Моїх колег нетлінний слід
Звідки пахли матіоли?
Спитайте у журналістів: кого в газеті можна назвати, даруйте за немилозвучність, «чорноробом»? Певна у відповідях: тих, хто працює у відділі сільського господарства. Завжди тут напруга, завжди гостра потреба оперативних повідомлень і таких же оперативних втручань. І сніг, і дощ, і вітер, і нестерпна південна спека не стають їм перепоною, аби виконати термінове завдання чи виїхати за тривожним сигналом, що надійшов до редакції.
Микола Герасимович Лебедєв і був отим всюдисущим «чорноробом», працюючи власкором, але більше кореспондентом відділу сільського господарства. Від природи смаглявий, він уже на початку літа досягав шоколадного кольору, стаючи схожим на цигана. Його репортажі, кореспонденції, організовані рейди-перевірки писалися, як кажуть, з коліс. Приїхав, відписався — і знову в дорогу. Його синя малолітражка «Запорожець» об’їздила ледь не всі села області.
Глибоко засіла в ньому господарська жилка, як і в більшості вихідців із хліборобського роду. Приїде з відрядження і захоплено розповідає, які то огірки, помідори, перці нових селекцій бачив на овочевих плантаціях. Ось трохи насіння їх роздобуде, висіє на дачній ділянці, поділиться, якщо хтось хоче. У той час якраз почався у нас садово-городній бум, багато хто став власником дачних ділянок. І Микола Герасимович був у цій справі авторитетом, консультантом, слушно радив, що, де, коли і як висівати, саджати, часто показував свої диво-помідори, надранні огірки, іншу городину, садовину.
Дивував колег і на робочому місці. У його кабінеті у горщику зростали міцні стебельця гіркого перцю, який плодоносив ледь не впродовж усього року. А поруч зваблювали ще й помідори. Із зерняток їх пророщував, доглядав, запилював цвіт мініатюрною щіточкою. Вельми пишався тим городиком на підвіконні.
Нікому з нас на думку не спадало готувати собі гарячі обіди безпосередньо на робочому місці. А Микола Герасимович на початку скрутних 1990-х не перейшов на сухі харчі. По обіді з його кабінету апетитно пахло вареним — то допрів у термосі суп. Дуже просто: кинув в окріп зранку дрібно порізані овочі, якусь крупу, і маленькі шматочки м’яса — і домашній обід забезпечений.
А якось надвечір потягло з його кабінету іншими пахощами — нічної фіалки — матіоли, яку виростив у вазоні.
Був Микола Герасимович і цікавим оповідачем. Бо багато що знав, багато що бачив. Послухали б його після відряджень! Так захоплено, яскраво переповідав про почуте-розвідане. Завідувач сільгоспвідділом редакції Володимир Григорович Шляховий нерідко обривав його: «Та зупинися, Миколо! Краще про все напиши». І, бувало, після тих захоплених розповідей залишався невдоволеним від написаного — виходило якось звичайно, буденно. Так у багатьох буває — розповіси наперед, стомишся від вражень і втратиш до них інтерес, бо вже виплеснув душу на розмови. Куди й поділися всі ті цікавинки, спостереження...
Зміни кінця 1980-х попервах сприймав з помітною тривогою. Мабуть, давалися взнаки навчання у вищій партійній школі у Києві та ще й дружба із земляком, затятим комуністом. Але поволі переосмислював цінності, розуміючи невідворотність перетворень.
Микола Герасимович завжди волів щось добре зробити для колективу, бути потрібним . Ось і тоді, у перші березневі дні, коли ми у профкомі обмірковували, як краще відзначити жіноче свято, зголосився роздобути першокласне, на його думку, вино, яке скуштував у відрядженні. Скаржився тільки, що вже кілька днів не відпускає серце — тисне, давить. Скільки ми йому казали, аби кинув палити, бо ж курцем був затятим...
Вино він привіз, та пригощалися ми ним, на жаль, не на святі, а на поминальному обіді, провівши нашого Миколу Герасимовича Лебедєва в останню путь. Передчасно пішла з життя людина. Відчутно спорожніла редакція, втративши свого надійного бійця.
Оксана ПОЛІЩУК.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
