Про легалізацію праці і незнищенну амброзію

За півріччя, яке минуло з часу наданого протокольного доручення, в результаті перевірок було виявлено лише 58 «хитро працевлаштованих» людей. За порушення законодавства оштрафували два підприємства. Щоправда, сума штрафів відчутна: понад 300 тисяч гривень у кожному випадку. Але, схоже, і такі штрафи не дуже лякають охочих зекономити за людський кошт. Як прозвучало на апаратній, з початку року на Одещині простежується справжній провал з офіційним оформленням на роботу. Тож на адресу служби прозвучала цілком виправдана критика.

Робочі групи, які проводять перевірки щодо дотримання законодавства про працю, мусять активізувати свою роботу, спрямовану на легалізацію зайнятості населення. З таким дорученням до керівництва органів Держпраці та Державної фіскальної служби звернувся голова ОДА Максим Степанов.

— Мені потрібен дієвий механізм. Мета вашої діяльності — якомога більше офіційно оформлених людей на роботу або працівників, які отримують не менше, ніж установлений мінімальний заробіток, тобто 3200 гривень. Не треба йти на ринок і знаходити одну людину, яка працює нелегально. У нас є будівельні компанії, які будують хмарочоси, а в них працює… п’ять осіб. Мені необхідно, щоб ви, приходячи на підприємство з перевіркою, чітко розуміли, що в результаті ваших дій кількість офіційно оформлених людей має збільшитися, — наголосив Максим Степанов, додавши, що комісія, яка перевіряє підприємства, має проводити спеціальну інформаційно-роз’яснювальну роботу та проводити переговори з роботодавцями.

Для ілюстрації ситуації на ринку праці Одещини наведу кілька цифр з інформаційної записки служби зайнятості (відомості за січень-липень цього року).

Так, у червні в області числилося 425,4 тисячі найманих працівників, і це на 3,1 тисячі менше, ніж у відповідний період минулого року. І це при тому, що впродовж січня-липня на роботу було зараховано 132 тисячі 287 осіб (на 26,8% більше, ніж за аналогічний період 2016-го). 

За перше півріччя роботодавці заявили про заплановане вивіль-нення майже 7,4 тисячі працівників (на 7,6% більше, ніж за такий же період 2016-го), з них понад 3,3 тисячі — в самій Одесі. Найбільша питома вага вивільнених передбачається в державному управлінні, обов’язковому соціальному страхуванні (30,6%) та адміністративному обслуговуванні (29,0%).

Розмір оплати праці в Одеській області залишається низьким. Середня номінальна заробітна плата штатного пра-цівника підприємств, установ та організацій у червні складала 7007 гривень. Нагадаю, нещодавно прем’єр-міністр Володимир Гройсман повідомив, що загалом по Україні середня номінальна заробітна плата на 1 липня становила 7360 гривень.

Як відомо, в усьому цивілізованому світі туристично-відпочинкова індустрія та сфера обслуговування є благодатним полем для створення робочих місць. У цьому секторі економіки наш край має необмежені можливості. Тож, говорячи про зайнятість населення, торкнулися й даного питання. 

Зокрема, голова облдержадміністрації озвучив ідею про офіційне надання відомому Бесарабському ярмарку, який щороку відбувається у Тарутиному, міжнародного статусу.

— Якщо порахувати кількість іноземців, які відвідують цей ярмарок, то він цілком заслуговує міжнародного статусу. З точки зору розвитку туризму, з точки зору нашої культури — це ті заходи, які ми повинні максимально підтримувати. Для офіційного надання такого статусу потрібен документ Кабміну, але я вважаю, що ми відповідаємо всім вимогам, — наголосив Максим Степанов.

Нагадаємо, Бесарабський ярмарок проводиться у нашому краї з початку XVIII сторіччя. У сучасній Україні цю традицію відновили у 2004 році (щоправда,  у 2014—2015 роках його не організовували). А XII Бесарабський ярмарок пройшов у Тарутиному якраз напередодні апаратної, 26—27 серпня. На ньому були присутні делегації з Болгарії, Молдови, Литви, Польщі та Німеччини.

Ще одне важливе питання, винесене на апаратну нараду, — боротьба з амброзією.

На переконання науковців, більшість людей навіть не знає, як виглядає ця карантинна рослина, що спричиняє сезонну алергію. Це при тому, що від неї потерпає як сільське, так і міське населення, особливо люди, хворі на бронхіальну астму та інші бронхолегеневі недуги.

