№ 83 (21874) четвер 14 вересня 2017 року

У п’ятницю на Одещині з робочим візитом перебував прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Одразу по прильоту очільник уряду взяв участь у церемонії закладання капсули з нагоди початку будівництва нової злітно-посадкової смуги у Міжнародному аеропорту «Одеса». Після завершення будівельних робіт, які, планується, триватимуть 30 місяців, наше летовище зможе приймати та відправляти літаки всіх класів (нагадаємо, з початку цього місяця почав повноцінно функці-онувати новий термінал аеропорту, про що «ЧН» повідомляли у номері за 9 вересня). Загалом на будівництво смуги — надважливого для нашого краю інфраструктурного проекту — потрібно понад 1,6 мільярда гривень. Очільник уряду висловив упевненість, що необхідні ресурси спільними зусиллями вдасться акумулювати. Зі свого боку голова Одеської облдерж-адміністрації Максим Степанов повідомив, що на реалізацію цього проекту вже нинішнього року буде спрямовано 500 мільйонів гривень.

Візит прем’єра був насиченим. Зокрема, він узяв участь у відкритті першого в Україні «Автохабу» в Одеському морському порту, призначеного для розмитнення вживаних авто за принципом «єдиного вікна» (детальніше про цей проект читайте в повідомленні нижче).

Експрес-сервіс «Автохаб» в Одеському порту — це інноваційний проект, який системно вирішує всі питання, що виникали при імпорті вживаних авто. Про це після спільного з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом відкриття «Автохабу» заявив голова Одеської ОДА Максим Степанов.

«Створення такого експрес-сервісу, як «Автохаб» у форматі «єдиного вікна» для оформлення продукції, яка в’їжджає в Україну, є пріоритетом для нашої митниці. Це перший пілотний проект, і я вважаю, що нам і надалі треба розбудовувати Одеську митницю, яка є надпотужною в масштабах України. Треба зробити якісний сервіс для всіх груп товарів, щоб люди, які займаються бізнесом, не мали жодних підстав у когось щось просити чи давати хабарі», — під-креслив Володимир Гройсман на відкритті нового сервісу в Одеському порту.

У свою чергу, говорячи про передумови створення «Автохабу», Максим Степанов зауважив, що завезення людиною чи компанією іномарки займало тижні й означало «пройти сім кіл пекла»: «Про сім кіл не жартую, бо саме стільки відомств причетні до процесу розмитнення та реєстрації авто. Зрозуміло, корупції на цьому шляху достатньо. Але, виявилося, знайти нормальне рішення, яке влаштує і бізнес, і державу, можливо».

12 вересня Приморський бульвар «окупували» автівки — саме тут відбулася урочиста передача поліції Одещини 77 патрульних автомобілів Renault Sandero, придбаних за кошти обласного бюджету і призначених для мобільних груп реагування.

У церемонії взяли участь заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий, голови облдерж-адміністрації Максим Степанов та облради Анатолій Урбанський, міський голова Одеси Геннадій Труханов. Усього поліції передали 89 автомобілів —  крім 77, придбаних за рахунок обласного бюджету, 12 закупили за кошти міськради і МВС. Серед них — гібридний Mitsubishi Outlander, який залишається в обласному центрі, а також три одиниці спецтранспорту. Машини укомплектовані всім необхідним і вийдуть на чергування найближчим часом. Спільними зусиллями Одещина стала першим регіоном України, де за такі короткі строки потреба в автомобілях для патрульної поліції закрита на 100%.

Сьогодні, 14 вересня, в Одесі заплановане мирне зібрання під гаслом «Напади на одеситів та бездіяльність правоохоронців». Початок — 11.00. Місце старту —Єврейська, 12, біля адмінбудівлі ГУНП в Одеській області, звідкіля учасники планують пройти до адмінбудівлі Прокуратури Одеської області, що на розі Пушкінської та Дерибасівської.

Як зазначають в ГО «Одеський громадсько-політичний рух «Калина», яка виступила ініціатором протесту, в останні місяці в нашому обласному центрі скоєно кілька нападів на містян, які відкрито виступають проти свавілля нинішньої мерії.

