№ 41-42 (21832-21833) субота 29 квітня 2017 року

Рішення, ухвалене Одеською міською радою на сесії у середу щодо повернення низці вулиць колишніх, радянських назв, спричинило справжній скандал, відлуння якого розлетілося далеко поза кордонами України.

Ось як про те, що сталося, повідомила «Німецька хвиля» у статті «Опір декомунізації: реванш чи «розігрів» Одеси до 9 травня?»:

«Місцева влада деяких населених пунктів в Україні намагається повернути комуністичні назви вулицям та проспектам, які були змінені в ході декомунізації. Експерти застерігають від спроб реваншу екс-«регіоналів». Не минуло й року, як в Україні закінчилася декомунізація, а органи місцевого самоврядування деяких населених пунктів уже намагаються скасувати її результати. Яскравий приклад — Одеса, де міська рада на черговій сесії 26 квітня проголосувала за повернення вулицям, провулкам та проспектам старих комуністичних назв, які були змінені в ході декомунізації. В Одесу повернулися вулиці 25-ї Чапаєвської дивізії, вулиця і провулок Бабушкіна, вулиці Гайдара, Бєлінського, Бадаєва, Терешкової, проспект Маршала Жукова. Своє рішення Одеська міськрада підкріпила онлайн-опитуванням на своєму сайті щодо перейменування вулиць. У ньому взяли участь близько 5 тисяч одеситів. 75 відсотків опитаних висловилися за збереження назв вулиць, які вони носили до травня 2016 року».

В останні роки перша декада травня в Одесі, на жаль, не буває спокійною.

Ще у довоєнний час політичні терористи (частина з яких нині є зірками антиукраїнської пропаганди в московських телестудіях, а частина причаїлася тут) завішували місто витягнутими з нафталіну червоними полотнищами та рудо-чорними стрічками, готуючи наш край до «рускомірского» «раю». На щастя, одесити виявилися мудрішими за мешканців Криму і Донбасу, а відтак живуть не під всевидющим кадебістським оком і не у фронтовій зоні.

26 квітня тридцять першу річницю катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції в Україні відзначили традиційно. Без галасу і без будь-якої помпезності.

Ні! — світовій
«Хіросімі»

На мітингах з вдячністю згадували ліквідаторів, які врятували мільйони життів співвітчизників. По ТБ укотре демонстрували моторошні кадри вибуху на четвертому енергоблоці і не менш страшні кадри покинутих сіл, спорожнілої Прип’яті та лісу, який порудів від викиду радіації. За різними оцінками, цей викид щонайменше у триста разів перевищив той, що був спричинений вибухом бомби, скинутої на Хіросіму.

Ядерний удар у 1945 році призвів, як відомо, до капітуляції Японії і, завершуючи Другу світову війну, підвів риску під історією першої половини ХХ століття. Вибух на ЧАЕС у 1986 році підвів таку ж риску під історією другої половини ХХ століття. От тільки ми, сучасники, цю рису не помітили і кілька років продовжували жити, як жили.

Служба безпеки України закликає громадян бути пильними та інформувати правоохоронців про залишені без нагляду підозрілі предмети або транспортні засоби.

Особливу увагу слід звертати на тих осіб, поведінка яких насторожує. Вони можуть виявляти незрозумілий підвищений інтерес до об’єктів транспортної інфраструктури, місць масового перебування людей, підприємств, військових об’єктів, будівель органів влади та самоврядування.

Залишилося три місяці до славного ювілею — 100-річчя «Чорноморських новин». Пропоную започаткувати в газеті рубрику «Чорноморка» у моєму житті». Думаю, багато авторів і читачів скажуть своє вдячне слово колективу, який творить одне з кращих українських видань.

Я особисто і мій колега-побратим, богатир України Микола Пасічник, дружимо з колективом «Чорноморки» кілька десятиліть. Ми чекаємо у своїх оселях прихід чергового номера газети, як чекають доброго друга і порадника. Залишаємо копії кращих публікацій, передаємо примірники тим, хто через нинішню скруту не може передплатити видання.

