Чи легко орієнтуватися в парку Перемоги?

Людмила Стоян, інспектор змагань, суддя національної категорії, розповідає:

— Одеська федерація спортивного орієнтування проводить чемпіонат України з трейл-орієнтування. Це найскладніший вид орієнтування. Тут учасники не можуть сходити з доріжок, треба вичитати мапу й місцевість, не сходячи з доріжки. Участь у змаганнях беруть також параолімпійці, щоб вони могли змагатися на рівні із здоровими людьми. У біговому орі-єнтуванні спортсмен добігає до контрольного пункту, відзначається і біжить далі, а у нас можна пересуватися лише доріж-ками, учасник з відстані повинен вичитати мапу, на ній нанесений кружечок, у центрі якого позначене ваше завдання. Чи є в кружечку спеціальна призма, чи її там нема — залежно від цього учасник у своїй карточці проставляє правильну відповідь. За правильні відповіді отримує бали. Виграє той, хто набрав більше правильних відповідей, тобто точніше вичитав мапу, точніше зорієнтувався.

Це найскладніший вид орієнтування ще й тому, що потребує розумового напруження і, звісно, фізичної підготовки. Якщо в біговому орієнтуванні спортсмен біжить точно на КП, біжить найкоротшим шляхом, то в нашому випадку, щоб вичитати маму, треба обійти з одного боку, з іншого, тобто пройти набагато більшу відстань, ніж задекларовано у довжині дистанції. Треба мати міцні знання з картографії, добре читати мапу і робити це дуже швидко. Наприкінці дистанції, якщо учасники набрали однакову кількість балів, щоби їх ранжувати, є така річ, як тайм-КП. Спортсмен отримує малесенький фрагмент мапи і має лише дві хвилини, щоб вирішити п’ять завдань, отже, робити все треба дуже швидко. Серед нас є майстри, які вирішують п’ять завдань за 20 секунд.

— Ці змагання проходять лише на території парку Перемоги?

— Сьогодні четвертий, заключний, день чемпіонату України з трейл-орієнтування. Перший день змагань був неподалік «Олім-пійця», так зване Темп-О — читання мапи на швидкість. Другий — довга дистанція на березі Куяльника за селом Красносілка. Дистанція була дуже складною, рівня чемпіонату світу. Завдання також були вельми непростими. Жоден з досвідчених учасників не вирішив усі завдання правильно. А учасники в нас дуже імениті, титуловані. Ось чемпіон світу Віталій Кириченко, ось бронзовий призер чемпіонату світу Сергій Стоян, ось Влади-слав Вовк, чемпіон світу в параолімпійському класі, ось фінішує Ірина Куликова, чемпіонка в естафеті... Ранг наших змагань, як бачите, дуже високий. І ось ніхто з цих людей не зміг вирішити всі завдання, однак завдяки таким складним змаганням вони легше почуватимуться на чемпіонаті світу.

— Спортсмени з обмеженими можливостями також брали участь у попередніх змаганнях?

— Так, усі чотири дні. У нас — багатоборство. На кожному етапі учасник показує результат, потім ми все сумуємо і лише за сумою визначаємо переможця.

— Сьогодні вже будуть визначені переможці?

— Так, ще триває естафета, а в мене на столі вже приготовлені медалі та дипломи.

Напередодні у парку Шевченка була коротка дистанція. Ми задоволені вчорашніми виступами. Є учасники, які дали лише одну неправильну відповідь. Один з них — Євген Гоєнко.

— Колись я брав участь у шкільних змаганнях з орієнтування. На контрольних пунктах у нас стояли подібні позначки, судді реєстрували процес змагань олів-цем на папері... Відтоді, напевно, технології пішли вперед?

— Контрольний пункт залишився таким же, як колись, але зараз у біговому орієнтуванні на КП стоїть електронна станція, електронна відмітка. На чемпіонатах світу вже й трейл-орієнтування проходить з електронною відміткою. Ми вже майже зібрали суму, щоб також її за-провадити, бракує ще трішки.

— Бачив ваші протоколи. У них учасники з Одеської області, Харківської, Дніпра, Києва...

— Трейл — дуже важка дисципліна, тому не всі наважуються брати в ній участь.

— Можна зробити ваше фото з чемпіонами?

— Ось чемпіон сидить з ди-тиною.

Підходжу. Віталій Кириченко — триразовий чемпіон світу зі спортивного орієнтування. Кириченко-молодший ласує морозивом, звати його Дем’ян. Йому чотири, але він уже ходить по дистанції. Кириченки живуть у Южному.

— Що скажете для тих, хто хоче займатися спортивним орієнтуванням?

— У нас є хороші тренери. Ось біля нас тренер, свого часу чемпіон СРСР, член збірної СРСР Микола Антонович Місюра. Тренери ходять по школах, закликають дітей займатися спортом, ви бачите, що в нас багато діток. Хто почав займатися змалечку, зазвичай продовжує все життя, адже у нас нема вікових обмежень. В Одесі є учасниця, якій за 80, вона проходить дистанцію, і в хорошій формі, бо тут потрібна розумова робота, яка допомагає зберегти добрий стан. Якщо мозок щось думає, щось вивчає, щось вирішує, він краще зберігається, краще працює, ви довше збережете гарну розумову діяльність. А на чемпі-онаті світу є група «95», учасникам якої за 95 років. Наймолодша група у нас — від десяти, але спеціально для малечі також є команда із п’яти-семирічних діток. Одеса — місто з великими традиціями. У нас є сімейні команди, де по три-чотири поко-ління орієнтувальників. Серед них також проводимо дуже цікаві змагання.

— Як вас знайти?

— Ми не маємо приміщення, але з нами можна зв’язатися через наш сайт «Спортивне орі-єнтування в Одесі» http://odessaorient.blogspot.com. Всі, хто працює на наших змаганнях, — волонтери.

Микола Місюра додає:

— 22 жовтня проводитимемо змагання серед дітей — першість навчальних закладів Одеської області. Остаточно місце ще не визначене, але, скоріш за все, це також буде парк Перемоги.

Володимир ГЕНИК.