Не «героїчні» зусилля», а чіткий алгоритм дій

До мітингувальників виходили заступники голови облдерж-адміністрації Олександр Терещук та Ігор Ткачук. Ініціативну групу вони запросили до громадської приймальні (на знімку), де й домовилися, що зустрінуться в обумовлений день, щоб обговорити передані звернення, адже всі, мовляв, зацікавлені у збереженні миру та спокою в регіоні. Однак, уточнили чиновники, слід зважати на чітко окреслені повноваження, бо ж далеко не всі передані активістами вимоги належать до компетенції обласної влади.

Голова ОДА Максим Степанов також спокійно прокоментував мітинг:

— Ми живемо в демократичній державі, де мирні зібрання не заборонені. Стосовно висловлювань на акції про, скажімо, зростання злочинності, то я заперечу: вона знизилася на 40% порівняно з минулим роком. Завжди приємно й важливо, коли під час мітингів є справді конструктивні пропозиції, які можна взяти до уваги і до виконання. У мене налагоджена робота з більшістю громадських організацій, зокрема у сфері екології та безпеки.

Під час самої апаратної наради говорили про речі досить приземлені, але дуже важливі, як-от про підготовку Одещини до життя в холодну пору, коли замете-завіє. Щоправда, синоптики наразі обнадіюють нас теплом, дають ще трохи часу на підготовку.

Як запевнив учасників апаратної начальник служби автомо-більних доріг в Одеській області Олег Варивода, відповідні структури практично готові до забезпечення безперебійного руху автотранспорту в зимовий період. За його словами, для обслуговування шляхів у снігопади-морози вже готові дев’ять підрядних організацій, на балансі яких — 370 одиниць техніки. Щоправда, 75 одиниць тієї техніки потре-бують дрібного ремонту. Підключено також трьох субпідрядників, що мають ще 36 одиниць такої потрібної в негоду техніки.

При цьому начальник наголосив, що існує проблема із забезпеченням підрядних та субпідрядних організацій сіллю. Мовляв, державне підприємство «Артемсіль» має домовленості про постачання технічної солі лише з облавтодором, а ось приватників воно не обслуговує. Відтак вирішили закупити сіль для забезпечення нею приватних підприємств за рахунок квоти автодору. І зробити це треба без зволікань, адже не ми одні такі. Щоб не довелося взимку тим же фермерам виходити на трасу по торбу солі, аби присипати слизьку дорогу бодай для проїзду шкільного автобуса.

Не зайве нагадати, що загальна протяжність автомобільних доріг Одеської області — 8311 кілометрів, з яких 2784,9 кілометра — державного значення і 5526,1 — місцевого.

Зусилля й потужності підрядних та субпідрядних організацій у разі розгулу негоди насамперед будуть спрямовані на розчищення доріг державного значення, а для боротьби з кучугурами на місцевих шляхах планують додатково залучати фермерів та їх техніку. Однак у деяких районах такої техніки вкрай мало. Так, в Ананьївському, Болградському, Окнянскому і Роз-дільнянському лише по 6—7 одиниць. Їх ніяк не прирівняти до Ізмаїльського (85 одиниць техніки) чи Лиманського (46) районів. До того ж, далеко не всі райони мають достатні резерви, з яких за потреби здійсню-ється фінансування додатково придбаних паливно-мастильних матеріалів, залучення техніки Збройних Cил та залізниці, котрих часто кличуть на допомогу в розчищенні заметів.

За словами заступника начальника ГУ Держслужби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області Ореста Фока, в регіональних центрах сьогодні є тільки по дві одиниці спецтехніки, для доставки якої в деяких випадках потрібна ще й важка техніка (тягачі, трейлери), що часто псує асфальтове покриття. На це, до речі, в січні цього року надходило багато скарг від компаній, які експлуатують дороги.

Є й інша проблема. У Саратському, Арцизькому і Татарбунарському районах досі не провели засідань комісій з надзвичайних ситуацій, хоча два тижні тому триденні зливи вже влаштували перші випробування на готовність до стихійних лих. Місцеве ж начальство на цей факт практично не відреагувало. 

— Я не хочу бачити у зведеннях, що у нас десь затори і туди ніхто не може доїхати, або ще щось подібне, — сказав Максим Степанов. — Якщо правильно вибудувати алгоритм дій, якщо всі чітко розумітимуть, хто, коли і що повинен робити, на 100 відсотків впевнений, що у нас не буде відрізаних районів. Звичайно, негода може бути різною, і від цього ніхто не застрахований, тут головне — як на це реагує влада, чи є на цей випадок чіткий план дій.

Голова ОДА підкреслив, що на 1 листопада до нього на стіл повинен лягти чітко прописаний алгоритм взаємодії різних структур на зимовий період і на випадок негоди, причому в цьому алгоритмі має бути вказана відпові-дальність кожної із задіяних осіб — від підрядників до керівників районів, поліції, медиків тощо.

