№ 89 (21880) четвер 5 жовтня 2017 року

Європа досить байдуже поставилася до спроб розколу України і силового відділення Росією Донбасу та Криму.

У європейських столицях досвідчені політики постійно натякали нам, що конфлікт в Україні — це, швидше за все, «тради-ційна суперечка між слов’янами». З’ясування відносин між Росією та Україною, що вилилося у важкий збройний конфлікт, на їхню думку, це продовження розпаду СРСР і ніяк не позначається на єдиній Європі — ЄС. Вони не хотіли занадто влазити в збройний конфлікт між Україною і Росією, розраховуючи, що з часом все вщухне і стане на свої місця. Європу дратували наші спроби привернути увагу до сепаратизму на південному сході України. Вони вважали, що ділові стосунки з Росією набагато важливіші від страждань України і голосно обурювалися щодо американських санкцій. Ось чому Франція та Німеччина так легко імітували нормандський миро-творчий процес і тиснули на Україну, щоб ми якомога швидше погодилися на ганебні Мінські угоди. Захист територіальної цілісності України не був пріоритетом політиків ЄС. Тим більше, що європейці збиралися вирішити конфлікт на Донбасі і в Криму за рахунок інтересів України.

Аж раптом — несподіваний референдум у Шотландії та вихід Великобританії з ЄС. І ще несподіваніший розкол Іспанії — сепаратистський референдум у Каталонії 1 жовтня. Іспанії ще пощастило — поруч з нею нема «Великокаталонії», яка б захоті-ла збудувати «Новокаталонію» замість Барселони і прислала туди добровольців та «зелених чоловічків». Тому можна сподіватися, що процес сепарації Каталонії буде не таким болючим. Хоча Ассанж (Джуліан Ассанж — засновник Wikileaks. — Прим. «ЧН».) уже відкрито пообіцяв використовувати всю міць кібервійни однієї анонімної країни в боротьбі за незалежність Каталонії.

Мовне питання в Україні було актуальним завжди. Системне втручання Росії упродовж тривалого часу в культурне та духовне життя України спричинило зменшення популярноті та використання української мови. 

З початком війни, під загрозою зникнення цілої держави, на законодавчому рівні розпочалися реальні дії щодо захисту української мови.

Микола Княжицький, голова Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради під час «Чаювання вільних» розповів про законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та його слабкі і сильні сторони.

У часи війни потреба зберегти державу об’єднує націю. Але війна рано чи пізно закінчиться, і цей момент, що єднає, зникне. Мова справді може стати об’єд-навчим стрижнем.

«По-перше, якщо громадяни побачать, що влада дбає про їхню мову та культуру, це викличе довіру. А довіра до влади завжди об’єднує суспільство, так само, до речі, як війна. Бо коли є агресія, люди гуртуються. Але цього замало. Треба, щоб владі вірили. За що стояли всі наші Майдани? За незалежність. І перший — студентський, і другий — помаранчевий, і Євромайдан. Ну не за Європу ж насправді він був! Проти Росії, проти її впливу. Європа для нас — це просто захист від російського впливу, єднання в спільному культурному та цивілізаційному просторі з тими, ким ми насправді є і від кого нас штучно відривали. Але всі ці Майдани — за незалежність. І мова — один з її факторів», — переконаний Микола Княжицький.

Учора в Лиманському районі був день жалоби, оголошений на вшанування пам’яті уродженця Красносілки Сергія Клемешева, який поліг у зоні АТО в перший день жовтня.

Менш ніж за місяць Одещина втратила чотирьох синів-захисників.

Сергій Клемешев народився в багатодітній родині. Зі шкільних літ був активним, небайдужим, сумлінним, відповідальним та чуйним.

До лав Збройних Сил України його мобілізували у 2014 році. Перебував, як це вказується в офіційних документах, «у зоні проведення АТО». Цьогоріч у лютому зголосився продовжити службу добровольцем.

1 жовтня 24-річний сержант 28-ї окремої механізованої бригади Сергій Клемешев поліг, виконуючи бойове завдання, у селі Богданівка, що під Волновахою на Донеччині. Овдовіла, не дочекавшись з передової свого коханого, свого захисника й опору, молода дружина.

