№ 87 (21878) четвер 28 вересня 2017 року

Упродовж кількох місяців у Нижньодністровському національному парку працювала комісія, яка виявила самовільну забудову на 15 гектарах території. Там свого часу, за офіційними документами, мали звести 113 куренів для відпочинку рибалок по 37 кв. м кожен, але замість них на екологічно чистих і захищених законом площах виросли десятки приватних будинків (площа деяких сягає 150—200 кв. м). За даними відповідних служб, на переважну більшість об’єктів нема жодних документів — ні на землю, ні на будівництво. Чиновникам вдалося встановити власників лише восьми престижних мурованих маєтків.

— Маєтки стоять, все зачинено. Ми чекаємо відповідей на запити, щоб дізнатися, кому належить нерухомість. Я не знаю, хто власник, на офіційні звернення відповіді теж нема, — бідкався з трибуни щотижневої апаратної наради ОДА виконувач обов’язків директора департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Сергій Шостацький.

Далі — більше. Під час обговорення цього питання з’ясувалося, що до Територіального управління юстиції в Одеській області, через яке проходить уся без винятку реєстрація, ніхто стосовно забудов і не звертався. Претензії є й до роботи Державної екологічної інспекції, яка не могла не помічати, що там коїться. Спеціалісти служби обмежилися лише підрахунком збитків від незаконної забудови — 894,5 тисячі гривень, але нормально провести перевірки так і не змогли, бо «це закрита територія, там стоїть охорона, крізь яку не прорватися». Однак за фактом перешкоджання роботі інспекторів до поліції, як з’ясувалося, теж ніхто не звертався.

Хвилиною мовчання депутати, які зібралися минулої п’ятниці на чергову сесію обласної ради, вшанували пам’ять загиблих дітей під час пожежі в оздоровчому таборі «Вікторія» в ніч на 16 вересня.

Депутатський корпус підтримав пропозицію присутнього на сесії голови ОДА Максима Степанова про виділення грошової допомоги сім’ям дітей, які загинули під час пожежі. Відповідні зміни внесли до програми підтримки населення на 2016—2017 роки «Захист та турбота».

Як повідомлялося раніше, матеріальну допомогу у розмірі 200 тисяч гривень отримають батьки загиблих дітей. Тим, хто постраждав під час пожежі, облдержадміністрація передбачила по 40 тисяч гривень компенсації, по 20 тисяч гривень отримають сім’ї всіх без винятку дітей, які тої страшної ночі перебували у таборі.

Як відомо, 18 вересня Чорноморський суд оголосив вирок 19 проросійським активістам, обвинуваченим в організації масових заворушень, що призвели до смерті людей, виправдавши всіх підозрюваних «у зв’язку з недоведеністю звинувачень». 

Скажіть мені: що це за такі «масові заворушення», де закликали Путіна ввести війська, де загинуло півсотні людей? Насправді ж, як на мене, йдеться про спробу державного перевороту (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України). В результаті таких же «масових заворушень» ми втратили Крим. Пам’ятаєте, під головною адмінбудівлею у Сімферополі тих, хто був проти Росії, було не менше, ніж тих, хто був за. Але на бік російських окупантів перекинулася більшість «української» міліції, тамтешніх СБУшників, прокурорів та іншого служивого люду. В Донбасі озброєне з «воєнторгу РФ» «насєлєніє» кидалося на українську військову техніку, розпорювало животи українським патріотам, вбивало, катувало — це також були «масові заворушення»?

Події 2 травня 2014 року в Одесі ретельно зафільмовані й задокументовані. Ґрунтовне незалежне розслідування провела «Група 2 травня». Надворі ХХІ століття — тисячі людей зняли те, що відбулося, на камери та смартфони.

Він був ліберал,
супротивник режиму,
у хащі хотів запровадити зміни.
Казав, що не можна і далі так жити,
і навіть царя закликав повалити.
Погрожував владі
загальним протестом,
Траплялось, сидів
під домашнім арештом.
Тож дехто казав:
«Це майбутній Месія,
що може усе і усе розуміє.
Він зробить із хащі велику державу,
поверне народу повагу і славу!».
І справді, не було такого питання,
яке викликало б у нього вагання.
Та якось спитали у цього месії:
«Чи скоро повернете
Крим Україні?».
Він наче спіткнувся,
не знав, що казати,
однак розумів,
що не можна мовчати.
Почав урочисто: «Живи, Україно…»
а потім додав:
«…без Донбасу та Криму!».