Руслан Болдижар, Світлана Підпала, Лілія Леонідова, Юрій Дяченко, Георгій Бариленко, тепер — жорстоке побиття Аліни Радченко... В «Калині» переконані: «Ці та схожі напади стали можливими через пасивність правоохоронної системи, яка впродовж років фактично ігнорує і не розслідує резонансні справи щодо побиття активістів та журналістів, які викривають корупційні злочини одеської мерії та особисто мера Геннадія Труханова».

І знову чорна звістка прилетіла на Одещину зі сходу країни — 10 вересня внаслідок мінометного обстрілу позицій захисників України загинув житель Сарати Максим Кривиденко.

На вшанування пам’яті героя-земляка розпорядженням Саратської райдержадміністрації 11 та 12 вересня в районі були оголошені днями жалоби.

Ще сидячи за учнівською партою, повідомила прес-служба обласної ради, Максим мріяв стати захисником Вітчизни. Любив історію України, особливо її військову складову. У 2012 році, одразу після закінчення школи, пішов на строкову службу до лав Збройних сил. Іспити складав екстерном — щоб встигнути на весняний призов.

Демобілізувавшись, не встиг насолодитися спокійною домашньою гостиною — почався Євромайдан і його активна громадянська позиція не дозволила стати осторонь. Був активним учасником Революції Гідності. Щоб запобігти проведенню сумнозвісного «референдуму» в Криму, разом з однодумцями-патріотами вирушив на півострів, на підтримку співвітчизників, над якими вже хижо ширяла двоголова потвора. Потрапив у лабети ФСБ. Уже тоді вперше випробував на собі потугу російської каральної машини. Але не зламався й ідеалів не зрадив. У квітні 2014-го у перших лавах добровольців пішов виконувати свій військовий обов’язок.

Оксамитова пора триває не лише на Чорноморському узбережжі Одеси. Минулої п’ятниці відбулось урочисте відкриття фестивалю мистецтв «Оксамитовий сезон в Одеській опері» — до 175-річчя Миколи Лисенка. Великий двогодинний концерт «Українські шедеври на всі часи» — про це промовляв напис на заднику сцени, час до часу поступаючись місцем тематичному відеоряду, — немовби на єдиному подиху прозвучав у вщерть виповненій залі.

Перше відділення було повністю вибудуване сценами з героїчної опери «Тарас Бульба» — найвагомішого твору Миколи Лисенка.

Славетна увертюра… Музика — й це не лише образний вислів — знана в цілому світі, принаймні, і вже точно — всюди, де лишень побували наші оркестри. Вповідають: щойно лишень пролунають перші акорди, люди встають зі своїх місць, надто коли в залі — українська діаспора. Чи хтось чув про музику — окрім державних славнів — яку люди слухають стоячи? В Україні два таких шедеври — це «Молитва за Україну» та увертюра до «Тараса Бульби», й обидва створені нашим геніальним композитором. (До слова сказати, «Молитву за Україну» співають у своїх церквах після завершення літургії греко-католики та парафіяни Київського патріархату).

У суботу до Одеси прибули два малі броньовані артилерійські катери, збудовані для Військово-Морських сил Збройних Сил України на ПАТ «Завод «Кузня на Рибальському».

За інформацією командира бригади надводних кораблів капітана ІІ рангу Дмитра Глухова, перехід відбувся за графіком, усі вузли і механізми працювали справно.

Значущою подією в історії флоту назвав прихід катерів перший заступник командувача ВМС ЗС України контр-адмірал Андрій Тарасов.

Я у своїй чарівній Одесі на відпочинку. Почуваюся краще, ніж учора. Воно й зрозуміло, бо тут троє достойних лікарів: нескорене повітря волі, гордівливе сонце й амбітне, усміхнене море. 

Але цього ранку щось пішло не так.

Вранішнє сонце несе надію на гарний день. Стою на зупинці, очікуючи тролейбус. Літня жінка радісно вітає свою колежанку. Починається розмова.

— ...Как, эту улицу тоже переименовали? Сволочи-бандеровцы, что вытворяют, что творят!.. Уничтожили улицу, уничтожили такую улицу!

Говорили голосно, пронизливо. Неприємно.

Порожня  школа

Порожні класи на дітей чекали,
Мовчазні стіни смутою вдяглись
І щохвилини учнів виглядали:
«А може, прийдуть, як було колись?

Довженківські уроки любові до України

Недавно з’явилася інформація, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі пропонує приватизувати кіностудію ім. Олександра Довженка. З приводу цього газета «Україна молода» у номері від 22 серпня опублікувала інтерв’ю з Валентиною Руденко, експертом з питань культури, під назвою «Ми до кінця не розуміємо, яким скарбом володіємо».