Цікавилася, тому й знаю, що амброзія (лат. Ambrosia) — рід багаторічних і однорічних тра-в’янистих рослин родини Айстрові, що включає 50 видів, які ростуть здебільшого в Північній Америці. В Євразії з’явилася наприкінці XVIII століття: в 1873 році завезли з Америки разом із насінням конюшини. У 1914-у амброзію культурно вирощували в Україні в станиці Кудашівка (нині це Дніпропетровщина) як замінник хіни. Пізніше потрапила на південний схід України з-за кордону ще й з фуражем для армії Денікіна, а в роки Другої світової — на колесах вантажівок-«студебеккерів», поширившись по всіх-усюдах. 

Заввишки рослина сягає від 20 сантиметрів, а може вигнатися й до трьох метрів. Її стрижневий корінь здатен заглибитися до 4 метрів. Має прямостояче опушене стебло і красиві ажурні листки завдовжки до 15—17 сантиметрів темно-зелені згори і сіро-зелені, сильно опушені зі споду. Квітки в амброзії дрібні, різних відтінків зеленого кольору. Паростки рослини з’являються в травні або червні, а цвітіння амброзії починається наприкінці липня — на початку серпня і триває до середини осені. 

На батьківщині в амброзії є понад 600 природних ворогів (рослин і комах), які стримують її поширення. У наших же кліматичних умовах, які бур’яну цілком підходять, агресор практично не зустрічає перешкод. Амброзія не боїться посухи, вона надзвичайно плодовита: доросла рослина дає до 40 тисяч насінин, причому проростає як зріле насіння амброзії, так і те, що досягло тільки воскової і молочної стиглості. Насіння амброзії, чекаючи сприятливих для проростання умов, може безпечно сидіти у землі до 40 років.

Шкодочинність рослини винятково велика: різке зниження врожайності сільськогосподарських культур, засмічення насіннєвого матеріалу, погіршення якості кормів, зниження продуктивності пасовищ (корови амброзію їдять, але від неї молоко набуває неприємного смаку, селяни кажуть, «ніби прогнило»), негативний вплив на самопочуття людей.

Начальник відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Ігор Омельченко під час апаратної наради повідомив, що площа поширення амброзії на території Одеської області складає близько 12 тис. га і що, завдячуючи гарній системній роботі служби, за рік, який минув, площа засмічення не збільшилася. А он, мовляв, у Кропивницькій області та на Миколаївщині — справжня катастрофа: там площі засмічення амброзією сягають відповідно 250 та 850 тисяч гектарів!

Максим Степанов засумнівався у правдивості наведених цифр через їх колосальну відмінність від сусідських. Звідки, уточнив він, узялася ця цифра — 12, а не 13 чи, скажімо, 15? «Якщо ж перевірити, то чи не добереться вона й у нас до 300—400?» — перепитав.

Чиновник відповів, що орієнтується на дані фермерських господарств, які проводять обробіток ґрунту проти амброзії.

— А в чому тоді ваша робота? Стежити, як фермери борються з рослинним шкідником? Це на по-лях, які обробляються, а на землях, які не мають сільгоспризначення, — що там твориться?

Ігор Омельченко на це не мав що відповісти.

Голова ОДА дав розпорядження головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області впродовж двох тижнів підготувати проект локалізації та ліквідації амброзії в регіоні. До роботи будуть підключені й провідні науковці-біологи. 

На переконання людей від науки, яким дали слово на засі-данні, впродовж 6—7 років на Одещині можна цілком побороти амброзію. Спираючись, звіс-но, і на власні напрацювання, і на ефективний досвід інших областей України.

Так і хотілося запитати: у тому числі й досвід Кропивниччини та Миколаївщини? А найголовніше — невже без прочуханки на апаратній відповідні служби й науковці не бачили проблеми, не знали, що амброзія душить наші поля і губить людей? А якщо знали, то чому не били на сполох?

— Пилок амброзії — надзвичайно сильний алерген. Ситуація в області вимагає з нашого боку негайних дій. Сьогодні я бачу, що Держпродспоживслужба у цьому напрямку не робить абсолютно нічого. Через два тижні я хочу побачити від них конкретну програму комплексної боротьби з бур’яном, — заявив Максим Степанов.

Підготувала Ніна ЗАЛЕВСЬКА.