробування — спалах смертельних епідемій».