Я не савранчанка. Але я люблю вузесенький провулок, який, з’єднуючи дві паралельні дороги, значно скорочує мій шлях до центру. Люблю селищний парк, яким після робочого дня повертаюсь додому, вслухаючись у вечірні перемовини невидимих птахів. Люблю Південний Буг, якому без слів можна розповісти про все.

Я не маю в Саврані рідні. Але мені приємно, що скрізь, де буваю у журналістських справах, можу з повним правом представляти Савранський район, розповідаючи, як несуть свої води до Бугу, грайливо вигинаючись між вербами, річки Савранка і Яланець. Як розповідають про щось вітрам листяні і хвойні ліси. Про працелюбних і талановитих людей цього краю.

Такі думки заполонили мене в один із вересневих днів, коли Саврань святкувала 619-у річницю свого заснування.

До центрального парку, вглибині якого зручно розташувався літній майданчик зі сценою, з’їхалася величезна кількість людей. Все було, як і належить на таких врочистостях. Рух святкової колони центральними вулицях Саврані, покладання квітів до пам’ятника Шевченку, щирі промови-вітання голови селища Сергія Дужія та голови райдержадміністрації Віталія Свічинського.

Як відомо, старт нинішньої сесії Верховної Ради означений ухваленням освітньої реформи.

Громадянська мережа «Опора», проаналізувавши голосування з цього питання народних обранців, виявила, що з одинадцяти депутатів-мажоритарників від Одещини лише троє були послідовно «за».

Щоправда, як зазначається на ресурсі «Вони голосують для тебе», жоден з 11 наших мажоритарників не підтримав зміни освітньої галузі у максимально можливих голосуваннях. І все ж послідовно голосували за реформу Геннадій Чекіта, Василь Гуляєв та Антон Кіссе, переважно підтримували — Дмитро Голубов та Олександр Урбанський. Суміш голосувань «за» та «проти» зафіксована в позиціях Сергія Ківалова, Леоніда Клімова та Івана Фурсіна. Ніколи ж не голосували за реформування освіти Едуард Матвійчук, Олександр Пресман і Віталій Барвіненко.

Нагадаємо, голова ВР Андрій Парубій підписав закон про освітню реформу 19 вересня, а цього понеділка його підписав Президент Петро Порошенко.

Основними змінами реформи мають стати перехід на 12-річне навчання (початкова школа — 4 роки, базова — 5 і профільна середня — 3 роки), новий підхід у забезпеченні якості освіти, підвищення кваліфікації вчителів, впровадження нових технологій та методик тощо.

Можна задути свічку, можна зруйнувати храм, але не можна заборонити українцеві любити свою Вітчизну. І свічки розгоряються з новою силою, і на колишніх руїнах постають нові храми...

Пророче ворожіння

Стояли різдвяні дні 1921 року. Село Марківці на Поділлі, вкрите білими снігами, під церковний передзвін виглядало особливо врочисто. Саме сюди до батьківської гостинної хати — сільського священика отця Дмитра — ще на початку січня приїхав Микола Леонтович, який уже був відомим композитором, хоровим диригентом, педагогом, музично-просвітницьким і громадським діячем. Мине час, і за ним міцно закріпиться слава митця світового рівня.

9 січня ввечері на подвір’я тієї ж господи заїхала підвода з двома чужинцями: візником Федором Грабчаком із сусіднього села та Афанасієм Грищенком, який повідомив, що є чекістом і бореться з місцевим бандитизмом, На підтвердження своїх слів показав посвідку, виписану на сірому цупкому папері з печатками Гайсинської ЧК та ще двох місцевих волостей. Прибулі попросилися на нічліг.

Кожна людина здатна на більше. Але не кожен реалізує свій потенціал. Лінь, слабодухість, невіра у власні сили сковують думку, приземлюють плани, унеможливлюють вчинки.

Євген Васильович Боровик — людина руху, дії, чину. Завжди, скрізь і в усьому. Чи на освітянській ниві, чи на громадсько-політичній, чи — є й такий талант у фізика за фахом — на поетичній. Усюди він залишив свій, боровиківський, карб. Прекрасний педагог, авторитетний і водночас незручний для чиновницько-владної раті директор школи, чільний учасник перших на одеських теренах патріотичних організацій, зокрема Народного руху України, трибун і пристрасний лірик, давній і вірний друг «Чорноморських новин».

Сьогодення дуже швидко стає історією. Новітньою, але історією. В історії відпобудови незалежної України назавжди вкарбований такий факт: 1 вересня 1990 року над Крижанів-ською школою гордо здійнявся синьо-жовтий стяг. Перший над освітніми закладами на півдні України. І директором тієї школи був саме він — Євген Васильович Боровик.