У «Чорноморських новинах» (тоді «Чорноморській комуні») я починав у відділі сільського господарства. А куди ще кинути молодого випускника журфаку, як не в самісінький вир?!

Приїхав з відрядження, відписався — і знову в дорогу. Понеділок-вівторок — Саврань, середа — на підготовку матеріалу, а в четвер — автобусом чи й, бувало, «кукурудзяником», що вилітав з «Другої Застави», — у Кілію. І так тиждень за тижнем, місяць за місяцем… Рейди по фермах з обов’язковою присутністю на вранішньому доїнні, репортажі з весняно-польових робіт і цілі сторінки, підготовлені разом із власкорами та фотокорами (Василь Лавренюк, Петро Рудий, Іван Ситник, Віктор Тарнавський, Петро Цигуля, Анатолій Князєв, Володимир Курицин — вічна пам’ять вам, дорогі мої колеги-наставники), з головного хліборобського чину — жнив.

То був важкий, але, судячи з нинішнього досві-ду, вельми потрібний професійний гарт. Завдяки цим поїздкам познайомився із сотнями, ба тисячами прекрасних людей, побував чи не в кожному селі Одещини і головне — полюбив як найближчих, найдорожчих і цих людей, і цей благословенний край. Таких різних й однаково рідних подолян, які осіли на південному прузі Подільської ж височини, і степовиків, що замешкали на безкраїй Причорноморській низовині — березівських, миколаївських, овідіопольських, біляївських, лиманських і, звісно ж, буджацьких, закорінених на землях між Дунаєм, Чорним морем та Дністром, — буджаків.

Хочемо порадувати наших читачів і всіх, хто вміє радіти: з поваги до газети, яка цьогоріч увійшла вже у друге своє століття, в «Чорноморські новини» завітав сам козак Мамай.

Тож приходьте на зустріч із цим невмирущим козаком-характерником, захисником землі української, який завжди постає там, де важко, де потрібна поміч, порада чи й розрада. Усе вміє і може Мамай. А найперше — підтримати духом, якого нині всім нам бракує.

Виставка «Козак Мамай» гостюватиме в «Чорноморських новинах» (Одеса, пл. Б.Дерев’янка, 1, офіс 601) до 10 жовтня, а затим знову помандрує світами. Мамай, знаємо, завжди там, де найбільше потрібен.

Правила старту опалювального сезону такі: у соціальних закладах (школи, лікарні, дитячі садочки тощо) централізоване  опалення мусять вмикати при температурі у приміщенні, нижчій за 16 градусів, а у житловому фонді — якщо температура повітря довкілля впродовж трьох діб тримається нижче 8 градусів за Цельсієм.

Люди одягають светри та поглядають на термометри. Начальство — звітує про готовність до початку опалювального сезону.

Про стан готовності Одещини впустити тепло до помешкань, як повідомляє прес-служба облдерж-адміністрації, очільник ОДА Максим Степанов доповідав під час селекторної наради, яка відбулася 2 жовтня під головуванням віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубка за участю керівників областей.

— Усі житлові будинки та котельне господарство отримали відповідні паспорти, об’єкти соці-альної сфери в Одеській області повністю готові до опалювального сезону. Станом на 2 жовтня завдання щодо обладнання будинків тепловими лічильниками виконане на 80%. Проблемним питанням є Одеська ТЕЦ: вона на стадії банкрутства, і судом заборонено їй виробляти теплоенергію. 10 жовтня відбудеться повторне засідання суду, тож ми розраховуємо на позитивний результат, — сказав під час наради Максим Степанов.

Геннадій Зубко серед лідерів розрахунків населення за спожиту теплову енергію назвав і нашу область.

Основні тенденції  у сфері медіавласності в Україні — збільшення впливу політиків та використання тіньових схем. Такі результати щорічного дослідження стану прозорості українського медіаринку, яке провів ГО «Інститут масової інформації» спільно з міжнародною організацією «Репортери без кордонів».

За даними ІМІ, основні зміни у сфері медіавласності впродовж останнього року були пов’язані з телеканалами «1+1», «Еспресо» та «Прямий» (колишній «Тоніс»).

