№ 39 (21830) субота 22 квітня 2017 року

16 січня 2017 року Україна звернулася в Міжнародний суд Організації Об’єднаних Націй у Гаазі з позовом проти Російської Федерації щодо порушення двох міжнародних конвенцій — «Про боротьбу з фінансуванням тероризму» 1999 року і «Про ліквідацію всіх форм расової дискримінації» 1965 року.

Чого ми прагнули

Оскільки порушення конвенцій російською стороною тривають, а ситуація погіршується, до розгляду справи по суті Україна попросила запровадити тимчасові обмежувальні заходи.

У рамках дотримання першої конвенції зобов’язати Росію:

• припинити фінансову підтримку незаконних збройних формувань, причетних до актів тероризму на Донбасі;
• припинити постачання цим формуванням озброєння через російсько-український кордон;
• докласти зусиль для виведення російського озброєння і встановити на російсько-україн-ському кордоні належний контроль.

або Коли відстань вимірюється не кілометрами, а втомою

Голова облдержадміністрації Максим Степанов та голова облради Анатолій Урбанський здійснили робочу поїздку до Арцизького та Тарутинського районів.

В Арцизі разом з представниками місцевої влади вони відві-дали відділення гемодіалізу в районній лікарні. Наразі тут процедуру гемодіалізу проходять 13 пацієнтів із гострою нирковою недостатністю, при тому, що від-ділення розраховане на 25 осіб.

Максим Степанов розповів: «Проблема полягає в тому, що в нашій області на гемодіаліз є велика черга. І якщо в Арцизі та Ізмаїлі обстановка ще більш-менш нормальна, то на півночі Одещини та в самій Одесі апаратів штучної нирки катастро-фічно бракує. Ця проблема існує давно, але на неї не звертали належної уваги — кількість хворих на гостру ниркову недостатність зростала, а кількість апаратів для гемодіалізу не збільшувалася. Але люди, яким потрібна ця процедура, не можуть чекати, без постійного лікування вони просто не зможуть жити. Нинішнього року ми плануємо вирішити проблему із чергою на гемодіаліз в області хоча б частково. Разом із моїм радником з питань охорони здоров’я В’яче-славом Полясним ми розробили комплекс заходів, завдяки чому зможемо зекономити кошти, щоб закупити для області додаткові апарати штучної нирки. Це дозволить вже цього року скоротити чергу на життєво важливу процедуру».

У середу відбулося засідання примарії Паланки в регіоні Штефан-Воде Республіки Молдова, на якому підтримали рішення про виділення Україні земельної ділянки (1,2 гектара) для будівництва тимчасової об’їзної дороги на період капітального ремонту мосту на трасі Одеса—Рені неподалік цього села.

На цьому важливому засіданні були присутні голова Одеської ОДА Максим Степанов, депутат парламенту Молдови Євген Никифорчук, народний депутат України, керівник групи дружби з Молдовою Павло Унгурян та керівник Служби автомобільних доріг в Одеській області Олег Варивода.

Про подію, яка уможливила ремонт цього мосту, Максим Степанов на своїй сторінці у Facebook написав так: «Гарна новина. Щойно отримали остаточне погоджувальне рішення сесії примарії села Паланка. Тепер маємо всі дозвільні документи від усіх відомств та міністерств. Тож сьогодні будівництво об’їзної дороги розпочато. Доручив бригадам працювати переможними темпами, цілодобово. Питання лише одне. Чому це не можна було зробити раніше? Чому не отримали відповідні погодження в минулому році...спокійно, без нервів. Риторичне, так би мовити, питання... Окрема подяка за допомогу у вирішенні цього питання народному депутатові України Павлу Унгуряну та депутатові Парламенту Молдови Євгену Никифорчуку».

Кожен, хто має дачу чи присадибну ділянку, зауважив, що нинішньої весни, хоч і не вельми сприятливою була погода, дуже дружно взялися цвісти абрикоси, ранні вишні, навіть груші і яблуні. І так — практично по всій території України.

