Сінна лихоманка

— Серед хворих переважають люди молодого віку — 15—25 років. А для захворювання характерне щорічне сезонне, тобто в один і той же час, загострення внаслідок гіперчутливості до пилку дерев, злакових трав, пліснявих грибів.

— Які ще фактори зовнішнього впливу здатні провокувати недугу?

— У нашому випадку алергенами може виступати не лише пилок квітучих рослин, а й продукти із перехресними алергенними властивостями до пилку — мед, насіння, олія, горіхи, кавуни й дині. Зумовити поліноз здатні також медичні засоби, що  містять лікарські трави.

— А як  же розвивається це захворювання?

— Основним механізмом його розвитку є алергічна реакція негайного типу. Внаслідок контакту організму людини з алергеном розвивається реакція гіперчутливості з переважно опосередкованим вивільненням гістамінів та інших медіаторів.

— Поясніть, будь ласка, простіше...

— Гістаміни — це хімічні з’єднання, які виробляє організм для боротьби з алергеном. Саме у місцях контакту з алергеном і виникають припухлості, запалення, набряки.

— Які засоби боротьби з алергічним ринітом актуальні сьогодні?

— Лікування сезонного алергічного риніту передбачає, передовсім, попередження контакту з алергенами, а також медикаментозну терапію і специфічну імунотерапію.

Профілактику слід розпочинати за 2—3 тижні до початку цвітіння. З ліків найнадійнішими засобами є препарати кромоглицієвої кислоти. Згідно з рекомендаціями Міжнародного консенсусу щодо лікування алергічного риніту 2000 року хворим під час цвітіння «проблемних» рослин слід більше перебувати вдома, щільно закривати вікна й двері, використовувати захисні фільтри і систему клімат-контролю в авто, носити захисні окуляри на вулиці, уникати сезонного відвідування регіонів, де у повітрі може міститися велика кількість пилку.

— А як діяти, коли загострення вже сталося?

— Необхідно звернутися до фахівця, який і призначить необхідне медикаментозне лікування. Як правило, лікар-алерголог при загостренні сезонного алергічного риніту призначає один або кілька препаратів із топічною та системною дією. Вибір лікарських схем нерідко здійснюється емпірично. Найпоширеніша — поєднання системних антигістамінних і топічних протиалергічних препаратів з різних груп.

До цього часу досить широко продовжують застосовувати системні антигистамінні засоби першого покоління, що приймають упродовж декади по 1 пігулці двічі-тричі на день. Більш сучасний кетотифен призначається пацієнтам на триваліший термін — до трьох місяців. Його приймають по 1 мг двічі на добу. Втім, «золотим стандартом» серед фахівців вважаються антигистамінні препарати другого і третього поколінь, що призначаються по 1 таблетці впродовж 10–28 днів. Водночас місцево (йдеться про аерозолі і краплі в ніс) використовуються судинозвужуючі засоби або деконгестанти.

А ось через відстрочений терапевтичний ефект з піком лише на 7-й–12-й день прийому препарати кромогліциєвої кислоти використовуються переважно для профілактики загострень. Утім, у разі частих рецидивів захворювання і недостатньої ефективності антигістамінних засобів вони можуть застосовуватися і з лікувальною метою. Зазвичай їх призначають по 1—2 дози 2—4 рази на день тривалими (до 6 місяців) курсами. Тільки при недостатній ефективності наведених схем терапії застосовують гормональні препарати — топічні глюкокортикостероїди, дозування яких добирається індивідуально.

— Ви згадували специфічну імунотерапію. Невже винайдена вакцина від алергічного ри-ніту?

— Ну, певне, йдеться не зовсім про вакцину, адже імунотерапія має у своєму арсеналі різні методи. Хоча алергенспецифічна імунотерапія (АСІТ) є своєрідним щепленням, якщо хочете. При відсутності протипоказань вона проводиться в умовах спеціалізованого алергічного відділення або кабінету. А сам метод полягає у введенні в організм пацієнта зростаючих доз водно-сольового екстракту того алергену, до якого у хворого виявлена підвищена чутливість. Алерген може бути застосований місцево (інгаляційна, пероральна, інтраназальна імунотерапія) або підшкірно.

— Наскільки ефективним є цей метод?

— Своєчасно і грамотно проведена алергенспецифічна імунотерапія, крім пригноблення клінічної симптоматики, дозволяє зменшити потребу хворих у фармакологічних засобах і знизити імовірність трансформації сезонного алергічного риніту у бронхіальну астму. АСІТ діє не на конкретний симптом, а на характер реагування організму на алерген, змінюючи патогенез, і тому впливає на всі патогенетичні ланки алергічного процесу.

Лікувальна ефективність цієї процедури тим вища, чим раніше її буде проведено. Ефективність АСІТ може сягати 80—90 відсотків, а клінічний ефект подекуди зберігається впродовж п’яти років.

Розпитував
Ярослав ШЛАПАК.