Як повідомили на апаратній, у зимовий період на території Одеської області функціонуватимуть сім стаціонарних та 47 мо-більних поліцейських постів, основне завдання яких полягатиме у перекритті, за потреби, доріг.

Утім, судячи з досвіду минулих років, зазначалося, цих сил може забракнути, особливо якщо для транспорту закриватимуть цілі райони.

Найперше завдання «Укртранс-безпеки» на цей період — повністю припинити діяльність нелегальних перевізників, через неконтрольований рух яких можуть виникнути додаткові проблеми на автошляхах. Планується, що на кожному стаціонарному пункті поліції чергуватиме і співробітник «Укртрансбезпеки». Але, якщо негода триватиме довше двох діб, може виникнути проблема: у відомстві лише 10 співробітників (вони здійснюють також габаритно-ваговий контроль транспортних засобів), тоді як при графіку 24/7 необ-хідний щонайменше 21 фаховий працівник.

За крайньої потреби зможемо задіяти важку військову техніку, однак вирішувати це питання доведеться через Київ, оскільки керівництво Південного оперативного командування не має повноважень самостійно розпоряджатися нею. Про це теж варто подумати.

Що ще важливо знати завчасно. Із 1 січня 2018-го органи місцевої влади будуть залучені до повного контролю та управ-ління дорожнім господарством на своїй території. Тоді солитиме дороги хто як зможе. Тому облдержадміністрація закликала керівників районів та громади об’єднувати зусилля вже зараз, у цьому році.

— Наша спільна мета — мінімізувати наслідки негоди. Зокрема, забезпечити безперебійний рух автотранспорту взимку. Правильно побудований алгоритм дій — це коли кожен розуміє, що і в який час повинен робити. І тоді це дозволить уникнути перекриття цілих районів, що траплялося. Щоб узимку не розповідати про «героїчну» боротьбу зі снігом, ми налагоджуємо роботу в цьому напрямку ще з літа, — наголосив Максим Степанов. — Тоді не будуть потрібні ні «героїчні» зусилля для подолання перешкод, ні, тим більше, розмови про «героїчне» їх подолання. Якщо є чіткий план дій, якщо все продумано заздалегідь, злагоджено і відпрацьовано, то все й буде нормально.

Начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області Микола Чербаджі говорив на апаратній нараді в ОДА про важливість страхування людей, особливо пра-цівників виробництв та сільгосппідприємств, що є міжнародною практикою, розповів про суттєві реорганізаційні зміни в структурі фонду, які дозволяють акумулювати значно більші кошти на страхові виплати.

Наразі, за даними керівника профільної служби, в області застраховані майже 600 тисяч громадян. Понад 5 тисяч осіб і членів їхніх родин отримують постійні виплати у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням. Серед них — 1127 тимчасово переміщених із зони АТО. За словами чиновника, розроблено принципово нові підходи до роботи зі страхування здоров’я і життя працівників, зокрема широко впроваджується санаторно-курортне лікування та реабілітація. Загалом з початку року за 17 видами медико-соціальних послуг страховики виплатили жителям Одещини 324 мільйони гривень.

Після апаратної розпочалася селекторна нарада з керівниками райдержадміністрацій, яку провів заступник голови ОДА Олександр Терещук. Тема — боротьба зі стихійними сміттєзвалищами.

Нині на території області назносили-позвозили непотребу на 600 з лишком сміттєзвалищ, більше сотні з яких — незаконні. У середньому чи не в кожному районі є по кілька десятків полі-гонів із захороненнями, а де й — з накопиченням на поверхні землі твердих побутових відходів. 

За словами виконувача обов’язків директора департаменту житлово-комунального господарства та енергоефективності ОДА Антона Шалигайла, боротьба з великою кількістю сміттєзвалищ ведеться постійно, най-ближче завдання — скоротити їх кількість до п’яти на район.

— Перший крок ми вже зробили — інвентаризували всі сміт-тєзвалища. Далі маємо ліквідувати незаконні звалища відходів. За це відповідають органи місцевого самоврядування, на території яких вони розташовані. Потім — оптимізація. У кожному районі повинно залишитися від трьох до п’яти паспортизованих сміттєзвалищ. І нарешті — розробка пілотних проектів утилізації відходів на місцях, — доповів Антон Шалигайло.

Найбільша кількість сміттєзвалищ у Березівському, Тарутинському та Білгород-Дністровському районах. Завдання влади — організувати по одному сміттєзвалищу на кожні три села.

Під час селекторної наради стало відомо, що облдержадміністрація серйозно працює з інвесторами стосовно можливості будівництва сміттєпереробного заводу. Вже є три пропозиції з пілотних проектів. У найближчих планах — проведення тендеру.

Ніна ЗАЛЕВСЬКА.