Три роки децентралізації

За три роки, що минули, реформа набрала обертів. Децентралізація влади активно відбувається по всій країні. На початок 2017-го створено 366 об’єд-наних територіальних громад, які уряд визнав спроможними. До їх складу увійшли 1740 колишніх сільських, селищних та міських рад, а це 17% загальної кількості місцевих рад базового рівня.

На 30 квітня призначені перші вибори ще у 47 громадах, які об’єднуються. Сьогодні в ОТГ проживає 3,12 мільйона українців, і такі темпи консолідації міжнародні експерти визначають як дуже високі. Торік об’єднані громади реалізували 1800 інфраструктурних проектів, чим довели свою спроможність ефективно використовувати кошти державного бюджету.

Тоді, — наголосив Володимир Гройсман, — 2014-у, мене запитували, що таке децентралізація. І важко було пояснити. Але коли ми почали отримувати результати — нові дороги, школи, садочки, шкільні автобуси, то це був результат децентралізації. Із 2014 по 2016 роки місцеві бюджети зросли на 100 мільярдів гривень. Це колосальний ресурс, який раніше місцеві бюджети не могли собі дозволити. Фактом, скажімо, є те, що за ці три роки завдяки реформі ми змогли відкрити понад 26 тисяч місць у дитячих садках.

Сьогодні нам треба йти далі. Те, що за останній рік український парламент ухвалював необхідні рішення, тільки вдосконалює систему, дає можливість рухатися далі. Хочу, аби ми завершили створення самодостатніх громад на добровільній основі, адже децентралізація — це реформа, що відроджує самобутність України і дає можливість розвиватися.

Ми абсолютно змінили бюджетну систему в країні. Раніше все було сконцентроване в Києві: кожен міністр мав свої ресурси, які він розподіляв. Тепер цього нема. Ми перейшли на повний автоматичний перерозподіл усіх державних ресурсів. Сьогодні фактично місцеві бюджети не залежать від державного. Зараз кожна територія може ухвалювати свій бюджет, не чекаючи, поки це відбудеться на центральному рівні, — зазначив Володимир Гройсман. — Сьогодні чимало міст і громад в Україні мають хороших, якісних господарів, які реалізують чіткі й зрозумілі проекти. Там, де місцевий лідер на місці, — там порядок. Там, де місцевий лідер неспроможний, він багато чого пояснюватиме, але нічого не зможе змінити. Важливо, щоб ми на місцях обирали таких лідерів, які здатні провадити швидкі, якісні, публічні, відкриті зміни. Наше завдання на наступний період — територіальна основа, розвиток місцевої економіки і відповідальність місцевої влади за результат діяльності. Тому на наступних виборах ми повинні бути уважні, щоб не помилитися. Ми повинні приводити до влади людей, здатних робити позитивні зміни.

Наразі країна стоїть на порозі значних перетворень, передусім у соціальній сфері — в охороні здоров’я та освіті. І тут сприяння місцевих громад у проведенні цих реформ дуже важливе для уряду.

Володимир Гройсман подякував за підтримку реформи Президентові Петру Порошенку та екс-прем’єр-міністрові Арсенію Яценюку, Кабміну, депутатам Верховної Ради, міжнародним партнерам.

«Сьогодні, аналізуючи підсумки трьох років, можна сказати, що це одна із фундаментальних, успішних, системних реформ. Вона принесе ще багато позитивних змін в Україні. Я буду боротися за цю реформу до кінця», — наголосив Володимир Борисович.

Продовжуючи тему децентралізації, віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко зазначив, що ключове завдання на 2017 рік — це зміна якості життя у громадах, пов’язана, передусім, зі зміною якості послуг в освіті, охороні здоров’я, культурі, соціальному захисті, адміністративних послугах, плануванні територій, земельних відносинах. Це і є секторальна децентралізація.

— Наблизити послугу до людини — це наша головна ціль і завдання на найближчий час, — запевнив Геннадій Зубко. — Децентралізація в освіті — це створення у громадах освітнього простору, розбудова мережі опорних шкіл в ОТГ та впровадження концепції «Нова українська школа». В медицині — максимальне підсилення первинної ланки на рівні ОТГ та розбудова госпітальних округів. У культурі — це створення народних будинків — культурних хабів, центрів розвитку громад. У системі надання адміністративних послуг — розбудова ЦНАПів. І так по всіх напрямках. Адже реформа з децентралізації та процес об’єднання — це не лише передача повноважень, ресурсів та зростання бюджетів, люди мають відчути реальні позитивні зміни в їхньому житті.

Виконувачка обов’язків мі-ністра охорони здоров’я Уляна Супрун презентувала журналістам законопроект медичної децентралізації «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів».

