Всесвіт

З його думкою згодна й співробітниця американського Інституту планетології Аманда Хендрікс, яка додала, що, крім вкладення у проект великих коштів, необхідно ще й захистити колоністів від радіації, а це набагато складніше.

Втім, переконані інші вчені, до проблеми слід підходити не з грандіозним розмахом, а раціональніше, економніше. Наприклад, планетологи з Дослідницького центру Еймса запропонували створити на Марсі станції, схожі на антарктичні бази.

Попервах на них працювала б невелика група вчених. Але через деякий час бази почали б приймати туристів і давати невеликий прибуток. Можливо, таким чином вдасться повернути витрати на будівництво марсіанських станцій.

Ядро Чумацького Шляху

Групі астрономів з Римського університету Тор Вергата вдалося довести, що Чумацький Шлях мав активне ядро, повідомляє znaj.ua.

За їхніми оцінками, це ядро припинило своє існування кілька мільярдів років тому. Інтенсивне випромінювання цієї системи було смертоносним для багатоклітинних організмів нашої галактики, а сильний зоряний вітер буквально зривав атмосфери планет. Астрономи назвали цей об’єкт «Стрільцем А».

Стрілець А — радіоджерело, розташоване в центрі Чумацького Шляху, ймовірно, складається з надмасивної чорної діри, фрагментів наднової та іонізованих газопилових хмар. На думку вчених, Стрілець А близько восьми мільярдів років тому був активним галактичним ядром (AGN), що випромінювало рентгенівські промені і глибокий ультрафіолет впродовж десятків або сотень мільйонів років.

Вчені оцінили вплив AGN на потенційно населені планети в Галактиці. Промені глибокого ультрафіолету повинні «здирати» атмосфери на об’єктах, розташованих достатньо близько від центру Чумацького Шляху. Навіть якщо радіація була дуже ослаблена газом і пилом, що оточують ядро Галактики, то всі планети земного типу, що перебували від Стрільця А ближче ніж на тисячу парсеків (3,2 тисячі світлових років), повністю позбулися своїх газових оболонок до кінця фази активності ядра.

K2-18b — суперземля?

Маловідома планета, що розташована від нас за 111 світлових років, може бути «розширеною версією Землі», здатною підтримувати позаземне життя, — свідчить нове дослідження, проведене міжнародною групою науковців.

Як повідомляє The Independent, віддалена екзопланета, відома під назвою K2-18b, — це велика скеляста планета, що може підтримувати життя.

Дослідження, проведене групою науковців із Техаського уні-верситету (США), університетів Скарборо та Монреаля (Канада), з використанням даних Європейської південної обсерваторії, показало, що ця пла-нета обертається навколо придатної для життя зони своєї зірки, а відтак може зберігати на своїй поверхні рідку воду — ключовий компонент для під-тримки життя.

Дослідники також виявили, що у планети є сусід. Обидві планети обертаються навколо червоної карликової зірки K2-18, що розташована на відстані 111 світлових років від Землі у сузір’ї Лева.

Вчені вирішили встановити, чи є K2-18b скелястою, як Земля, або ж газоподібною, як Нептун. Для аналізу вони використали телескоп High Accuracy Radial Velocity Planet Searcher (Harps), що вимірює променеву швидкість зірок, на яку впливає наявність планет.

Результати показали, що планета переважно кам’яниста, як Земля, але важча або ж складається в основному з води, що вкрита крижаною кіркою. Атмо-сфера K2-18b буде досліджена космічним телескопом Джеймса Вебба, який запустять у 2019 році.