№ 52 (21843) четвер 1 червня 2017 року

Програма візиту Президента України Петра Порошенка на Одещину 26 травня була дуже цікавою та насиченою. Шкода лишень, що візит очільника держави супроводжувався такими знайомими до болю з радянських часів елементами показного окозамилювання.

По-перше, радянську атрибутику на стіні з іменами Героїв Радянського Союзу та Соціалістичної праці, що на Театральній площі, напередодні приїзду Президента закрили жовто-голубими кульками, які зняли одразу ж після його відльоту. По-друге, величезну територію, починаючи від Ланжеронівської, огородили височенним металевим парканом, за який пропускали лише людей за списками і лише через рамки металошукачів. Це були працівники бюджетної сфери, підпорядковані департаментам комунального господарства, освіти, культури, яким довірили зустрічати Президента. Дозволялося пройти також  акредитованим журналістам. Всередині були ще школярі у вишиванках, моряки-курсанти, військові, полі-ція та представники рад ветеранів районів міста.

У вівторок, 30 травня, Сенат Нідерландів (верхня палата парламенту) проголосував за ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Після підписання ратифікаційних грамот королем цієї країни документ буде надіслано у Брюссель й угода, нарешті, набуде чинності у повному обсязі.

Десятирічна епопея з укладанням і ратифікацією Угоди (над її текстом, тобто умовами, почали працювати ще в 2007-у, а впродовж 2014—2016 років її затвердили всі — Верховна Рада України, Європарламент, національні парламенти держав-членів ЄС, крім Нідерландів) вийшла на фінішну пряму.

Очільники обласної ради Анатолій Урбанський та обласної державної адміністрації Максим Степанов взяли участь у відкритті нового відділення гемодіалізу на базі Білгород-Дністровської багатопрофільної лікарні.

У новому відділенні працюватимуть кваліфіковані фахівці, здатні надати ефективну медичну допомогу хворим на хронічну ниркову недостатність. Тут функціонуватиме шість апаратів загального гемодіалізу та один — для надзвичайних ситуацій і це, як передбачається, дозволить забезпечити безперебійну під-тримку життя 24 пацієнтам — жителям Білгород-Дністровського та Овідіопольського ра-йонів і міста Чорноморськ.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР, European Bank for Reconstruction and Development) 30 травня відкрив новий регіональний офіс в Одесі для підтримки бізнесу південних областей України.

Офіс в Одесі — вже четверте представництво ЄБРР після Києва, Львова та Харкова. Таке розширення діяльності підтримується також Європейським Союзом у рамках ініціативи «EU4Business».

Угода про зону вільної торгівлі України з ЄС набула чинності з 1 січня 2016 року. Що повинен знати керівник малого чи середнього підприємства, щоб побудувати експортну стратегію, щоб знати, як спілкуватися з закордонними партнерами, як зробити компанію такою, з якою буде цікаво співпрацювати європейським партнерам. Про це та інше під час конференції в Ужгороді розповів тренер і консультант з питань експорту на європейські та міжнародні ринки Олег МИРОШНІЧЕНКО.

Пан Олег працював у торговій секції Представництва Європейського Союзу в Україні в 2010—2013 роках, займався питаннями СОТ, бізнес-клімату, підтримкою зв’язків із бізнесом, урядовими структурами України та низкою директоратів Європейської комісії в Брюсселі. Брав участь у проекті Міжнародного центру перспективних досліджень з підготовки уряду України до імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. Автор низки публікацій з питань міжнародної торгівлі, державних закупівель, Угоди про асоціацію, адаптації законодавства та державного управління. Остання його робота — безкоштовний онлайн-курс, соціальний продукт, спрямований на освіту українських експортерів. Своєю місією вважає зміну свідомості українського бізнесу.

— Усі без винятку протокольні доручення триматимуться достатньо жорстко на контролі, і я вимагатиму беззаперечного їх виконання, — звертаючись до підлеглих, сказав під час щотижневої апаратної наради голова ОДА Максим Степанов.

Цього року вже двічі — 6 лютого та 24 квітня — виносилися на розгляд питання профілактики й подолання дитячої безпритульності та бездоглядності, а також питання забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, власним житлом. Про їх виконання доповідала начальник служби у справах дітей облдержадміністрації Алла Кіріяк. Під час її звіту прозвучало, що з дорученою роботою вона не впоралася.

В області маємо три притулки для дітей та дев’ять центрів соці-ально-психологічної реабілітації на 420 місць. На превеликий жаль, усі вони сьогодні заповнені.

Нещодавно уряд презентував концепцію пенсійної реформи, яка, без перебільшення, шокувала мільйони українців. Незважаючи на всі попередні декларації Кабміну, що збільшення пенсійного віку не відбудеться, ця норма в документі є. Хоча і в «гібридному» вигляді. Замість віку уряд передбачив підвищення страхового стажу, спочатку до 25, а згодом — до 35 років. З таким підходом не згодні у партії «Відродження» та пропонують урядовцям шукати інші рішення для збільшення доходів Пенсійного фонду.