Зокрема, у кінці липня 2017-го стало відомо, що частка Ігоря Коломойського в структурі власності «1+1» суттєво зменшилася, але він залишається кінцевим бенефіціаром телеканалу. Згідно з інформацією на сайті Нацради з питань телебачення та радіомовлення, станом на 30 червня частки власності Ігоря Коломойського та Ігоря Суркіса склали 24,8655% та 24,65595% відповідно (для порівняння: у квітні 2017-го — 57,534% та 24,623% відповідно). Також у поданих «Плюсами» до Нацради документах про зміну власності відображені попередньо описані придбання часток у статутному капіталі Олександром Ткаченком та іншими співробітниками «1+1 Медіа», які стали міноритарними власниками телеканалу (ставши співвласниками Іноземного підприємства «1+1 Продакшн», яке володіє 30% ТОВ «Телерадіокомпанії «Студія 1+1»).

Наприкінці вересня до Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського терміново, на три дні, перемістився Рік Японії в Україні.

Там звучала японська музика, можна було побачити красунь у традиційному національному вбранні та сфотографуватися з ними, відвідати майстер-класи з орігамі, каліграфії, гри в го, навіть повчитися їсти по-японськи паличками, з’ясувавши для себе, що це дуже легко. А поміж тим усім оглянути книжково-ілюстративну виставку «Віртуальна подорож до Японії», тому що відбувалося все це ще й під знаком Всесвітнього дня туризму. І ще багато чого цікавого можна було тут почути й побачити, у тому числі й фільм «Традиції та знакові місця Японії». Тож зрозуміло, що цю триденну віртуальну подорож до країни світанкового сонця ніхто інший не відкрив би краще від Анатолія Гольші, президента Японського клубу Одеси.

Якби ми були японцями… Або ні, не так, навіщо нам вирікатися імени свого, коли ми — українці. Отож, якби ми були такими, як японці: роботящими, дисциплінованими, розумними, цілеспрямованими, відданими своїй культурі і своїй державі, звісно… І знову не так, бо ми якраз такі: і не дурні (вибачте на слові), й не ліниві, не розтелепи якісь… Та бува, що наш розум щось ніби затьмарює, і то на тривалий час, й тоді починаємо інтенсивно втрачати самих себе, забувати себе самих. А щодо культури… Японське економічне диво, про яке багато говорив пан президент клубу, значною мірою пояснюється якраз відданістю японців своїй національній культурі. Почасти це можна пояснити певною віддаленістю від чужих культур, але тільки частково. Що ж до українців, то вони здатні легко відмовлятися від свого: не лише культури, а й мови… На жаль… Зрештою — і це також дуже важливо — в Японії ніколи не було рабства, включно й духовного.

У неділю в Одеському національному театрі опери та балету у рамках IV фестивалю італійської барокової музики (Italia Festival Barocco) відбувся концерт «Сакральний театр».

Italia Festival Barocco-2017 почав свій шлях Україною з Києва, де 17 вересня у Національній філармонії відкрився концертом Київського камерного оркестру під диригуванням маестро Альфредо Бернардіні. Згодом форум побував у Маріуполі, Львові, Чернівцях та Харкові.

Концерт в Одеській опері був приурочений до Міжнародного дня музики та 450-річчя від дня народження італійського композитора епохи раннього бароко Клаудіо Монтеверді.

Відкриваючи програму, арт-директорка фестивалю Нансі Мілезіс Романо зазначила, що його мета — познайомити з  перлинами барокової музики сучасну молодь, яка, скоріш за все, ніколи не наближалася до класики, а тим більше — до музики епохи бароко.

У селищі Седнів на Чернігівщині на Всеукраїнському літературно-мистецькому святі «Седнівська осінь», що відбулося 30 вересня, урочисто відкрили пам’ятник українському Лірнику.

«Ми щороку відкриваємо тут по пам’ятнику, тому що прагнемо перетворити Седнів на потужний культурний осередок. І, як бачимо, Седнів помітно виріс, сюди приїжджає дедалі більше туристів. Пам’ятник українському Лірнику — вже восьма подарована нами скульптура. Це — дипломна робота випускника Національної академії мистецтв України Андрія Сладкевича», — прокоментував подію голова Національної спілки художників України Володимир Чепелик.