Народний депутат і лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко розповіла на прес-конференції в Одесі про нову спільну ініціативу очолюваної нею політичної сили та Асоціації фермерів і землевласників України — референдум щодо заборони продажу сільськогосподарських земель.

Безумовно, питання ринку землі належить до найскладніших і потребує якнайсерйознішого вивчення. Нагадаємо, що у Верховній Раді зареєстровано законопроект, який дозволяє продаж земель сільськогосподарського призначення, але лише громадянам України. Уряд підтримує цей проект, оскільки впровадження такого механізму — частина меморандуму з Міжнародним валютним фондом. За словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, остаточно мораторій на продаж землі буде знято лише тоді, коли буде визначено механізм захисту власників землі і створені сучасні та якісні умови обігу земель.

Хвилиною мовчання депутати обласної ради, що зібралися у середу на позачергову сесію, вшанували пам’ять жертв Чорнобильської трагедії, наймасштабнішої техногенної катастрофи сучасності, яка на довгі роки тягарем лягла на нашу країну.

Сесія підтримала проект рішення про внесення змін до обласного бюджету на 2017 рік з урахуванням доповнень депутатів та рекомендацій профільної постійної комісії облради. Згідно з цими змінами до бюджету, схвалили рішення про створення комунальної організації «Центр сталого розвитку та екологічних досліджень Дунайського регіону», а також передбачили виділення коштів на виготовлення науково-проектної документації для проведення ремонтних робіт в Одеській обласній філармонії та капітальний ремонт обласного протитуберкульозного диспансеру. Споруді тубдиспансеру більше ста років. Проблема ж поширення недуги нашу громаду не відпускає. Тільки в Одесі при флюорографічних оглядах торік було виявлено 406 випадків захворювання на сухоти. Чи це не переконливий аргумент на користь якнайшвидшого створення пристойних умов як для пацієнтів, так і для самих медиків, які щодня мають справу з інфекцією?

Жити чи виживати?

...Початок квітня. У садку буяють, квітують черешні — рання, середня, пізня. Їхні мармурово-білі куполи царюють над п’ятачком землі під оселею. А внизу, в унісон з ними, пишаються червоними келехами тюльпани, потяглися до сонечка великоокі нарциси, духмяні конвалії.

Ось тільки шкода: квітень, а в черешневих куполах не чутно бджілок — одвічних трудівниць. Холодно бджілкам, незатишно. Чекають справжнього тепла.

А чи затишно десяткам мільйонів наших співвітчизників, причому не тільки сьогодні, а впродовж чверті століття незалежності?

Ярославу Лепіху — докторові фізико-технічних наук, професорові Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, академіку, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки, заслуженому діячеві науки і техніки України, директору Міжвідомчого науково-навчального фізико-технічного центру МОН і НАН України — у ці дні сповнилося 70. З чим ми його щиро вітаємо!

Коли людина у дещо вже поважному пенсійному віці все ще виповнена життєвою енергією, творчим, як мовиться, потенціалом, цікавими задумами та певністю власної спромоги їх успішного здійснення, то це, попри генні та різні інші фактори, передовсім, означає: життєвий шлях, фаховий напрямок було обрано вірно, а можливо, що й визначено було Всевишнім. І неважливо, коли це сталося: в дитинстві, юності чи вже у зрілому віці. І не має значення, умовно кажучи, фізик це чи лірик.