Під час презентації пенсійної реформи прем’єр-міністр Володимир Гройсман говорив переважно про її позитивні моменти. Про те, що уряд планує провести осучаснення пенсій, а також назвав пенсійну реформу відновленням справедливості. Підвищувати розмір пенсій в Україні необхідно, і терміново, вважають у партії «Відродження». Однак не за рахунок самих пенсіонерів, як пропонує уряд.

Ніла Мурзаченко не любить згадувати минуле. Та як би ти не старався, в пам’яті все одно спливають події тих далеких часів...

Ніла — корінна одеситка, народилась у 1933 році і жила на Пересипу, неподалік від заводу «Більшовик», разом з великою родиною: батьками, сестричками і братиком, дідусем та бабусею. Коли почалася війна, батько пішов на фронт, а мама залишилася з дітьми. Ніла згадує, що німецька комендатура була навпроти їхнього будинку, тож у 1943-у всю сім’ю посадили у вантажівки, згодом — у товарняки і повезли в неволю, до Рейху. Їх було четверо з мамою: сестричка Лариса — 16 років, Алла — 14, Ніла — 10 і найменшенький Толя, якому сповнилося лише два рочки.

Скільки б не було видів державного ладу,
для науки існує тільки один — таким завжди була
і завжди залишиться вільна держава.
Френсіс БЕКОН.

В умовах фактичної, гібридної війни Російської Федерації з Україною історики починають по-новому ставитися до ключових моментів здобуття нашою державою незалежності у 1990-х роках. Нове бачення тих складних процесів запропонував у своїй монографії «Українська держава: 25 років незалежності. Національно-демократичні перетворення новітньої доби: 1991—2016» (Одеса, «Астропринт», 2017) доктор історичних наук, професор Семен Антонович Цвілюк.

У книзі осмислюються й узагальнюються найважливіші події, пов’язані зі становленням суверенної Української держави. При написанні монографії автор намагався поєднати науковий аналіз подій і публіцистичний їх виклад.

(До 125-річчя від дня народження письменника)

«Ловлю себе на тому,
що «ой як болить моє серце по Україні».
(З листа до Ю. Смолича 3 серпня 1955 року).

Великі люди, де б вони не народилися, якою б мовою не розмовляли, належать усьому людству.

Костянтин Георгійович Паустовський (31 травня 1892-го — 14 липня 1968-го) — гідний нащадок українського гетьмана Петра Кононовича Сагайдачного, до якого по батьківській лінії веде його рід запорізьких козаків, народився в Москві і за життя здобув славу класика російської літератури. Твори цього великого майстра, справжнього поета в прозі, які істотно поповнили скарбницю світової літератури, люблять скрізь, де є їх переклади.

Трагічний випадок

Недавно Роздільну сколихнула страшна звістка: з вікна квартири на дев’ятому поверсі будинку, розташованого на вулиці Молодіжній (Котовського), випав юнак, учень 10-го класу. Медики, які оперативно прибули на місце трагедії, вже нічим не змогли допомогти нещасному і констатували смерть. В очі-куванні поліції бездиханне тіло пролежало ще деякий час на місці падіння, і багато хто бачив те моторошне видовище.

Ніщо так не збагачує й не надихає в житті, як мандри, коли споглядаєш незнайомий чарівний виднокрай, знайомишся з чимось новим, зустрічаєшся з цікавими людьми. Таку мандрівку нещодавно здійснили ми, члени Чорноморського літературного товариства «Сузір’я», до міста Рівного — до письменників, людей, дотичних з нами інтересами, життєвою філософією. Три дні, які ми провели там, промайнули, як одна мить. Нас чекали колеги, розписали наше перебування трохи не по хвилинах.

Спілкування у Рівному розпочалося з «круглого столу» «Регіональні аспекти українського літературного процесу», де обговорювали такі питання: майбутнє української книги як запорука розвитку національної культури, співпраця письменницьких організацій Рівненщини та Одещини, дотичність літературного процесу до інформаційної війни, культурно-мистецькі події в регіонах України.

Весело та цікаво підвели підсумки навчального року учні шкільного лісництва «Еко Легіон» НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — гімназія» — смт Любашівка.

Минулої п’ятниці діти під опікою свого наставника Людмили Григорівни Сульської приїхали у Троїцьке лісництво ДП «Ширяївське лісове господарство», де їх тепло зустріли господарі біля лісової хатинки.

У квартирі на Черемушках жінка утримувала понад 60 котів. Свою домівку вона називала «притулком», але за фактом та стала катівнею для тварин. Про це громадськість на одній із прес-конференцій повідомили одеські зоозахисники. За їхніми словами, причина функціонування подібних, начебто приватних, притулків для тварин — відсутність єдиного міського.

Притулок, про який йдеться, називався «Нека» і розташовувався в двокімнатній квартирі на Черемушках. На 45 квадратних метрах вживалися 65 котів, кішок і маленьких кошенят. Власниця вважала себе волонтером і збирала через соціальні мережі гроші на своїх утриманців. Мова про немалі суми — 5—7 тисяч гривень щомісяця. Але, за свідченнями сусідів, витрачала їх на себе, а не на тварин. Зоозахисники взнали про ситуацію випадково.