І на всю оту біло-рожеву красу нищів-но налетіли заморозки. Ще минулих вихідних місцями по Україні стовпчик термометра впав до позначки «мінус п’ять». На ранок у багатьох садках здавалося, що падає лапатий сніг — то обмерзлими пелюстками спадало до землі весняне вбрання плодових дерев. А в наступні дні ті пелюстки справді посипалися на землю разом зі снігом. Спочатку зима повернулася у Карпати, 19 квітня засипало снігом Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку та Херсонську області, а в четвер замело й Одещину.

Через негоду на багатьох дорогах утворилися затори, зокрема у Роздільнянському, Тарутинському, Біляївському, Іванівському, Лиманському та Окнянському районах. Повністю зупинився рух у напрямку Кучурган та Любашівки. Ввечері 20 квітня довелося закривати проїзд трасою «Київ-Одеса» (найпроблемнішою ділянкою був відрізок дороги у районі Знам’янки). Впродовж доби підрозділи Держслужби з надзвичайних ситуацій та служби автомобільних доріг витягнули зі снігових заметів та бездоріжжя майже сотню машин. Через негоду скасували нічні авіарейси з Одеси до Стамбула та Тель-Авіва. 

На ранок 21 квітня через потужний вітер без електроенергії залишилося 245 населених пунктів: найбільше — у Подільському районі (113), у Білгород-Дністровському (102) та в Ізмаїльському (30). Напередодні проблеми з електропостачанням були у Роздільнянському, Ширяївському, Великомихайлівському та Біляївському районах.

На щотижневій апаратній нараді, яку провів голова облдержадміністрації Максим Степанов, говорили про сміття. Точніше, про те, як розв’язати на Одещині пробле-му сміттєзвалищ, і санкціонованих, і стихійних.

Таких, за інформацією тимчасово виконуючого обов’язки директора департаменту екології та природних ресурсів ОДА Івана Петріва, 608, а фактично їх понад 700, як виявилося згодом, і лише 472 (77%) із них паспортизовані, тобто узаконено відкриті для експлуатації.

Недавно ми обурювалися фактами «міграції» на нашу територію непотребу зі Львова, водночас мало переймаємося тим, що й своїх відходів нажили стільки, скільки й проконтролювати годі. Сьогодні практично кожна сільська рада має своє сміттєзвалище, а то і не одне. Влада на місцях, говорилося на апаратній, мало турбується дотриманням правил утримання цих об’єктів, тож люди часто навіть не довозять непотріб до звалищ, а викидають його там, де заманеться. Сміттям завалені лісосмуги, береги річок, ставків і лиманів, навіть у курортних місцинах.

Як наголосив начальник Державної екологічної інспекції в нашій області Олександр Ставнійчук, на території Одещини нема жодного сміттєпереробного заводу, неналежно стягується екологічний податок (скажімо, торік Кодимський район зумів зібрати лише 1200 гривень), не діє система штрафів та інших санкцій тощо. Через брак коштів не діє й обласна програма поводження з твердими побутовими відходами на 2015—2017 роки. Одне слово, маємо лише наміри, які мігрують від наради до наради.

20 квітня Президент України Петро Порошенко підписав розпорядження про призначення голів Балтської, Білгород-Дністровської, Іванівської та Овідіопольської районних державних адміністрацій.

Кожному з посадовців, як зазначається у розпорядженнях, встановлено випробувальний термін: для очільника Іванівської РДА це три місяці, для решти — по одному місяцеві.

Отож головою Балтської райдержадміністрації призначено Романа Васильовича Кацмазу (перед тим очолював відділ Держгеокадастру в цьому районі), Білгород-Дністровської — Сергія Петровича Ільченка (виконував обов’язки голови Лиманської РДА); Овідіопольської — Володимира Володимировича Левчука (добре знаного у ра-йоні, адже свого часу очолював там і РДА, і рай-раду, в останні роки керував обласним Держ-архівом), Іванівської — Віктора Івановича Лобача (очолював фермерське господарство, лідер районної організації ВО «Батьківщина»).

18 квітня відомому українському письменникові, лауреату Національної премії імені Т.Г. Шевченка сповнилося 80

Початок XXI ст. сміливо можна назвати часом, коли світ відкрив для себе Україну як самостійну державу та одну з найдавніших культур. Із кожним роком інтерес світової спільноти до неї стає глибшим, а уявлення про її минуле й сучасне — достовірнішими. І серед тих, хто допомагає світові побачити справжню Україну, — письменник-одесит Володимир Рутківський.

