Сьогодні i завтра Красносільської громади

Ось вам і найпереконливіший аргумент для тих, хто хоче об’єд-нуватися лише за своєю національною приналежністю, буцімто з іншими не поладять. І тим, хто не воліє кликати до гурту бідніших за себе сусідів, а бажає побрататися лише з рівними (чи й багатшими) за статками.

Територія ОТГ займає 262,6322 кв. км (26263,22 га), територія населених пунктів — 22,36 кв. км (2235,87 га), площа земель сільськогосподарського призначення — 16589,35 га. Населення громади станом на 1 січня 2017-го — 12225 осіб, кількість домогосподарств — 5867. 

Очолює Красносільську об’єд-нану територіальну громаду Микола Майдебура (вже вде-в’яте обраний селянами на посаду голови). Того дня, нажаль, він не зміг взяти участь у навчальному візиті до Красносілки в рамках програми «Маршрути успіхів», організованому Одеським регіональним відділенням Асоціації міст України (виконавчий директор В’ячеслав Демченко). Повноваження поділитися досвідом із зацікавленими, а за наукою до них прибули активісти з різних районів нашої області, він передав своїй заступниці Марині Архірій. 

В’ячеслав Демченко, виступаючи перед учасниками заходу, сказав, що гарна, перспективна ідея децентралізації влади в країнах Західної Європи дала позитивний результат — підвищення соціального рівня життя, медичної, освітньої, спортивної та розважальної інфраструктури, покращення стану довкілля. І ми вирішили йти цим шляхом. А ще він акцентував увагу на тому, що більшість країн Європи до процесу об’єднання громад підходили, як чинимо і ми сьогодні, виважено, оскільки це процес тривалий і має проходити в умовах добровільності та взаємної згоди. Зараз, зазначив, місцевим громадам надано чимало можливостей впливати на розробку та реалізацію власних повноважень, фінансову спроможність, створення сприятливих умов для економічного розвитку. І Красносносільська ОТГ — приклад успішного ходу процесу децентралізації. Ось чому, мовляв, сюди вже приїздять запозичувати досвід. Якщо там, де й досі не складуть собі ціни, все валиться і розтягується, то тут ремонтується і будується.

Марина Архірій розповіла учасникам зустрічі про адміністративні зміни, які дозволили громаді запрацювати по-новому. При сільраді діє виконавчий комітет із 16 осіб, до складу якого входять керівники державних установ, що функціонують на території Красносільської громади, приватні підприємці, представники структурних підрозділів сільської ради, активісти населених пунктів. При виконкомі створено кілька управлінь — освіти, культури, сім’ї, молоді, спорту та туризму і фінансово-господарське.

Гордість громади — центр надання адміністративних послуг. Він розташований у приміщенні Красносільської сільради: тут зробили ремонт за гроші з місцевого бюджету, встановили необхідне комп’ютерне обладнання, придбали програми та організували доступ до державних баз даних, підібрали кваліфіковані кадри — трьох реєстраторів, які пройшли необхідну підготовку. Сьогодні заклад надає 44 види послуг, серед яких такі популярні, як реєстрація-зняття з реєстрації. Сотні документів, виданих людям за місяць, — це і наповнення місцевої скарбнички, що передбачено Бюджетним кодексом.

Не так давно почав працювати відділ державного архітектурно-будівельного контролю Красносільської ОТГ, який очолив Руслан Латій. Основне завдання цього відділу — виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності. Передати функції, якими донедавна опікувалася держава, громадам — то великий прорив і велика довіра.

Громада зберегла всі школи, всі сільські бібліотеки, пошту, заклади охорони здоров’я, клуби, спортивні майданчики і стадіони. Щоправда, роботу кожного закладу оптимізовано.

Гордість громади — футбольна команда «Гільдендорф» і центр естетичного розвитку. 

У сільських навчальних закладах запрацювали численні гуртки, в яких залюбки навчаються школярі, а це надзвичайно подобається батькам. Кожному хочеться, щоб його дитина навчилася малювати чи майструвати, виступати на сцені.

Не забувають тут і про органі-зацію яскравих масових свят, які обходяться недешево, зате об’єднують людей, що надзвичайно важливо в час таких непростих змін.

Довжелезним є список робіт, виконаних на благо громади впродовж минулого року, де і ремонти шкіл, й освітлення вулиць, і нові водогони… Відповідно до рішення сільської ради, розповіла Марина Архірій, організовано харчування повністю учнів 1—4-х класів та пільгової категорії учнів до 11-го класу (100% — кошти місцевого бюджету). Діти-сироти, позбавлені батьківського піклування, з прийомних родин, учасників АТО, учасників бойових дій харчуються безоплатно. Також громада вирішила доплачувати щомісяця до пенсії по 200 гривень всім людям, старшим 80 років.

Нині сільська рада активно розробляє стратегію розвитку об’єднаної громади, яка опирається на бюджетні гроші. Було б непогано, зауважують тут, якби знайшлися іноземні інвестори, які б із вигодою для себе підтримали етнічні спільноти, бо ж місцеве населення має своє коріння і родинні зв’язки чи не по всій Європі.

Та спершу треба навчитися заробляти самим. Бюджет Красносільської сільської ради на нинішній рік із змінами та доповненнями станом на 1 червня склав 93 млн 282 тис. грн, у тому числі: державна освітня субвенція — 11 млн 215 тис. грн, медична — 8 млн 193,6 тис. грн, додаткова дотація з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я — 3 млн 721,2 тис. грн, власні доходи із 11,8 тис. грн торік цього року вже виросли до 517,5 тис. грн. Численні збори та податки (чи відсотки від них) залишаються на рахунках громади. І це лише початок.

З метою розвитку територіальної громади у 2017 році сільська рада планує: придбання комп’ютерної техніки, власного екскаватора, дитячого комплексу, продовження робіт з освітлення сіл, будівництво кількох спортивних комплексів, кілька капітальних ремонтів, розробку проектно-кошторисної документації зі створення під-розділу місцевої пожежної охорони (тільки ці роботи обійдуться у 800 тис. грн), проведення інженерно-геологічних, гідрогеологічних і гідрологічних вишукувань ландшафтного ставка у Красносілці тощо.

Тут планують добитися того, щоб люди мали у своїх селах роботу, яка до душі, і пристойний заробітки, а не їздили кудись за копійкою. Щоб громада, не важливо, в який національний одяг хто вбирається на день села чи до якої церкви ходить, жила у мирі і злагоді, щоб люди бажали здоров’я, щастя й до-статку одне одному…

Непогано було б, продовжила Марина Архірій, щоб громада мала свій бальнеологічний курорт на березі цілющого Куяльницького лиману; розбудувати мережу приватних міні-готелів, що так популярно в Європі, адже це надзвичайно зручно для приїжджих і прибутково для власників; вирощувати і для себе, і на продаж екологічно чисту сільгосппродукцію (м’ясо, молоко та городину), що завжди вдавалося місцевим селянам. 

Все у них мусить вийти, як задумують, адже, мешкаючи під самим боком у великого міста, вони зуміли зберегти свою унікальність, а також стати лідерами на Одещині, одними з перших створивши об’єднану територіальну громаду. Голосно заявили про себе і тепер багато працюють.

Ніна ЗАЛЕВСЬКА.
Лиманський район.