№ 71 (21862) четвер 3 серпня 2017 року

Виїзну нараду на місці реконструкції з’єднувального каналу між Тилігульським лиманом і Чорним морем провів голова Одеської обласної ради Анатолій Урбанський. Депутати та посадовці ознайомилися з ходом будівельних робіт, а також обговорили перспективи розвитку екотуризму на території «Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський».

Тилігульський лиман розташований на адміністративному кордоні Одеської та Миколаїв-ської областей (на нашому березі — Лиманський та Березів-ський райони, а на протилежному — Березанський). Назва походить від турецького Deli Gцl — «скажене озеро». Лиман утворився внаслідок затоплення пониззя річки Тилігул морем. Його довжина сягає понад 60 км, ширина — до 3,5 км, пересічна глибина — 3 м, максимальна — 21 м.

Десь із XVIII—XIX століть лиман відділений від Чорного моря широким пересипом. Його територія частково заболочена і становить сукупність невеликих озер, острівців, боліт та заростей очерету, що є ідеальним місцем для гніздування багатьох видів птахів. Пересипом проходить автотраса Одеса — Миколаїв.

Глобальна стратегія ВООЗ визнає гепатити серйозною загрозою для здоров’я людства і ставить за мету подолати їх до 2030 року.

Сьогодні на постійному контролі Всесвітня організація охорони здоров’я тримає рівень захворюваності на гепатити у десяти країнах, серед яких найбільшу тривогу викликає ситуація в Індії, Афганістані та Пакистані. Ще 17 держав вважаються щодо гепатитів неблагополучними. На жаль, до цього переліку входить й Україна. 

І хоча ВООЗ прогнозувала для України у період з 2015 по 2020 роки подвоєння кількості заражених гепатитами та летальних випадків через них, старання медиків і науковців стали на заваді цим страшним прогнозам. На лікування та профілактику гепатитів наша держава щорічно витрачає 85—90 мільйонів гривень, що дає позитивні результати. 

Одещина активно відгукнулася на дату планетарного масштабу — Всесвітній день боротьби з гепатитами, що відзначався 28 липня.

Із 2 серпня набув чинності закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який зобов’язує операторів інженерних мереж самостійно встановити прилади обліку (лічильники) там, де вони відсутні, і покликаний значно підвищити енергоефективність країни.

Відповідно до закону, відтепер в Україні запроваджується обов’язковий облік тепла і води, завдяки чому населення платитиме лише за спожиті ресурси. Його нормами визначено порядок оснащення будівель та окремих приміщень вузлами комерційного обліку, їх обслуговування, заміни та абонентського обліку, особливості зняття показів вузлів обліку та відповідного розподілу обсягу спожитих комунальних послуг, організаційно-правові засади формування рахунків на оплату комунальних послуг.

(Продовження. Початок у номерах за 22, 27 та 29 липня.)

Строкату журналістську братію найбільше єднає — що? — її творча спілка. НСЖУ. Національна спілка журналістів України та її Одеська регіональна організація, звісна річ, не могли не вшанувати одне з найстаріших у вітчизняному медійному просторі видань.

Утім, справа, як мені здається, не тільки в поважному ювілеї. Це, так би мовити, інформаційний привід. Стосунки між «Чорноморськими новинами» та спілкою і глибші, і ширші.

Колись не було стільки ЗМІ, як зараз. Якщо казати про обласний рівень, то це з десяток, включно із заводськими та вишівськими багатотиражками, газет, державні радіо й телебачення — от, по суті, й увесь інформаційний арсенал. Зрозуміло, що значно меншою, не порівняти з нинішньою, була й обслуга того арсеналу. Якщо сьогодні в медійній сфері зайняті тисячі «акул пера, мікрофона та комп’ютерної «мишки», то в 1960—1980-х ішлося лише про кількасот представників цієї професії. Тоді журналісти знали одне одного в обличчя, як і знали фахову вагу кожного. Так-от, у ті часи наша газета, що виходила під назвою «Чорноморська комуна», була свого роду школою чи університетом з підготовки, шліфування та апробації журналістських кадрів. Ту школу пройшли десятки з тих, хто, набравшись у «Чорноморці» базових навичок, досвіду, потім упевнено почувався в інших виданнях, здобував визнання і серед колег, і серед читацького загалу.

Екологи б’ють на сполох: людство вичерпало ресурси Землі на 2017 рік.

Організації із захисту довкілля WWF та Global Footprint Network опублікували звіт, де йдеться про те, що 2 серпня 2017-го людство перевищило витрати ресурсів, які планета здатна відновити за цілий рік, повідомила «Німецька хвиля».