І це лише один приклад. А з них, таких прикладів-вчинків, зіткане все його життя. Бо ж — людина руху, дії, чину.

З днем народження, дорогий побратиме! Здоров’я, мужності та віри!

Колектив
«Чорноморських новин».

30 вересня — Всеукраїнський день бібліотек. Це свято не лише тих, хто присвятив своє життя роботі у книгозбірнях, а й кожного громадянина, якому бібліотека гарантує реалізацію права на інформацію, знання та вільний  обмін ідеями за допомогою спілкування.

Упродовж тисячоліть діяльність бібліотек ґрунтується на гуманістичних принципах, Сьогодні їх місія як духовного феномена цивілізації — формувати суспільство, засноване на знаннях, забезпечити гідне входження нашої держави у світовий інформаційний простір.

В Одеській області — 805 бібліотек, фонди яких складають 14,6 мільйона книг. Їх послугами користуються 738,5 тисячі мешканців нашого краю. Прагнучи до змін, які несе в собі сьогоденність, наші книгозбірні переглядають пріоритети своєї діяльності, створюють нові можливості використання бібліотечного простору, застосовують сучасні технології і форми обслуговування користувачів. При цьому прагнуть, щоб суспільство, місцеві громади зберегли бібліотеки як суспільну цінність, як джерело чистоти духу, демократії, як ідеал.

Біографічні та біобібліографічні видання відіграють важливу роль у науковому осмисленні напрацювань у різних сферах людської діяльності. Вони полегшують дослідницьку працю, популяризують її, є важливою частиною культурно-просвітницької роботи.

У полі зору учасників цьогорічного всеукраїнського семінару-практикуму, що відбувся 21—22 вересня в Одеській національній науковій бібліотеці, — сучасні тенденції розвитку краєзнавчої бібліографії, яка складає майже чверть усіх бібліографічних видань, підготовлених у цих установах. Книгозбірні мають потужну документальну базу, яка дозволяє плідно працювати в цьому напрямку й привертає увагу провідних науковців.

Семінар зібрав фахівців з обласних та районних бібліотек різних регіонів країни: Києва, Запоріжжя, Миколаєва, Одеси, Сум, Харкова, Херсона, Білгорода-Дністровського, Рені, Южного та інших міст Усього в ньому взяли участь більше півсотні бібліотекарів, які ділилися досвідом роботи щодо вдосконалення методики укладання подібних посібників, втілення проектів для формування краєзнавчих ресурсів, зокрема електронних. Актуальна проблема: підвищення культури видання, як змістовної, текстової частини, так і поліграфії. Окремі ініціативи пропонують розглядати бібліотеки як інформаційні центри з краєзнавчої бібліографії для владних структур та територіальних громад.

Нещодавно в одеському видавництві «Екологія» вийшла книжка «Екзистенційні підстави єврейських землеробських колоній Балтського повіту Подільської губернії». Її автор — відомий історик, дослідник єврейства, директор Одеського музею Голокосту Павло Козленко.

Нове видання — це монографія про історію єврейської землеробської колонізації в Російській імперії, особливості існування таких поселень на території Балтського повіту Подільської губернії в дореволюційний і радянський часи, аж до їх знищення в епоху Голокосту.

Для жителів нинішнього Балтського району це дослідження має не тільки історичний, а й, почасти, генеалогічний інтерес, адже Балтський повіт — одне з місць осілості євреїв і, звісна річ, у виданні згадуються населені пункти та конкретні прізвища людей, представників єврейської громади, які жили на цих теренах.

Минулої неділі у Балтському районному історичному музеї відбулася презентація згаданої книги. Директор музею П.А. Ткач представив присутнім автора монографії, розповів про його багаторічні зв’язки з Балтою та місцевою іудейською громадою, допомогу в реставрації місцевої синагоги.

Сценарій біографічного фільму про Лесю Українку відібраний для участі в  ScripTeast (програма підготовки для найкращих сценаристів Східної Європи, організована Незалежною кінофундацією європейських кінематографістів).

Біографічний фільм, або ж байопік — це кінематографічний жанр, що розповідає про долю знаменитої чи відомої особистості, і при цьому намагається всебічно й точно передати життєпис людини або ж ті події чи роки її життя, що зіграли найважливішу роль.

Байопік з робочою назвою «Узлісся» — це оповідь про долю найвідомішої української поетеси Лесі Українки. Кінострічка охоплює її історію з ранніх літ і до останніх днів. Дві реальності — повсякдення і внутрішній світ самої Лесі — тісно переплітаються і відображають ключові повороти долі.