Мета цього документа — створення законодавчого підґрунтя нового механізму фінансування медичних послуг і ліків за рахунок бюджетних коштів через систему державного солідарного медичного страхування. Законопроект, запевнила, на практиці реалізує статтю 49 Конституції про безоплатну медичну допомогу.

Кожна медична послуга у всьому світі включає в себе, окрім медичної допомоги (зазначеної в україн-ському законодавстві як «діяльність медичних працівників»), такі складові, як матеріальні витрати, комунальні, капітальні видатки тощо. Законопроект чітко фіксує гарантії оплати компонента медичної допомоги в кошторисі медичної послуги і дозволяє розмежувати ці компоненти.

— Цей законопроект нарешті встановлює чесні правила співпраці між державою та пацієнтом у питанні оплати медпослуг, — зазначила Уляна Супрун. — До сьогодні задекларовані зобов’язання держави не були підкріплені фінансовими гарантіями. Ухвалення закону дозволить врегулювати це питання.

Держава не тільки починає на практиці компенсувати компонент медичної допомоги, а й визначає державний гарантований пакет медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантовано проводиться за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування повністю або частково за єдиними для всіх тарифами, які щороку затверджуватимуться Кабінетом Міністрів.

У межах пакету держава гарантуватиме повне покриття вартості послуг екстреної, паліативної, первинної допомоги — і звуження цього пакету не допускається законом. Частково покриватиметься вартість платних послуг на вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях. Повністю або частково за рахунок медичного страхування оплачуватимуться ліки, включені до Національного переліку основних лікарських засобів.

Функцію страхувальника, єдиного замовника з централізованої закупівлі медпослуг здійснюватиме новий центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом — Національна служба здоров’я України, яка контролюватиме дотримання договорів про медичне обслуговування населення. Законопроектом визначаються її повноваження, організація надання медичних послуг, типова форма договору про медичне обслуговування населення та ін.

Законопроект визначає, хто є суб’єктом та об’єк-том державного солідарного медичного страхування, права та обов’язки застрахованих осіб, регламентує договірні відносини між Національною службою здоров’я та закладами охорони здоров’я усіх форм власності, фізичними-особами підприємцями, які одержали ліцензію на приватну медичну практику. Тобто всі ці відносини стають чіткими: пацієнти зможуть захищати свої права і в суді, що раніше було дуже складно.

За аналогічними моделями проводять оплати Національні служби здоров’я Норвегії, Канади, Італії, Іспанії, Великобританії чи схожі структури інших розвинених країн.

Міністр соціальної політики Андрій Рева розповів журналістам про можливості впровадження нових якісних соціальних послуг на рівні територіальних громад.

Зокрема, присутніх зацікавив експеримент з монетизації пільги на проїзд, який, перш ніж пошириться на всю країну, втілюватиметься у Львівській області.

— Усі пільговики, що мають право на безкоштовний проїзд, отримуватимуть грошову компенсацію у визначеному розмірі. Тобто, матимуть змогу заплатити за проїзд або використати ці гроші відповідно

до своїх потреб, — розповів Андрій Рева. — Монетизація пільги на проїзд забезпечить на практиці принцип «гроші ходять за людиною»: це надасть можливість пільговикам самостійно оплачувати квиток на проїзд, та усуне причину всіх їхніх непорозумінь із перевізниками. Принцип справедливості буде реалі-зований практично: пільговики, які не мають фізичної можливості користуватися громадським транспортом або живуть у віддалених населених пунктах без транспортної інфраструктури, отримають гроші замість послуги, якою не можуть скористатися; перевізники отримають гроші від клієнтів, зможуть використовувати їх для обслуговування рухомого складу.

Журналісти запитали міністра про можливість монетизації субсидій разом з монетизацією пільг.

Андрій Рева пояснив, що субсидія — це фінансова підтримка державою тих сімей, які сьогодні не здатні самотужки оплачувати повну вартість житлово-комунальних послуг. Таких станом на 1 січня в Україні 7,5 мільйона.

— Монетизувати субсидії доти, поки домогосподарств-субсидіантів більше, як два мільйони, — неправильно з технологічної та фінансової точок зору. Тому монетизація пільг — це питання, яке потрібно вирішувати зараз, а монетизація субсидій — справа наступних чотирьох років, — пояснив міністр соцполітики. — Субсидією на оплату житлово-комунальних послуг може скористатися кожна українська сім’я, яка через фінансовий стан не спроможна сплачувати рахунки. Держава сплачує частину рахунків таких сімей через механізм співфінансування. Розмір цієї допомоги розраховується для кожного домогосподарства окремо, відповідно до сукупного доходу членів сім’ї. Тож у наданні житлових субсидій основний принцип — адресність допомоги — уже забезпечений.

Ольга ФІЛІППОВА.

Одеса — Київ — Одеса.