Хто перший витягнув зі скриньки...
Із «Чорноморською комуною» вперше впритул познайомився в 1965 році у новоствореному Ширяївському ра-йоні. Редактор «районки» Іван Лук’янович Бондарук запро-сив мене виручити хоч на вчительську відпустку, бо нікому, мовляв, робити газету. Мишка Ракітіна райком наказав прибрати за фейлетон про начальника дорогобуду, який кинув на стіл першому партбілет і заявив: «Або я, або отой шолкопьор!..». Довелося виручати на всю відпустку.
Одна справа — аматор-дописувач, а інша — професійний журналіст. Мав «Яву-250». Я завідував відділом листів, а Мишко був у мене кореспондентом. Я писав початок і кінець — про перші промені сонця і втомленого комбайнера чи тракториста, а Мишко вкладав у статтю душу. На редакційному столі лежали різні газети: сусідніх районів, «Знамя коммунизма» та інші російськомовні одеські. А рідномовною була єдина «Чорноморка». Підключився до нової газети Іван Іванович Блажко, який і підказав вчитися мудрості, зокрема обирати теми, у «Чорноморки».
Коли у 1967 році створили новий Красноокнянський район, бо укрупнення районів завдало лише збитків, Федір Васильович Усенко запросив мене в тамтешню газету вести відділ листів. Потім дізнався про прекрасну рекомендацію Івана Лук’яновича Бондарука: 48 днів не пропали марно. Федір Васильович ледь не примусово заставляв молодий колектив перечитувати «Чорноморську комуну» — якщо хочете стати журналістами.
В Одеському університеті в мене були прекрасні викладачі. Літературу вивчав у професорів В.В. Фащенка, І.М. Дузя, мову — в Г.Ф. Пелих, Ю.Ф. Касіма, наймолодшого на той час професора Ю.О. Карпенка та інших славетних педагогів. Від професора Г.А. В’язовського у 1970 році мав запрошення стати старшим лаборантом на кафедрі теорії літератури... Тож мова «Чорноморки» мені імпонувала, навчала, бо українська, барвиста, народна і найкраща! Я ж бо прийшов на факультет із ро-сійської школи. Потім була Овруцька «районка», а далі — Крим. Там, у Криму, на 60-річчя матері у 1974-у написав вірша «Пам’ятаєш, мамо», і «Чорноморка» надрукувала. Той номер мати берегла до самої смерті, а тепер він у моєму архіві...
У 1978 році переїхав до Ананьєва і з 1979-го регулярно передплачую «Чорноморку». Її тоді Олег Олійників, який працював мовником у ПТУ, постійно рекомендував, бо, казав, найкраща...
У 1990-у загинув син — це дуже потрясло. Без газети на той час я вже не міг жити. Згодом редактор Леонід Васильович Міщенко друкував чи не у кожному номері, ще й видав посвідчення позаштатного кореспондента «ЧН».
Газета у нас стала сімейною. Хто перший витягнув зі скриньки — той і читав першим.
Особлива дяка редакторові Іванові Мельнику. Що терпів мій почерк і все-таки друкував сліпого, хоч у редакції вже не було товмача почерків. Тепер починаю огляд часопису з «Оповідок...» Бориса Дуброва. Знову з’явилася Оксана Поліщук, яку знаю ще й через Бориса Нечерду. Газета цікава, колектив грамотний. Так тримати, панове журналісти! Із святом народження! Всьому колективу відзначити 150-річчя «Чорноморських новин»!
З повагою
Борис ДРАЇМ,
член НСЖУ, 78 років,
друкуюся з 1956-го.
м. Ананьїв.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