Уже більше місяця в обласній дитячій клінічній лікарні, у відділі анестезіології та інтенсивної терапії, медики борються за життя п’ятирічного хлопчика, жителя Тернополя, який захворів на правець. На щастя, стан дитини покращився, криза минула, малюк одужує. А все почалося з незначних саден обличчя, що виникли після падіння...

Що ж таке правець? Як не захворіти на нього та як діяти, якщо біда таки трапилась? На ці питання відповідає кандидат медичних наук, доцент Людмила КОЗАК.

— У середньому в Україні за останні 5 років летальність від правця перевищує 60 відсотків. Високу смертність зумовлює, передусім, вікова структура хворих: 85 відсотків — це люди похилого віку, переважно старші 60 років. Важливим чинником є також порушення у проведенні як планової активної, так і активно-пасивної (після травми) імунізації, що не забезпечує належного захисного рівня протиправцевого імунітету. Через відсутність належної санітарно-освітньої роботи майже 80 відсотків потерпілих після травм несвоєчасно чи й взагалі не звертаються за медичною допомогою. А ще причиною критичної ситуації щодо правця є регіони з високим ризиком зараження, де ступінь осіменіння ґрунтів правцевою паличкою 95—98 відсотків.

У 2017 році в Україні зафіксовано вісім випадків зараження правцем, повідомив Центр громадського здоров’я при МОЗ. 

Зараження правцем, застеріають у відмостві, — це процес, від якого не застрахований ніхто. Страшна інфекція може потрапити в рану або поріз із брудом. Найчастіше правець передається через укуси тварин, але може бути й наслідком травми гострими брудними предметами (наприклад, садовим інвентарем), уламками деревини або залізом.

Експерти МОЗ наголошують: єдиний спосіб захисту від правця — щеплення. На жаль, поки що Україна входить до списку країн з найнижчими показниками вакцинації у світі. За офіційними даними, за останні роки близько 13 мільйонів немовлят не були щеплені від небезпечних інфекцій.

Всесвітня організація охорони здоров’я зробила доповідь, у якій заявила, що у світі розробляється занадто мало нових антибіотиків для боротьби із лікарською стійкістю інфекцій.

За прогнозами, швидкість збільшення опору бактерій випереджатиме процес створення ліків.

Автор звіту — старший радник Департаменту основних лікарських засобів і продуктів охорони здоров’я ВООЗ Пітер Бейер зазначив, що ідея полягає у заміні антибіотиків біоло-гічними препаратами, здатними запобігти резистентності, однак нових препаратів недостатньо. Скажімо, наразі у світі розробляється 51 антибіотик та 11 біологічних препаратів на основі природних джерел.

Названі також 12 сімейств стійких до антибіотиків бактерій, які становлять найбільшу загрозу для здоров’я людини (туберкульоз, багато штамів з Acinetobacter, Pseudomonas, Enterobacteriaceae). На пріоритетні патогени націлені лише 33 антибіотики і тільки вісім з них належать до інноваційних методів лікування, при тому, що бактерії швидко адаптуються до нових препаратів і чинитимуть їм опір.

Щорічний приз Стенфордського університету (Каліфорнія, США) вручають інноваторам, які зробили істотний внесок у стале енергетичне майбутнє. Цьогорічні переможці — українці Андрій і Роман Зінченки. Як повідомляє Stanford News, так високо оцінена їхня робота щодо підтримки і просування інновацій у галузі відновлюваної енергетики.

Коли фінансова криза 2008 року вдарила по українській економіці, брати Андрій та Роман Зінченки втратили роботу в медіабізнесі, пише «Укрінформ». Оскільки у них з’явилося багато вільного часу, вирішили допомогти батькам добудувати дім під Києвом. Далі був ретельний (як вони жартують, вздовж і впоперек) аналіз енергетичного ринку країни і запуск проекту з підтримки інновацій у «зеленій» енергетиці — заснування першого в Україні інкубатора у сфері відновлюваної енергетики (Greencubator). На знак визнання новаторської роботи братів Стенфордський університет вручив їм премію Bright Award ($100000).

Отож, як уже мовилося, почалося з власного заміського будинку. Вирішили все зробити своїми руками. Не останню роль, вочевидь, зіграли і науковий ступінь з математики та електротехніки батька сімейства, і дідусева наука, який змалку привчав онуків бути майстровитими. За шість місяців Зінченки проклали водогін і провели в будинку електрику, застосувавши низку енергозберігаючих технологій власного винаходу. Та коли настав час приєднуватися до електромережі, Андрій і Роман зіштовхнулися з корумпованістю українських енергетичних компаній. Це й наштовхнуло їх на думку запустити проект, здатний змінити весь енергетичний ринок країни.