Тобто за сім місяців людство витратило стільки води і повітря, спожило стільки тваринних і рослинних ресурсів, скільки мало би спожити і витратити за 12 місяців.

Працівники освіти Одещини — це половина всіх бюджетників області. Вони мають і найтриваліші відпустки, наприклад, учителі — до 56 календарних днів. Зрозуміло, що на забезпечення відпускної кампанії потрібні значні фінансові ресурси.

І люди отримали належні їм гроші: станом на 27 липня за травень, червень та липень відпускні по місцевих та обласному бюджетах освітянам виплачені в повному обсязі. Про це під час щотижневої апаратної наради в облдержадміністрації доповіла Марина Зінченко, директор департаменту фінансів ОДА.

Стосовно організації відпочинку та оздоровлення дітей. Цього літа, йшлося під час засідання, на бюджетні гроші функціонують 14 дитячих оздоровчих закладів та організовано роботу 516 таборів відпочинку на базі загальноосвітніх шкіл.

Організованим відпочинком та оздоровленням загалом планується охопити понад 80 тисяч дітей, з-поміж яких 4300 дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування. На ці потреби місцевими бюджетами було передбачено 57,7 млн грн, що на 32% більше, ніж торік. Загалом по області обсяг коштів, запланованих на оздоровлення дітей у 2017-у, складає 70,2 млн грн.

Одеситові, докторові історичних наук, професору Дмитрові Сергійовичу Шелесту, якому 31 липня сповнилося 80 років, притаманні й багато інших чудових якостей: чесність, порядність, душевність, відкритість, демократичність, щедрість, а також високий професіоналізм, наполегливість, логічність, чіткість, послідовність та критичне мислення, що їх він проявляє в роботі з тими, кого навчає.

Звідки ці благородні людські якості у цієї поважної людини? Напевно, вони успадковані насамперед від батьків, а також набуті всім його життям.

Народився герой нашої оповіді у 1937 році в місті Олександрія Кіровоградської області в родині простих трудівників. Батько на той час працював робітником брикетної фабрики, мати була домогосподаркою.

Доброго дня, дорога редакціє. Народилася я і виросла в мальовничому селищі Саврань, що на півночі Одещини. Після закінчення школи поїхала на навчання до Одеси. Там познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Саїдом, студентом-медиком із Сирії.

Закінчилося навчання, і ми переїхали до Сирії, побралися. У нас народилося троє діток — двоє синочків і донечка. Саїд будував будинок. Коли закінчив будівництво, ми облаштувалися в новому помешканні, та довго радіти не судилося — у Сирії почалися воєнні дії. Пережили тяжкий пері-од початку війни. Потрапляли під бомбардування.

Забрали документи і примкнули до лавини біженців, що втікали з країни. Повернулися в Україну. Четвертий рік проживаємо в селищі Чорноморському. Отямитися від страхіть війни і повірити в краще, побачити реальні добрі вчинки мені вдалося, коли зайшла з дітьми до місцевої ради. Турбота, увага і повага до громадян, бажання допомогти чи пояснити ситуацію — все це було видно навіть по очах.

У серпні почнеться призов до армії, під який потраплять молоді люди віком від 20 до 27 років, що не проходили службу і не мають права на відстрочку. У них також не повинно бути судимості і вони повинні бути придатні за станом здоров’я.

Слід нагадати, що в травні цього року на службу також почали призивати українців з вищою освітою, які за-кінчили військову кафедру. Такі офіцери запасу вважаються придатними до 43 років.

Гомоніла Україна,
Довго гомоніла,
Довго, довго кров степами
Текла — червоніла.

Т. Шевченко, «Гайдамаки».

Вона увійшла в будівлю одеського аеровокзалу — і все довкола змінилося. Аміна до цього вже звикла. До того, що де б вона не з’явилася, всі довкруж замовкали й дивилися тільки на неї. А вона йшла впевненим кроком і здавалося, що її легкі черевички ледь торкаються землі. Вона не йшла, а пливла над спітнілим у червневому мареві натовпом, який зачаровано дивився на неї, на її довгу мусульманську сукню, хіджаб кольору оливок і гордовиту поставу.

Літак приземлився вчасно. Аміна зустріла рідних, великі валізи зайняли своє місце в багажнику, і вона, розташувавшись на задньому сидінні автівки, розтанула в просторі, залишивши в повітрі аеровокзалу шлейф із якогось незнайомого, зітканого із благовонних пахощів та чарівної грації марева. Здавалося, картинки з казки «Тисяча і одна ніч» тільки-но промайнули тут, поруч.