Хоча народився майбутній письменник 18 квітня 1937 року на Черкащині у вчительській родині, по закінченні школи подався на навчання в Одесу та так і залишився в «найвільнішому місті» України. За його плечима — Одеський політех і Вищі літературні курси в Москві. Працював на Одеському суперфосфатному заводі, обласному радіо, в газеті «Одеські вісті». В літературу увійшов як поет, а відбувся як дитячий письменник.

Партія ВО «Батьківщина» разом з Асоціацією фермерів та приватних землевласників і всім українським суспільством розпочинає процедуру підготовки до проведення Всеукраїнського референдуму щодо заборони на продаж сільськогосподарської землі. Про це повідомила голова цієї політичної сили Юлія Тимошенко на прес-конференції у Києві.

За її словами, наразі реалізується стратегія відбирання в народу України останнього ресурсу — сільськогосподарської землі. «Це нищівна стратегія, і наша держава дуже сильно потерпає економічно та фінансово. Доки земля в руках українців, ми маємо прекрасний ресурс, щоб ставати на ноги, підніматися», — переконана народний депутат.

Юлія Тимошенко повідомила, що Президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів і голова НБУ підписали лист намірів про те, що нинішнього року сільськогосподарська земля піде з молотка. Окрім того, зазначила лідер «Батьківщини», не без участі Президента до Конституційного Суду спрямовано подання про скасування мораторію на продаж землі. «Це подання підписали депутати БПП, «Народного фронту», частина «Самопомочі» і депутат від Радикальної партії. Й голова держави тисне, щоб це подання про скасування мораторію було розглянуте», — зазначила народний депутат.

Як наголосила Юлія Тимошенко, «Батьківщина» в жодному разі не підтримає продаж землі з молотка: «Такої традиції в найрозвинутіших аграрних країнах нема. Україна має майже 42 мільйони гектарів землі, це 72% української території. Ми живемо на золоті! Саме тому наша мета — збільшити кількість фермерських господарств у 36,2 раза, щоб дійти до середньоєвропейського показника».

«Депортація українців з метою їх цілковитої національної асиміляції співмірна з аналогічними діями радянського керівництва щодо народів Криму, Кавказу та Балтії під час та після Другої світової. Цей злочин досить добре задокументований та достатньо досліджений в історіографії. Разом з тим він досі не отримав належної правової оцінки», — зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович під час «круглого столу» «Акція «Вісла» — злочин польського комуністичного режиму», приуроченого 70-літтю від початку цієї акції.

«Певен, — додав він, — що в такій оцінці зацікавлені як українці, так і поляки, які нині намагаються подолати спадщину комуністичного тоталітаризму. Спроби виправдати акцію «Вісла», які останнім часом озвучуються деякими політичними середовищами в Польщі, є не лише аморальними, а й небезпечними, бо можуть стати прецедентом для переоцінки інших злочинів комунізму. В цьому зацікавлене нинішнє керівництво Росії. Адже реабілітація радянського минулого стала для Кремля ідеологічною платформою спроб відновити свій вплив у Східній Європі».

Попереду — травень, перша декада якого традиційно огортає Одесу димком із шашличним запахом.

Зважаючи, що після такого «відпочинку» часто-густо залишаються не тільки галявини, встелені сміттям, а й спустошені вогнем схили та сквери, Департамент муніципальної безпеки Одесь-кої міськради завчасно нагадує про штрафи, які чекають на порушників правил благоустрою та пожежної безпеки.

Нові причини та речовини забруднення Чорного моря виявила експедиція, до якої увійшли екологи з різних країн, вперше дослідивши українську та грузинську акваторію із застосуванням європейських методів хімічного аналізу.

Про це розповів міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, презентуючи наукові висновки, які базуються на результатах спільних чорноморських досліджень, що проводилися в Україні та Грузії в 2016 році в рамках проекту ЄС/ПРООН «Покращення екологічного моніторингу в Чорному морі (EMBLAS-II)».