Встановили нову скульптуру на подвір’ї дерев’яної  Георгіївської церкви. На її відкритті з полум’яною, проникливою промовою виступив архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря). Він порівняв пам’ятник Лірнику зі знаменитою скульптурою Мойсея пері-оду Відродження, який символізує того, хто веде народ від рабства до свободи.

«У ті роки, коли українство витравлювалося й українська мова була заборонена, слово і дух нашого народу жили в кобзареві-лірнику. Саме він передавав від покоління до покоління правду про минулу козацьку свободу, про гіркі сторінки нашої історії, нагадував про те, що хоч і важкий шлях, але його треба долати», — сказав, зокрема, священнослужитель.

Чи знаєте ви, що впродовж останніх 25 років поширеність хвороб серця і судин в Україні виросла втричі, а людські втрати від них, як і інвалідність, — більш як на половину? Інфаркт та інсульт сьогодні стали загрозою для життя та здоров’я більшості з нас.

Про профілактику серцево-судинних захворювань, які щороку забирають десятки тисяч життів (кожен третій — людина працездатного віку) та про реалізацію державних і муніципальних програм допомоги кардіологічним пацієнтам говорили в прес-центрі «Одесит» Валентина Галинська, головний кардіолог Одеського міського департаменту охорони здоров’я, завідуюча кардіологічним відділенням міської клінічної лікарні №1, та Інна Лузан, лікар-кардіолог одеської міської по-ліклініки №6. Брифінг був приурочений до Всесвітнього дня серця, який щороку відзначається 29 вересня.

Розмову лікарки розпочали із розповіді про те, що сьогодні в Одесі успішно діє муніципальна програма «Здоров’я», визнана однією з найкращих муніципальних програм у сфері охорони здоров’я в Україні. В її рамках з бюджету Одеси виділяється фінансування на безкоштовне забезпечення хворих з ішемічною хворобою серця і гострим коронарним синдромом вартісною інвазивною діагностикою та інтервенційним лікуванням.

На початок вересня в Україні зареєстровано 1627 випадків кору, двоє дітей в Одеській області померли від цієї тяжкої хвороби, захистом від якої могло стати щеплення.

За даними МОЗ, найбільше випадків при спалахах кору зареєстрували в Івано-Франківській (747), Одеській (589) та Тернопільській (70) областях.

У зв’язку з цим в Україні Міністерство охорони здоров’я спільно з Міністерством освіти і науки намагаються не допустити подальшого поширення інфекції. У трьох областях з найбільшим числом захворілих — Івано-Франківській, Одеській та Тернопільській — діти, які не отримали щеплення від кору, не допускаються до відвідування дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, що є, на переконання спеціалістів, одним з основних способів попередити поширення спалаху інфекції.

Здебільшого на кір хворіють діти. Однак реєструється значна кількість інфікованих і серед дорослих. Так, цього року в Івано-Франківській області занедужала 591 дітина (79% від усіх захворілих), Одеській — 389 дітей (66%) та Тернопільській — 57 дітей (81%). Як правило, хворіють ті, хто не був вакцинований проти кору.

Наприкінці вересня в Одесі стартував пілотний проект з експрес-тестування на ВІЛ-інфекцію, який проводиться сімейними лікарями: почали працювати п’ять пунктів діагностики ВІЛ-інфекції в сімейних амбулаторіях Центрів первинної медико-санітарної допомоги Суворовського району.

Там безоплатне обстеження на ВІЛ проводиться за допомогою експрес-тестів, які дають результат упродовж 15 хвилин.

Віталій Новосвітний, головний лікар Одеського міського центру профілактики і боротьби з ВІЛ/СНІДом, розповів, що у квітні цього року Одеська міська рада та благодійний фонд «Дорога до дому» підписали меморандум про співпрацю в сфері охорони здоров’я. Цей документ — частина пілотного проекту «Стійкість ВІЛ-послуг», який реалізується за підтримки проекту USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії». У рамках цього проекту передбачається впровадження консультування і тестування на ВІЛ швидкими тестами у сімейних лікарів. У разі позитивного результату пацієнт скеровується до спеціалізованого закладу охорони здоров’я, що надає медичну допомогу людям, які живуть з ВІЛ.