Одна з найбільших сьогоднішніх проблем України — це власна самоідентифікація та ідентифікація нашої країни. Адже мало хто в світі знає, що таке Україна. Так, кіностудія, де Довженко знімав фільм «Щорс», створена в сталінські часи як фабрика кінопропаганди. «Можна по-різному ставитись до персони самого Щорса, але це великий фільм великого майстра», — стверджує Валентина Руденко. Павільйон «Щорсівський» зведений за ескізами й проектами самого Довженка. У «Щоденнику» 14 серпня 1945 року він зробив такий запис: «…згадав мою Київську студію, де пройшла моя молодість, де поклав я стільки праці, стільки нервів, турбот і клопоту». Там сад, посаджений руками великого українця, там інші меморіальні речі. Власник, викупивши ці землі, звичайно ж, побудує там багатоповерхівку. Це не державний підхід, а шкідництво, вважає експерт і пропонує на території кіностудії створити кіномузей, де проводитимуть кінофестивалі й форуми. «Україна дала світові Довженка, а він дав світові кіномову. До нього кіно — це був набір фотографій, які рухалися. І Бергман, і Фелліні, і Куросава казали: «Наш учитель — Довженко!». Світові треба показати, хто ми й звідки. І зробити це можна тільки через культуру. Ми маємо багату культурну спадщину», — переконана В. Руденко.

Сьогодні в Україні стартує кінофестиваль DOCU/ХІТ — марафон кращих документальних кінострічок, який охопить сім великих культурних центрів України: Дніпро, Київ, Львів, Суми, Харків, Херсон і, звісно ж, Одесу.

У програмі — вісім фільмів-історій, знятих через призму сучасної реальності від Балкан до Іловайська, від київської квартири відомої української актриси до центрального залу в Пхеньяні. Глядачі зможуть побачити роботи майстрів сучасної документалістики, номінанти на Оскар, переможці «ОМКФ-2017» та призери найбільших фестивалів. (Фільми демонструватимуться мовами оригіналу з українськими та/або англійськими субтитрами).

Дослідження, проведені німецькими вченими, показали, що на Землі в останні роки різко скоротилася кількість комах.

Першими помітили це водії: лобові скла їхніх автомобілів нині залишаються чистими навіть у швидких заміських поїздках. Раніше ж, згадують, були геть заляпаними, і їх доводилося постійно відмивати від решток різних мушок, жучків та метеликів. Водії купували спеціальні рідини для чищення скла, тепер вони не потрібні — бруд є, а решток комах нема.

Спостереження свідчать: приблизно за чверть століття кількість комах скоротилася аж на 80 відсотків. Такий гнітючий результат вчені отримали, порівнявши кількість мушок-жучків, які потрапляли у пастки колись і зараз.

Ентомологи грішать передусім на хімію: мовляв, винні фермери та інші сільськогосподарські працівники, труять комах інсектицидами. Труять нібито шкідливих, а гинуть усі. Є, щоправда, й інша гіпотеза: форми сучасних автомобілів стали більш обтічними — від цього менше комашні б’ється об них.

Із 13 вересня у Дунаї та придунайських водоймах забороно виловлювати раків.

Як інформує Одеський рибоохоронний патруль, така заборона (наказ №136 від 11.09.2017 року, підписаний начальником управління Державного агентства рибного господарства в Одеській області Сергєм Юрчуком) поширюється як на промислове, так і на любительське виловлювання раків. Причина — почався пе-ріод їх линьки.

Линька раків, наголошують у відомстві, це надзвичайно складний процес, механізм якого до кінця не вивчено. Панцир у раків дуже міцний, заважає безхребетній тварині повноцінно рости, а відтак скидання панциру — процес вкрай важливий для розвитку особин. Линяють раки двічі на рік. Загальна тривалість — 1—1,5 місяця.

Курячі стегенця з курагою

Інгредієнти:

• стегенця курячі — 800 г; 
• картопля — 200—300 г; 
• приправа для курки з часником — 1 шт.; 
• курага — жменя; 
• зелень.

Приготування. Курагу промийте і замочіть в окропі на 15 хвилин. Картоплю почистіть і наріжте досить крупно. Стегенця проколіть виделкою.