Технології

Місто буквально потопатиме у деревах, які ростимуть не тільки в парках і скверах, а й на фасадах і дахах будівель. За-плановано висадити до 40000 дерев та майже мільйон різних рослин понад 100 видів. За розрахунками фахівців, ця величезна зелена біомаса щорічно вбиратиме близько 10000 тонн СО2, до 55 тонн забруднюючих речовин, виділяючи при цьому 850 тонн кисню.

Cонячні тротуари

Угорський стартап Platio, який створив бруківку з переробленого пластику для отримання сонячної енергії, встановив свої перші три системи.

Впродовж двох місяців пілотні проекти працювали в Угорщині, Швеції та Казахстані. Тепер Platio — це не просто тротуари із сонячними фотоелементами, а й причали, що забезпечуватимуть енергією кораблі, й лавки, на яких будь-який перехожий зможе зарядити свій смартфон.

Platio допомагає формувати майбутнє міст за допомогою сонячної бруківки. Приклад творчого використання цієї технології можна побачити у Будапешті, в парку Варошаза, де система розташована поперек дерев’яної лави. Смарт-лава дозволяє місцевій молоді заряджати свої телефони чи планшети чистою енергією, використовуючи USB-кабель або бездротову QI-зарядку.

Уперше бруківку Platio змонтували на тротуарі в столиці Казахстану — Астані, перед торговельним центром у новому Зеленому кварталі. Поруч із входом до центру близько 861 квадратного фута тротуару вкрито плитками Platio, які можуть генерувати пікову потужність 11,7 кВт, чим і допомагають електропостачанню торгового центру.

Міцні, протиковзкі плитки з переробленого пластику зверху покриті сонячними фотоелементами. Два фахівці змогли зібрати систему для торгового центру всього за кілька днів завдяки модульній конструкції і вбудованій електричній мережі.

Безпечний пластик

Британські вчені розробили методику перетворення звичайного цукру і вуглекислоти з повітря на полікарбонати та інші види пластиків, що дозволить у майбутньому відмовитися при їх виробництві від вуглеводнів, йдеться у статті, опублікованій у журналі Polymer Chemistry.

Щороку на звалища Землі вивозиться близько 300 мільйонів тонн пластикового сміття, більша частина якого не розкладається ґрунтовими мікробами і залишається в майже незайманому вигляді впродовж десятків і навіть сотень літ. Багато частинок пластику потрапляють у води Світового океану, де вони проникають у шлунки риб і птахів, часто стаючи причиною їх загибелі.

Антуан Бушар і його колеги з університету Бата (Великобританія) пропонують боротися з цією проблемою, використовуючи створені ними методики синтезу пластмас і полімерів, які застосовуються нині для виготовлення посуду, компакт-дисків, лінз для окулярів, а також іншої техніки та предметів побуту. Їхня методика синтезу дозволяє «склеювати» молекули простих цукрів і вуглекислого газу й перетворювати їх у самостійні ланки майбутніх по-лімерних молекул уже при кімнатній температурі, обходячись без фосгену та інших токсичних каталізаторів, які використовуються сьогодні в промисловості при виробництві подібних речовин. Ці молекули, як показали подальші експерименти, можуть самі по собі склеюватися в довгі ланцюжки без участі каталізаторів або нагрівання розчину.

Головне ж, що ці полімери, так звані полікарбонати, добре розкладаються бактеріями.