На вшанування Миколи Гулака
Нещодавно у Науковій бібліотеці Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова відбувся «круглий стіл», присвячений 200-річчю заснування Рішельєвського ліцею. Одеські науковці виступали з доповідями, в яких висвітлювали різні аспекти розвитку ліцею, що існував у нашому місті у 1817 — 1865 роках і був трансформований у Новоросійський університет — перший вищий навчальний заклад на території Південної України.
На жаль, внесок Рішельєвського ліцею у розвиток точних наук, або наук природничого циклу, був лише згаданий пунктиром, як, утім, і його місце у тогочасному громадському житті України (хоча ці аспекти вдало висвітлені у підготовленому доцентом ОНУ ім. І.І. Мечникова О.О. Синявською чудовому виданні — збірникові мемуарів викладачів та вихованців Рішельєвського ліцею).
Певною мірою як компенсаторний факт можна сприймати підготовлений автором цих рядків текст, що наприкінці «круглого столу» був підтриманий учасниками заходу у вигляді резолюції-ухвали:
«Одна з важливих ниток, що пов’язує сучасне та минуле, символізує єднання з традиціями, — пошанування видатних історичних постатей, зокрема встановленням меморіальних дощок. 200-річчя заснування Рішельєвського ліцею спонукає до актуалізації постаті, яка, будучи частиною історії цього закладу, одночасно символізує традиції розвитку української культури, боротьби за незалежність України, міжнаціональної толерантності. Йдеться про Миколу Івановича Гулака (1821 — 1899) — українського математика, історика, філософа, літературознавця, перекладача, громадського діяча.
Цей нащадок козацької старшини у 1846 — 1847 роках разом з такими велетнями української культури, як Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, був засновником та діячем Кирило-Мефодіївського товариства (братства) — одного з найважливіших явищ культурного та громадського життя України, українського національного руху ХІХ ст., що започаткувало громадсько-політичні українські організації. 18 березня 1847 року М. Гулак був заарештований та ув’язнений до 1850-го. Під час слідства тримався особливо мужньо, відмовився назвати когось з членів братства. Після повернення із заслання у 1859—1861 роках викладав математику в Рішельєвському ліцеї. Згодом — у Керчі (1861—1862) та в Грузії (1863—1887). М. Гулак — автор праць з історії, математики, філософії, юриспруденції, перекладів з грузинської («Витязь у тигровій шкірі» Шота Руставелі) та азербайджанської мов.
Ця постать відома і пошанована, але, на жаль, поки що не в Одесі. 1961 року іменем М. Гулака названо вулицю в Києві. Роман Іваничук присвятив його життю та діяльності історичний роман «Четвертий вимір» (1984), за що отримав Національну премію України ім. Т.Г. Шевченка (1985). Нинішній Рішельєвський ліцей є закладом фізико-математичного спрямування, що прагне єднатися з традиціями попереднього ліцею. Отож учасники «круглого столу» «Рішельєвський ліцей: історія та сучасність» вважають, що буде цілком доречним встановити меморіальну дошку на вулиці Торговій на стіні приміщення Рішельєвського ліцею на честь М. Гулака, і звертаються до історико-топонімічної комісії Одеської міської ради, керівництва Рішельєвського ліцею підтримати цю ініціативу».
Зазначимо, що вказане місце не єдине, де можна встановити меморіальну дошку М. Гулаку. Це міг би бути й один з будинків ХІХ ст. (вулиці Єлизаветинська та Дворянська), де нині базується ОНУ ім. І.І. Мечникова і де, власне, й розташовувався Рішельєв-ський ліцей в останнє десятиліття свого існування і де, відповідно, викладав М. Гулак. Проте, вважаємо, що встановлення дошки саме на стіні будівлі головного продовжувача традицій Рішельєв-ського ліцею (до чого спонукає передусім назва) матиме велике виховне та символічне значення, тим більше, що й будівлі Рішельєвського ліцею та ОНУ ім. І.І. Меч-никова розташовані поруч, обидва заклади перебувають між собою у тісному всебічному зв’язку, що в черговий раз підкреслив і згаданий ювілей. Не думаю, що при встановленні меморіальних дощок потрібна математична точність (вибачте за такий каламбур, хоча йдеться про математика та математичний заклад).
Сьогоднішня Одеса дуже потребує єднання з українськими патріотичними, культурними традиціями. У нас з цим загальновідомі та очевидні проблеми. Добре було б, якби ця ініціатива об’єд-нала, як мінімум, представників грузинської та української спільнот міста та й усіх небайдужих навіть не до історії, а до подальших шляхів розвитку Одеси як невід’ємної частини україн-ського культурного та політичного простору. Єднання нам теж дуже необхідне.
Олександр МУЗИЧКО,
кандидат історичних наук, доцент.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