Нотатки про українське кіно на VIII Одеському міжнародному кінофестивалі

1.

Попри  оптимістичні запевнення про те, що українське кіно стрімко розвивається, відновлення національної кінематографії, хоч і почалося, але йде важко. Безперечно, українські фільми все частіше отримують нагороди на престижних європейських (і не тільки) фестивалях. Наші режисери — а це, назагал, молоді люди, з талантом і відповідною фаховою освітою, здобутою в тому числі й за кордоном, стають відомими у світі, їх нерідко запрошують до здійснення перспективних проектів.

У вівторок в Одесі розпочався ювілейний, десятий, незалежний фестиваль театрів «Молоко».

Упродовж п’яти  днів, а триватиме він до суботи, 5 серпня, одесити і гості міста можуть переглянути найрезонансніші нові постановки з усієї України (загалом 25 вистав для дорослих і дітей). А ще у програмі — видовищне дійство під відкритим небом, підготовлене гостями з Грузії, творчі зустрічі з відомими літераторами та режисерами.  

Сьогодні, 3 серпня, о 15.00 на камерній сцені Одеського культурного центру (ОКЦ), що на вул. Василя Стуса , 2б/7 (основного фестивального майданчика), театр «Сонях» із Рівного покаже виставу Біляни Сріблянович «Не дитячі ігри». У той же час колектив Одеського ТЮГу ім. Юрія Олеші на власній сцені  представить театральну клоунаду Д. Хармса та А.Веденського «Дивовижний випадок». Увечері всі фестивальні події відбуватимуться на різних майданчиках саме ОКЦ: о 17.00 на камерній сцені — трагіфарс Жанна Ануя «Оркестр» у постановці навчального театру «Сходження» Рів-ненського гуманітарного університету, тоді ж у театральному дворику розпочнеться творча зустріч з братами Капрановими; о 19.00 на основній сцені — «Королева краси», чорна комедія Мартіна МакДонаха у постановці київського театру «Золоті ворота»; о 21.30 на камерній сцені також столичний театр «Міст» покаже виставу Жана Жене «K.I.L.L.», а в театральному дворику Лабораторія сучасної драматургії з Рівного  — трагікомедію Коко Мітані «Академія сміху».

Наприкінці кожного літа на мальовничих берегах нашого Чорноморська традиційно збираються кращі мистецькі колективи з усіх куточків країни на всеукраїнський фестиваль «Серпневій заспів». Ось уже одинадцять років він радує всіх шанувальників пісні. І щоразу в ньому беруть участь та сердечно зустрічають бажаних гостей-колег народний хор «Надія» та ансамбль «Закохані в пісню» з нашого молодого причорноморського міста.

У цьому дописі я розповім лише про один робочий день хормейстера, лише про одну репетицію закоханих у пісню жителів Чорноморська.

Понеділок. Іду на роботу. Проблем на виробництві багато — щось знову не вмикається, щось не крутиться... А тут ще думки про ціни на продукти обсіли. Повзуть угору — мов сказилися. І хоч стій, хоч плач, а жити треба. Нічого, на роботі якось потроху все налагодилося. За клопотами і день збіг. Підлеглі ж укотре нагадують: «Леонтію Михайловичу, а ви не забули, що у вас сьогодні репетиція?». «Ні, рідненькі, не забув. Я скоріше забуду, чим нині снідав, а про репетицію ніколи». Без чверті сімнадцять. До мене підходять ще двоє закоханих у пісню — Віктор Антонович та Михайло Федорович, і ми їдемо в портову концертну залу.

29 липня людство відзначило знаменну дату — 200-річчя від дня народження видатного мариніста, яскравого представника романтизму, археолога Івана Костянтиновича Айвазовського (Ованес Айвазян, 1817—1900), чия творчість нерозривно пов’язана з Україною, Одесою. Вимір його таланту — незмінна популярність упродовж двох століть.

На честь цієї події співробітники Одеського художнього музею організували виставку творів митця, яка розмістилася в «залі Айвазовського». На ній представлені як картини з постійної експозиції, так і з фонду ОХМ й охоплюють період 1845—1899 років. Чи не вперше за багато десятиліть маємо можливість ознайомитися з такою повномасштабною виставкою робіт цього майстра, адже на відміну від тієї, що відбулася п’ять років тому, на нинішній експонується й графіка Айвазовського. З чотирьох акварелей особливу увагу привертає парний, віртуозно виконаний автопортрет живописця з його дружиною Юлією Гревс. Нагадаємо загально-відомий факт: в ОХМ зберігається третя за кількістю колекція творів мариніста в Україні після збірок Феодосійської картинної галереї ім. І.К. Айвазовського та Київського національного музею російського мистецтва.

