У пошуках ідеалу
Мало кому відомо, що знаменитий одеський скульптор Борис Едуардс (1860—1924) пробував свої сили в літературі. Швидше за все, письменство митця не призначалося для широкого загалу, хоча його машинописний варіант повісті «Агнеса» схиляє до думки, що Борис Вільямович мав намір її опублікувати.
«Агнеса» завершена наприкінці грудня 1907 року. Для втілення задуму Едуардс спеціально виписав з Німеччини досить дорогу на ті часи друкарську машинку. В Державному архіві Одеської області зберігаються дві редакції цього твору. Перший, частково втрачений, є рукописним варі-антом з правками коректора. З другим його різ-нить фінальна частина, де події перенесені в Італію, що дозволило автору заглибитися в античну міфологію. Це розповідь «від першої особи». Повість змережена есеїстикою. В останній скульптор обґрунтовує свою естетичну позицію, в основі якої — захоплення античністю. Певне місце займають міркування про етичність поведінки художника, його ставлення до моделі як об’єкта. У світлі революційних подій 1905—1907 років Едуардс обґрунтовує свою позицію щодо прав людини, стає на захист людської гідності, засуджує половинчастість реформ у Росії.
У повісті були окреслені деякі обставини життя Едуардса, зокрема його поїздки до Італії, а також висловлені творчі прерогативи скульптора, його місія.
Ім’я головної героїні Агнеси (у перекладі з грецької — «чиста», «свята») дозволяє певним чином зрозуміти приватне життя Едуардса-художника, атрибутувати деякі його твори. В образі приятеля Бориса Вільямовича, найвірогідніше, міг бути художник Петро Олександрович Нілус (у повісті — інженер Петро Миколайович Мільський). Особа колоритна. Достатньо згадати, що, ймові-рно, саме Нілус став прототипом одного з ключових персонажів повісті Івана Буніна «Галя Ганська». Вочевидь, «Агнеса» написана під впливом творчості Буніна, що помітно в її суто літературній частині. (Принагідно нагадаємо, що бюст знаменитого російського письменника Едуардс створив ще у 1901 році). З етичних міркувань образ приятеля завуальований. Наприкінці 1890-х Борис Вільямович також тісно спілкувався з інженером Чехівським, чий бюст (як і його дружини) він створив у часи зведення Чехівським будинку скульптора в Софійському провулку.
Можливо, хтось з оточення Бориса Едуардса напучував його опублікувати повість, однак, з огляду на різні обставини, вона так і не дійшла до читача. Вирішальним, припускаю, була впізнаваність головних героїв. Сьогодні ця проба пера цікавить нас, перш за все, як епістолярій.
Щодо атрибуції. Повість «Агнеса» дозволяє з великою долею вірогідності стверджувати, що саме її головна героїня є прототипом Едуардсової скульптури «Діана з собаками». На це вказує епілог, де автор занурюється в античну міфотворчість, пов’язану з богинею Діаною (Артемідою — «чиста», «осяйна») — символом жіночої непорочності. У ті часи звернення до подібної тематики було певним викликом суспільству, адже Едуардс возвеличував публічну жінку. Ця лінія простежується і в його більш ранніх роботах («Христос і грішниця», 1899). Однак це не епатажні твори.
Одеський краєзнавець Ольга Богданович в одній із своїх публікацій стверджувала, що сердечне захоплення Агнесою збіглося у часі з ускладненням стосунків скульптура з дружиною — відомою актрисою Тетяною Ухтомською (Лєнтковською). «Діана з собаками» експонувалася на 18-й виставці Товариства південноросійських художників у 1907 році. (Відомо, що розрив подружніх стосунків Едуардса й Ухтомської стався ще в 1902-у, а юридично оформлений лише у 1921-у під час перебування скульптора на Мальті).
Цю скульптуру автор подарував місту, і вона була встановлена на Приморському бульварі, біля Воронцовського палацу. Подальша ж її доля — сумна. У радянські часи палац Воронцова став «Палацом піонерів», і не потрібну школярам «Діану» передали в одне з відділень міськзелентресту. У 1960—1970-х роках вона стояла на клумбі внутрішнього дворика Одеського художнього музею, а в 1984-у її перевезли на кафедру рисунку і живопису Інженерно-будівельного інституту (нинішньої ОДАБА), де її, по можливості, реставрували. Остання адреса «Діани з собаками» зафіксована на території готелю «Лондонський», де сліди цієї скульптури загубилися.
Володимир КУДЛАЧ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206