Дороги, яких нема,

У будівлі Арцизької РДА Максим Степанов провів прийом громадян.

Далі була поїздка до прикордонного села Ганнівка Тарутинського району. Гарні весняні краєвиди і жахливі дороги. Здається, що відстані в цих краях вимірюються не кілометрами, а втомою. Із сусіднього села Лісне в Україну можна потрапити лише... територією Молдови. Через відсутність доріг жителі тутешніх сіл відрізані від цивілі-зації. Селяни розповідають: щоб надати людині невідкладну медичну допомогу, доводиться викликати МНС, бо машина «швидкої» тут пройти не може.

Мешканці округи мають бажання створити територіальну громаду, але наразі це лише мрія, бо навіть між сусідніми населеними пунктами нема сполучення. Максим Степанов, Анатолій Урбанський і керівники району та облавтодору обговорили шляхи виходу із ситуації.

За результатами відвідин двох районів у центрі етнографічного, зеленого, сільського туризму Фрумушика-Нова відбулася нарада, після якої Максим Степанов відповів на запитання журналістів.

— Про що йшлося на нараді?

— Тематика була сільськогосподарською. Проаналізували загальний стан сільського господарства в області, далі був обмін думками. Керівники сільгосппідприємств висловили своє бачення та свої побажання. Потім сільські голови перейшли до питань соціально-економічного характеру, відбулася жива дискусія, адже дуже важливо мені, як очільникові області, почути від мешканців, від керівників підприємств, від голів місцевих рад, що насправді їх непокоїть і на що насамперед слід звертати увагу.

— І на що ж?

— Безперечно, номер один — це дороги. Ви, напевно, під час поїздки відчули, у якому вони стані. Скажу, що це дуже корисно, бо коли сидиш у кабінеті, а тобі приносять карти — це одне, а коли сам проїдеш — це зовсім по-іншому сприймається. Усім, очевидно, зрозуміло, що без доріг про ніякий розвиток економіки, сільського господарства чи туризму не може бути й мови. Це найголовніше наше завдання.

Йшлося також про компенсування ставок сільського господарства за кредитами, програми щодо сільгосптехніки, різноманітні міжнародні гранти. Ви-рішили проблему відсутності координуючого органу в адміністрації з агропромисловому комплексу. Ми його відновили, адже сільгоспвиробники слушно зауважили, що їм просто нікуди було звертатися, не всі могли зрозуміти, які програми зараз існують чи як ними користуватись.

— Чи обговорювали проблему Тарутинського степу?

— Так, звісно, ми виїжджали в Тарутинський степ, побачили своїми очима, що і де розорано. На нараді ми це не обговорювали, бо в нас уже є рішення цієї проблеми і, сподіваюся, що це питання більше не стоятиме. Нічого більше не розорюватимуть.

— Тобто є рішення суду?

— Є рішення і домовленість, окрім рішення суду, про те, що у жодному випадку ніхто вже не повинен розорювати чи проводити сільськогосподарські роботи на цих 5200 гектарах землі, яка є заказником.

— Це де-юре, а де-факто за цим хтось стежитиме?

— Де-факто сьогодні там роботи не проводяться. Ми навіть вжили там певних заходів, бо були деякі спроби, але, сподіваюся, цих спроб більше не буде.

— Чи можна вирішити проблему з автошляхами в області?

— Нам цього року неможливо всі дороги одразу збудувати. Обсяг фінансування, який нам необхідний для ремонтних робіт, становить біля 26 мільярдів гривень. Це гігантська сума, як ми всі прекрасно розуміємо, її неможливо профінансувати за рік-два. Тому діятимемо поетапно, відповідно до того фінансового ресурсу, який наразі маємо. Цього року ми повинні збудувати обов’язково Одеса—Рені, добудовуємо вже дорогу Спаське—Вилкове, рухаємося там високими темпами. Є ділянки шляхів на півночі області, зокрема Кучурган—Біляївка. Це те, що ми намітили. У випадку, коли з’явиться додатковий ресурс, ми, звичайно, його витрачатимемо на подальше фінансування автошляхів. Для того щоб не виникало питань про якісь «улюблені» райони чи щось таке, ми розробимо відповідний алгоритм, пропишемо програму, що в нас стратегічне, що в першу чергу, що у другу.

— Чи вирішили сьогодні, як сполучити Лісне з Україною?

— На жаль, нерідко приходять місцеві керівники й кажуть: «Нам терміново потрібна дорога!», а проекту… нема. Не можна починати будівництво без проекту. Є велика проблема, яка багато років не вирішувалася, — це дорога в Лісне. З радянських часів вона проходила через територію Молдови. Зараз вона закрита, люди їздять полем, у негоду проїхати неможливо. Там потрібно робити глобальний проект, ми домовилися, що виділимо біля двох мільйонів гривень, обласна рада підтримає, і наступного року почнемо фінансування. Там 1200 мешканців села відрізані від циві-лізації. Проект доволі дорогий, під 180 мільйонів, це будівництво нової дороги.

— Є контраст між знищеними дорогами і доглянутими полями навкруги. Чи не розглядаєте ви варіант участі місцевого бізнесу в покращенні якості доріг?

— Місцевий бізнес повинен чесно платити податки. Йдеться про десятки мільйонів. В Арцизькому районі розповідали, що ямковий ремонт проводять власним коштом. Але ці дороги потребують капітального ремонту, і це десятки мільйонів гривень. Не думаю, що місцевий бізнес може нести таке соціальне навантаження.

Володимир ГЕНИК.