В останній день липня до Одеси прибув всесвітньо відомий мандрівник Сергій Гордієнко, який першим з українців установив Державний прапор на Північному полюсі. Він прибув до нашого міста, на пляж Ланжерон, на каяку без використання технічних засобів.

Спілкування з мандрівником відбулося у «Книгарні-кав’ярні», що на Катерининській, 77, за підтримки обласної організації Народного руху України, членом якого є пан Сергій.

Його плавання. Експедиція в рамках проекту «Acva — Solotransglobal» пролягає за маршрутом: Дніпро — Запоріжжя — Нова Каховка — Одеса — Вилкове — Румунія — Болгарія — Туреччина — протока Босфор — Грузія. Загальна довжина основного маршруту плавання становить 4435 км. Триватиме плавання біля шести місяців. Уперше в класі «морський каяк» мандрівник наодинці перетне Чорноморську акваторію. Цей етап є підготовкою до глобальної експедиції — перетину Атлантичного та Тихого океанів.

Сергій Гордієнко — різностороння особистість. Він — професійний мандрівник, один з провідних світових фахівців з екстремального й одиночного виживання, історик-дослідник, міграціолог, етнограф, письменник. А ще викладає спецкурс в одному з київських вишів. Пан Сергій подолав пішки і на каяку понад 160 тисяч км по всьому світу, побувавши на всіх континентах. Двічі досяг Північного полюса, пройшов сам Антарктидою 1,5 тисячі км.

Згідно з Угодою про асоціацію з Євросоюзом, водійські права в Україні повинні відповідати стандартам ЄС. Новий документ визнаватиметься іншими країнами. Однак термін дії посвідчення значно скоротиться, а деяким водіям доведеться кожні п’ять років проходити перенавчання.

Які ж нововведення чекають на водіїв з 2018 року?

Перша Directive 2006/126/ЄС стосується водіїв легкових авто. Головна зміна — новий термін дії посвідчення. Зараз права, видані до 2011-го, — безстрокові, а після 2011-го — потрібно міняти кожні 30 років. За правилами ЄС, водійські документи будуть дійсні 10—15 років. Наприклад, в Австрії, Фінляндії, Німеччині, Кіпрі, Польщі, Греції та Словаччині вони діють 15 років, в інших країнах — 10.

Спальня — це не тільки ліжко, і те, наскільки буде хорошим ваш сон, залежить не лише від його зручності. Простір, у якому ви спите, має розслабляти, заспокоювати, а не нагадувати про щоденну рутину і стреси.

Перш ніж визначити, що ж розмістити у вашій спальні, дізнайтеся, чого там напевне не повинно бути. Про це розповідають дизайнери інтер’єрів, експерти з освітлення та фахівці зі сну.

Домашні тварини

30% власників домашніх тварин, які дозволяють їм спати в своєму ліжку, щонайменше один раз прокидаються вночі. Якщо хочете, щоб сон був безперервний, собаку чи кішку доведеться відселити в іншу кімнату.

Альтернативний катамаран

Перше у світі судно на водні вирушає у навколосвітню подорож.

Катамаран Energy Observer, розроблений у Франції, використовує три види альтернативної енергії. У навколосвітнє плавання він вирушає, щоб показати: морський транспорт теж може бути безпечним для навколишнього середовища.

Про початок подорожі, яка триватиме шість років, оголосив міністр навколишнього середовища Франції Ніколя Юло. Якщо обладнання успішно пройде випробування, то такі технології почнуть застосовувати в автомобілях та іншій техніці.

— Як обчислюють доплату до пенсії за понаднормовий стаж пенсіонерам, які не працюють, — із розміру прожиткового мінімуму чи з розміру пенсії за віком?

— Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за кожен повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього закону, але не більше, як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, визначеного на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Отже, доплату до пенсії за понаднормовий стаж обчислюють із розрахунку 1 відсоток розмі-ру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 закону, за кожен повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам. Якщо розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 27 закону, перевищує розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, доплату за понаднормовий стаж обчислюють, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

10 серпня із 10.00 до 11.00 відбудеться «пряма телефонна гаряча лінія» заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Тетяни Яворської.

Тетяна Павлівна відповідатиме на актуальні питання щодо застосування законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та пенсійне забезпечення.

Дзвінки прийматимуться за номером (048) 728-35-92.