№ 86 (21877) субота 23 вересня 2017 року

У політичній дискусії, яка цього тижня точиться у рамках 72-ї сесії Генеральної Асамблеї, з трибуни ООН виступила низка авторитетних світових лідерів. З різною мірою щирості багато з них говорили, яку небезпеку для світу становить зараз політика керівництва Російської Федерації, країни, що послідовно і цілеспрямовано руйнує систему міжнародної безпеки, яку ООН сяк-так підтримувала від початку свого заснування.

Це не сценарій фільму

Комусь із тих, хто уважно стежить за дискусією на сесії, запам’ятаються слова голови Європейської Ради Дональда Туска про те, що не може бути компромісу зі злом. Хтось зверне увагу на порівняння терористів Донбасу з терористами Хезболли у виступі прем’єра Великобританії Терези Мей. Хтось згадає, що президент Сполучених Штатів Дональд Трамп у своїй промові жодного разу не згадав про російську загрозу.

Президент України Петро Порошенко закликав країни, які входять в Організацію Об’єднаних Націй, визнати Голодомор 1932—1933 років геноцидом українського народу. Про це він заявив під час виступу на Генеральній асамблеї ООН.

«Автор Конвенції про запобігання та покарання злочину геноциду, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН в 1948 році, назвав знищення української нації «класичним прикладом геноциду». Я закликаю держав-членів ООН ухвалити власне історичне рішення про визнання Голодомору актом геноциду», — сказав він.

Сьогодні у Цебриковому Великомихайлівського району свято — День селища. Про один з головних пунктів програми — фестиваль «Мистецька скарбниця рідного краю» — нам повідала начальник відділу культури Великомихайлівської РДА Раїса Беген.

«Цей фестиваль завжди привертає увагу великої кількості людей, а відтак став у нашому районі традиційним, проводитимемо його вже увосьме, — наголошує Раїса Іванівна. — Нам є що показати людям, адже на Великомихайлівщині живуть і творять понад 60 майстрів народно-ужиткового мистецтва. Дуже самобутніх майстрів. Вишивка, ліплення, плетіння, випалювання, різьблення, малювання — багато різних напрямків і технік, у яких працюють наші краяни. Тож коли проходять виставки-ярмарки їхніх робіт, і тих, хто приходить просто подивитися, і тих, хто хоче придбати собі якийсь неповторний витвір рук людських, завжди багато. Цього разу на фестивалі у Цебриковому бу-де представлена творчість понад трьох десятків умільців. Цікаво буде всім, хто не пропустить це дійство».

Зовсім недавно відомий вчений, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та етнографії Одеського національного політехнічного університету Григорій Іванович Гончарук відзначив своє 80-річчя. Але молодечого творчого запалу йому аж ніяк не позичати. Він увесь у дослідницькій, викладацькій, наставницькій роботі.

Одна з провідних тем наукової зацікавленості професора Г.І. Гончарука — становлення української державності і, зокрема, визначальна участь у цьому процесі Народного руху України. У цій царині Григорій Іванович чи не найавторитетні-ший дослідник у нашій країні.

Книжка «Гроно часу» з разком калини на обкладинці увібрала в себе публікації журналіста Валентина Щегленка, вміщені в «Чорноморських новинах» у роки Незалежності України.

Тут — оповіді про любов до рідної землі, про уславлених людей нашого краю, про непрості реалії становлення та розвитку нашої держави, боротьбу за її територіальну цілісність. Грунтовніше про цю книжку можна, зокрема, прочитати в статті «Журналістські рядки — що життєві разки», вміщеній у номері «ЧН» за 24—26 серпня цього року.

У Таїровській школі Овідіопольського району експонується фотовиставка краєвидів трьох мікрорайонів — Райдужного, Совіньйону і самого селища Таїрове.

Виставки картин та світлин в цій школі проходять не вперше. Ще три роки тому таку традицію започаткувала очільниця Україн-ського клубу Одеси, відома меценатка і громадська діячка Наталія Олександрівна Чайчук. Ініціативу охоче підтримала директор освітнього закладу Алла Володимирівна Загороднюк. Так дітей, їхніх батьків і просто зацікавлених місцевих жителів залучають до творчості.

В Одеському літературно-меморіальному музеї О.С. Пушкіна триває (до 10 жовтня) виставка творів головного художника Одеського театру юного глядача, заслуженого художника України Миколи Вилкуна.

Родом він з Миколаївського району, із села Левадівки, в якому зростав Степан Олійник. Микола Вилкун неабияк пишається цим фактом, а про те, що він є родичем славетного письменника-гумориста і сатирика, скромно мовчить. У кожного, як мовиться, своя слава, і добре, коли вона добра. Щедра на хліб миколаївська земля так само щедра і на таланти…

Телефонні шахраї вигадали нові схеми обману, щоб красти гроші з карток українців. Виманювати секретні дані платіжних карток злочинцям допомагають психологія, акторська майстерність та сучасні технології.

За підрахунками експертів Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА (https://ema.com.ua), торік у результаті шахрайських дій з платіжними картками наших співвітчизників зловмисникам вдалося «заробити» майже 340 мільйонів гривень. Понад 80% із цієї суми злодії вкрали, виманивши реквізити карток по телефону.

Результати дослідження, проведеного групою співробітників Нью-Йоркського університету, наочно продемонстрували: домашнє навчання у ранні роки життя дитини має принципове значення для її майбутніх успіхів у школі.

Так, ті з дітей, батьки яких дбають про те, щоб періодично забезпечувати їх різними навчальними матеріалами (книгами, іграшками, що розвивають), буквально з пелюшок говорять з ними на серйозні теми, демонструють значно ранніший розвиток когнітивних здібностей. Це дозволяє їм досягати серйозних успіхів у школі.

Мешканка китайського міста Шанцю Чжан Івень, якій сповнилося лише 10 років, зарахована на перший курс місцевого технологічного інституту.

Під час вступних іспитів дівчинка набрала 353 бали, що забезпечило їй місце у виші. Юну абітурієнтку прийняли на факультет інформатики та електронної інженерії.