Благословенними слідами Григорія Сковороди

На пленарному засіданні доповіді виголосили: Міхал-Тадеуш Гендзель (Краків, Польща) — «Спроба реконструкції шляху Григорія Сковороди до осягнення істинного шляху»; Микола Корпанюк, доктор філологічних наук, професор, академік Академії вищої освіти України, директор центру сковородинознавства (Переяслав-Хмельницький) — «Клопотався благом усієї нації». Життя і творчість Мелетія Смотрицького у висвітленні Якова Суші»; Лідія Гнатюк (Київ) — «Акцентуаційні особливості української редакції церковнослов’янської мови»; Олександр Шокало, літературознавець, редактор часопису «Український світ» (Київ) — «Всеукраїнські сковородинські навчання «Пізнай себе» й морально-світоглядний суспільний рух сковородинства».

Працювали кілька секцій — філологічна (дві), філософська та педагогічна, на яких прозвучали дуже цікаві доповіді. Як-от: «Філософські ідеї Григорія Сковороди у творчості Василя Симоненка», «Ідеї антиколоніального спротиву в Україні, втілювані через призму теорії себепізнання у творчості Г.С. Сковороди», «Бразильські мандри українського філософа: байки Григорія Сковороди у перекладах і творчій інтерпретації Віри Вовк», «Від Сковороди — до Маркса: есей про український футуризм», «Дослідження спадщини Сковороди українськими діаспорними вченими. Архівні матеріали», «Філософія «сродної» праці — складова майбутнього вищої освіти (праксеологіч-ний прогноз)», «Кобзарський дух в національній культурі та класичній літературі» та багато інших. Доповідачі — як з різних вишів України, так і з-за кордону, зокрема з Польщі та Німеччини.

Кожному з учасників цієї представницької конференції було вручено солідний збірник наукових праць «Переяславські Сковородинівські студії», випуск 4 за 2017 рік.

Урочиста наукова сесія закінчилася виконанням пісні Дмитра Шупти і композитора Петра Лойтри «Сковородинівські діброви» та низки творів Петра Приступова.

Другого дня учасники читань побували на бать-ківщині уславленого філософа й мандрівника, народного педагога, поета й пісняра Григорія Савича Сковороди — у благословенних Чорнухах, що на Полтавщині. Там поклали квіти до пам’ятника генієві, оглянули експозицію в оновленому музеї, познайомилися з чудовою виставкою живопису й графіки студентів та викладачів Переяслав-Хмельницького держуніверситету та провели секційне засідання в Чорнуській школі ім. Г.С. Сковороди. Як і музею, так і школі гості подарували свої книжки.

До речі, цього року, як виняток, свій традиційний щорічний фестиваль «Благословенні ви, сліди мандрівника Сковороди» чорнухівці поєднали з представницькою міжнародною науковою конференцією, відтак подальші урочистості проходили спільно в будинку культури, де присутніх привідали представники РДА та райради, порадували чудовими виступами місцеві народний хор, співочі гурти та солісти-бандуристи. З короткими промовами виступили професор Микола Корпанюк, відома телеведуча Ольга Герасим’юк, поет-одесит Дмитро Шупта та інші.

Сковородинівське святкування тривало до пізнього вечора. На зворотньому ж шляху гості відвідали батьківську садибу Сковороди в селі Харсіках, що вже злилося з Чорнухами, та заїхали до батьківської ж хати Дмитра Шупти в селі Курінці, що над річкою Удаєм. Останній день міжнародної сковородинівської конференції був наповнений культурною програмою: відвіданням визначних місць та музеїв Переяслава-Хмельницького. Учасники читань з вдяч-ністю і з новими силами й надалі працювати в царині сковородинознавства роз’їхалися до рідних місць, щоб через кілька років знову прибути сюди, у Переяслав-Хмальницький, на почесний форум.

Дмитро ЩЕПІЙ.