Експерти з охорони довкілля заявляють, що гігантський морський равлик може бути використаний для порятунку Великого бар’єрного рифу, який потерпає від забруднень.

Як повідомляє «Радіо «Свобода», влада Австралії оголосила про фінансування досліджень з розведення рідкісних равликів, щоб ті атакували морських зірок, відомих науковцям як «терновий вінець» — через колючки на своїй поверхні. Саме вони вважаються головним природним ворогом коралових поліпів і, надмірно розмножившись, можуть повністю знищити риф. Нині морські зірки дуже поширені тут через забруднення і стоки.

Великий бар’єрний риф, розташований у Кораловому морі біля узбережжя австра-лійського штату Квінсленд, є найбільшою в світі системою коралових рифів та екосистемою, яка внесена до Списку всесвітньої спадщини.

Гарна новина надійшла з Аргентини, де відбувся чемпіонат світу з футболу серед параолімпійських збірних, складених з гравців з наслідками ДЦП: чемпіоном стала команда України.

Спочатку наші футболісти у своїй групі перемогли збірні США, Австралії та Північної Ірландії і з першого місця вий-шли до чвертьфіналу. На цьому етапі вони перемогли традиційно сильних суперників з Нідерландів. Напруженим і драматичним вийшов і півфінал, де силами мірялися команди України та Росії. Основний час матчу закінчився внічию — 2:2, й арбітр призначив серію одинадцятиметрових ударів. Наші хлопці були вправнішими, що й принесло їм перемогу — 4:2. У фіналі, який відбувся у Сан-Луїсі, українські футболісти з рахунком 1:0 обі-грали збірну Ірану. Переможний гол на 21-й хвилині з лінії штрафного майданчика в ближній кут воріт забив Дмитро Молодцов.

Це, безумовно, чудова перемога для України, яка переживає нелегкий період своєї історії.

Нагадаємо, що наші параолімпійці вже вигравали чемпіонати світу в 2001, 2003, 2009 і 2013 роках. Й ось новий успіх. Так тримати!

27 вересня пожежна охорона Одеси відзначила 215-річчя свого заснування

Із самого початку будівництва гавані і міста за розпорядженням віце-адмірала де Рибаса на кожному будинку були зображені чи то багри, чи відра, чи драбина, чи сокира, чи лопата, тобто ті знаряддя, з якими кожен домовласник повинен був прибувати на гасіння пожежі. Це було щось на зразок вільної домовласницької пожежної дружини.

Благоустроєм міста, в тому числі і його пожежною безпекою, займалися градоначальник і магі-страт. Гласні обиралися в магістратському будинку, що стояв на місці нинішнього міськуправління поліції. Поруч з магістратом у двох найнятих землянках розташувалася поліція. Для спостереження, щоб одразу вгледіти  загорання, біля поліції спорудили високу дерев’яну вишку. Не було при ній ні тривожного сигналу, ні набату. Чергував там солдат (пізніше — полі-цейські службовці) з тріс-качкою у руці. Побачивши заграву пожежі, черговий вертів деренчало вдень, а вночі будив домовласників, які збігалися до пожежі самі чи посилали слуг із закріпленими за господою інструментами. Воду для гасіння черпали відрами з громадських колодязів. Так гуртом і приборкували вогонь.

Дієтолог Американської асоціації серцево-судинних захворювань Аннесса Чумблі стверджує, що лише 10 відсотків її співгромадян вживають у їжу необхідну кількість овочів і фруктів.

Сама Аннесса Чумблі є офіційним фахівцем кампанії Healthy For Good, яка орієнтована на аудиторію соціальних мереж Facebook і Twitter. Мета кампанії — популяризація овочів і фруктів, зниження щоденного рівня холестерину та надлишку натрію в організмі.

Сьогодні менше відсотка американців мають ідеальний з точки зору лікаря стан серцево-судинної системи. І пояснюється це, головним чином, поганим або неправильним харчуванням. Двоє з трьох дорослих громадян США страждають  від надлишкової ваги або ожиріння.

Американська кардіологічна асоціація рекомендує вживати щодня 2 чашки фруктів і 2,5 чашки овочів (близько 500 грамів). За підрахунками фахівців, щоденна додаткова порція садовини-городини здатна попередити передчасну смерть близько 30 тисяч людей на рік.