Цими днями капітан далекого плавання Олексій Морозов відзначив славний ювілей — 90 років

Уже сам вік заслуговує шани і поваги. Але є в активі Олексія Васильовича і ще одна кругла дата, якою дуже дорожить ювіляр і цілком заслужено можуть пишатися всі мореплавці як в Україні, так і за її межами: 60 років тому капітан Морозов уперше обґрунтував можливості радіолокаційної станції для маневрування суднами в умовах погіршеної видимості без зменшення швидкості. Це був революційний метод. Дехто не міг повірити в це, але капітан Морозов власним прикладом підтвердив правильність своїх розрахунків, і не в одному чи двох рейсах, а в багаторічних плаваннях у різних районах Світового океану. Це він неодноразово вів судна у тумані на повному ходу через води Англійського каналу, у просторах Атлантики, Японського та Охотського морів, де, крім туману, небезпеку становили й крижані брили. Це він не раз тоді, коли інші судна стояли на якорі, вичікуючи кращої погоди, перетинав протоку Босфор, підходив до портів Німеччини, Канади та інших країн.

Дбайливими руками учнів Троїцької та Великовасилівської шкіл Любашівського району за допомоги лісівників і місцевої влади у селі Шайтанка закладено парк пам’яті односельців, які загинули в Другій світовій війні.

Відтепер поруч з пам’ятником полеглим землякам щовесни духмянітиме черемха, запалюватимуть свої свічки каштани й аж до пізньої осені вітер поміж листям ясенів і кленів співатиме оду незламності духу.

Думська площа належить до однієї з найменших в Одесі, проте, розташована в історичному ядрі середмістя, вона викликає справжній інтерес у тих, хто цікавиться історією українського півдня та — з огляду на її будівничий набуток — цінує прекрасне.

Думська площа, якій за своє кількасотрічне життя судилося носити ім’я Біржової, Бібліотечної, Революції і Комуни, у своїй північній частині слугує місцем збігу Приморського бульвару та провулка Чайковського, відомого раніше як Театральний, а на півдні її межу можна окреслити перехрестям вулиць Ланжеронівської та Пушкінської. Власне, саме звідси розпочинає відлік своїх кам’яниць вулиця Пушкінська, колишня Італійська, а Приморський бульвар, навпаки, його завершує — п’ятнадцятий будинок, що належав панові Фукові, своєю західною фасадою дивиться на площу. Архітектурне оточення площі творять будинок міської ради на півночі, колишній будинок англійського клубу на сході та будівля археологічного музею на заході. Усі ці споруди, до появи яких причетні такі імениті будівничі, як Франц Боффо, Фелікс Ґонсіоровський, Григорій Торічеллі, Франц Моранді, Емілій Вей, та скульптори Луїджі Йоріні й Карл Черван, дають нам яскраве уявлення про будівничі та естетичні уподобання Европи й України ХІХ сторіччя.

Будівля міської ради обернена до Думської площі своєю бічною фасадою, що ховається в затінку могутніх платанів. Вона була зведена як товарна біржа впродовж 1829—1834 років за проектом будівничого Франца Боффо і первісно мала у плані відмінний від теперішнього вигляд — у формі літери П, коли до основної зали з напівкруглою ротондою примикали два далеко винесених крила, які з’єднувалися між собою дворядною колонадою. Таким чином утворювався невеликий забрукований переддідинець, що був напіврозкритий у бік бульвару. За кілька десятиліть з метою збільшення площі для біржових операцій вигляд споруди було змінено: протягом 1871—1873 років її перебудовою керував італієць Франц Моранді. Саме в цей час було замуровано внутрішній ряд сішниці, замість дворика влаштовано залу та вестибюль, на торцях крил з’явилися ліпнина та ніші зі статуями, а середню частину новопосталого фронту увінчала скульптурна композиція. Ще одну реставрацію і реконструкцію будинок пережив у 1946—1949 роках, коли змінилося його планування і збільшилося число кабінетів.

9—11 червня Міністерство культури України, Україн-ська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів та Одеська національна наукова бібліотека за підтримки Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної та Одеської міської рад, Державного комітету телебачення і радіомовлення проведуть XVIІI Всеукраїн-ську виставку-форум «Українська книга на Одещині».

Основна мета заходу — збереження та примноження духовного й культурного надбання українського народу, створення сприятливих умов для видання та популяризації української книги, поповнення бібліотек нашого регіону новодруками, виховання культури читання та любові до української мови на кращих зразках вітчизняної літератури, підтримка молодих письменників.