Підвищена втомлюваність, артрит, депресія, порушення кровообігу, випадіння волосся — ці хворобливі стани ніби й різняться між собою, проте один з вирішальних чинників їх виникнення — нестача піридоксину, або вітаміну В6. Цей вітамін, як доведено дослідженнями, має унікальні властивості. Найперше — забезпечує обмін та засвоєння амінокислот (складників білка), жирів та вуглеводів. Адже мало з’їсти щось, треба, щоб ця їжа була засвоєна організмом, дала йому енергію, зміцнила імунний захист. Так-от, одним з багатих джерел натурального піридоксину є соняшникове насіння.

У наш час, коли у понад 70 разів збільшилися нервові навантаження та стреси, потреба у цих чудодійних зернятках незмірно зросла: вони забезпечують рівномірне постачання клітин глюкозою, що дає орга-нізму енергію, заспокоюють нервову систему, сприяють оптимістичному настрою. Крім того, через сучасний стан харчування (вироби з очищеного зерна, солодощі, смажені чи швидкого приготування продукти) людство потерпає від нестачі піридоксину, що є причиною поганого засвоєння їжі, яка стає баластом, і так званих хвороб порушеного обміну речовин.

Отже, соняшникове насіння — це профілактика і лікування таких хвороб: цукровий діабет, гнійничкові захворювання шкіри (зокрема, юнацькі вугри), ожиріння, артрити, подагра, суглобовий ревматизм, захворювання нервової системи, невралгіч-ний біль, авітаміноз та інші (до-слідники нараховують їх близько ста).

Національна збірна команда України, яка брала участь в «Іграх нескорених», що проходили у Торонто (Канада), 2 жовтня повернулася до Києва.

В аеропорту «Бориспіль» українських героїв, які вибороли 14 нагород (8 золотих, 4 срібних та 2 бронзові медалі), посівши в неофіційному загальнокомандному заліку друге місце (більше перемог здобули тільки господарі змагань), зустрічали побратими, рідні, близькі, представники ветеранських спілок, громадських організацій.

Як зазначила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка перебувала разом з командою у Торонто, свою головну перемогу українці здобули ще до старту, коли дуже наполегливо готувалися до ігор-2017, перемагаючи всі життєві обставини. «Спортсмени з інших країн були просто в захопленні від українців, які вперше брали участь у цих змаганнях і відразу показали такі високі результати. При цьому хочу наголосити, що на «Ігри нескорених» організатори запрошують лише представників країн-членів НАТО та їхніх партнерів, які захищають демократичні цінності у всьому світі», — цитує урядовця «Укрінформ».

Честь України захищали 15 «синьо-жовтих» змагунів у шести дисциплінах — пауерліфтингу, плаванні, легкій атлетиці, веслуванні на тренажері, стрільбі з лука та велоспорті на шосе. Кожен з них — ветеран або чинний військово-службовець Збройних Сил, Національної поліції, Національної гвардії, Прикордонної служби та добровольчих батальйонів, який, захищаючи Україну, зазнав важкого поранення.

Свідомий вибір Марлоса

Бразильський футболіст Марлос, який виступає у півзахисті «Шахтаря», прийняв україн-ське громадянство, а відтак отримав повно-цінне право виступати за національну збірну нашої країни.

І вже отримав відповідне запрошення. Коментуючи вчинок Марлоса, головний тренер збірної України Андрій Шевченко наголосив, що рішення про зміну громадянства футболіст прийняв не тільки через перспективу виступати за нашу національну команду. «Це не натуралізація, адже людина йшла на це свідомо, це його рішення. Від своїх правил ми не відходили, і спеціально ніхто нікого не натуралізовував. Найголовніше завдання полягало в тому, щоб зберегти колектив. Марлос — громадянин  України, з чим я його вітаю. Звичайно, від такого гравця ніхто відмовлятися не буде. Ми його викликали і розраховуємо, що він створить хорошу конкуренцію в команді. Людина прийняла громадянство, пішовши на це свідомо: він хоче залишитися жити в Україні. Футбол тут не має значення. Це його професія, його робота, і ми повинні підтримувати та поважати його рішення», — заявив Андрій Шевченко в ефірі програми «Профутбол».