Нещодавно в одеському видавництві «Астропринт» побачила світ монографія доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри українознавства Одеського державного університету внутрішніх справ С.А. Цвілюка «Українська держава: 25 років незалежності. Національно-демократичні перетворення новітньої історичної доби: 1991—2016».

У цьому науковому дослідженні відомий учений осмислює найважливіші історичні події, пов’язані зі становленням незалежної Української держави як суб’єкта міжнародного співтовариства, що відбувалися впродовж 1991—2016 років. Автор аналізує складні й динамічні процеси оновлення українського суспільства, труднощі, які постали перед нашим народом на шляху суспільно-політичних та соціально-економічних перетворень у контексті посткомуністичних трансформацій.

Українському режисерові Олегу Сенцову, який нині перебуває в ув’язненні на території РФ, присудили премію американського ПЕН-центру імені Барбари Голдсміт «Свобода писати». Як написав на своїй сторінці у Facebook народний депутат Мустафа Найєм, Олегові Сенцову цю нагороду дали «за мужність виступити проти нетерпимості до свободи думки й добросовісного інакомислення».

Церемонія нагородження відбулася в Американському музеї природної історії в Нью-Йорку. Від імені Олега Сенцова премію PEN America отримала двоюрідна сестра режисера Наталія Каплан. Сам режисер зараз перебуває за тисячі кілометрів від Мангеттена, у ви-правній колонії №1 російського Якутська.

Заява об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння» до 70-річчя акції «Вісла»

Виповнюється 70 років від часу, коли польська комуністична влада, використовуючи характерну для тоталітарних режимів засаду колективної відповідальності, здійснила злочинну військово-політичну акцію «Вісла», в ході якої на західні та північні землі повоєнної Польщі з Лемківщини, Західної Бойківщини, Надсяння, Холмщини депортовано майже 150 тисяч українців — споконвічних мешканців цих земель, наших односельців, сусідів, родичів.

Для пропагандистського публічного вжитку польський комуністичний режим твердив, що це був єдиний спосіб остаточно побороти на цих теренах збройну діяльність УПА.

В Одесі відбулася прес-конференція за результатами комплексного дослідження екологічного стану Чорного моря. Про старт проекту у травні минулого року ми детально інформували  («Як почуваєшся, море?», «ЧН» 28.05.2016.). Українсько-грузинські чорноморські дослідження проводилися на сучасному європейському науково-дослідному судні «Маре Нігрум».

21 квітня  в Одесі представили результати науково-дослідної експедиції, що проводилася у рамках проекту ЄС/ПРООН «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря» (EMBLAS-II). Серед учасників прес-конференції — голова Національного екологічного агентства Грузії Тамар Багратіа, заступник міністра екології та природних ресурсів України Микола Кузьо, керівник проекту EMBLAS-II Ярослав Слободнік, директор Інституту морської біології НАНУ Борис Александров, керівник Центру моніторингу Чорного моря (Грузія) Арчіл Гучманідзе, директор Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін та інші.

Квіти — найдивовижніші, найніжніші й найуразливіші творіння природи, а в сприйнятті людини — перехідний стан між чуттєвим і духовним.

Тема «Іриси» стала визначальною для групи викладачів, випускників і студентів художньо-графічного факультету ПНПУ ім. К.Д. Ушинського, яка 26 квітня відкрилася у виставковій залі Одеського історико-краєзнавчого музею.

Цими днями представники сектора пробації Малиновського району та Малиновського відділу поліції на базі Одеського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді організували захід, спрямований на профілактику наркозалежності. Бесіду-роз’яснення фахівці провели з групою засуджених до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі.

Порушена тема дуже актуальна для означеної групи осіб, адже, як показує статистика, серед підлітків, котрі неодноразово вчиняли дрібні крадіжки, ризик знайомства з наркотиками вчетверо, а ризик їх втягування у наркоманію — у 25 разів вищий, ніж серед тих, хто ніколи не притягувався до відповідальності за такі злочини.