Адреси і долі

У презентації взяли участь професори історичного факультету ОНУ Тарас Вінцковський і Тарас Гончарук, а також магістрантака цього університету, ініціатор проекту Ксенія Соро-кіна та художник-дизайнер Ірина Макарчук.

Щодо змістовної частини календариків, крім фотопортретів достойників, на лицьовій стороні є стисла інформація про роль кожного в Українській революції. Перший випуск, профінансований ГО «Одесі — 600», на що вказує включена у композицію емблема організації, присвячений таким яскравим постатям, як Іван Луценко, Іван Липа, Михайло Омелянович-Павленко, Сергій Шелухин, Всеволод Змієнко, Євген Чикаленко, Петро Климович та Володимир Чехівський. У другому представлені інші непересічні особистості: Андрій Ніковський, Євфим Фесенко, Всеволод Голубович, Віталій Боровик, Юрій Липа, священики о. Антін (Гриневич) та о. Ілля (Кливак), а також дядько Романа Шухевича Степан, один з керівників УСС, який певним чином пов’язаний з Одесою (був комендантом австрійської жандармерії міста у 1918 році й залишив цікаві спогади про тутешню українську громаду).

У перспективі планується видати ще кілька комплектів, присвячених діячам Української революції, які тим чи іншим чином у цей історичний період були пов’язані з Одесою. За задумом дизайнера, кожна серія відрізняється кольоровою гамою: перша витримана в коричневих, друга — в умбристо-зелених тонах.

Розпочався захід демонстрацією кінострічки про етапи становлення і розвитку Української революції, яку запропонували присутнім працівники відділу зв’язків з громадськістю і реклами бібліотеки.

У своєму виступі Тарас Гончарук відзначив той важливий факт, що після розпаду Російської імперії у лютому 1917 року український національно-визвольний рух у Києві та Одесі розвивався паралельно. Багато одеситів входили до складу уряду УНР або й очолювали його, як свого часу Всеволод Голубович і Володимир Чехівський. Симптоматично, що вулиця Пастера, на якій розташована Одеська національна наукова бібліотека, була місцем осідку таких подвижників української справи, як Сергій Шелухин та Іван Луценко. У квартирі останнього бували Іван і Юрій Липи та інші активісти. А сама бібліотечна споруда, не зайве нагадати, збудована вихідцем із козаків, одеським просвітянином, видатним архітектором Федором Нештурхом. Зрозуміла емоційність сприйняття по-дібних фактів, які посилюють живий зв’язок поколінь.

На особливість заходу звернув увагу Тарас Вінцковський: «Мені доводилося бувати на різних презентаціях, але вперше присутній на презентації саме календариків... Нам варто позбутися ілюзій, адже за межами професійного кола істориків ці особистості й названі факти мало відомі. Одеса в період революції залишила яскравий слід. Україн-ська революція була всеохоплюючою, адже радикальні зміни відбувалися не лише в політичній і військовій сферах, а й у соці-альній, освітній, культурній, духовній. У 1917-у в Одесі було щонайменше двадцять українських організацій різного спрямування». Нині історик переймається новою темою: «Українські губернські з’їзди 1917 року в Одесі», яких у нашому місті пройшло два. Це ще одне підтвердження того факту, що Одеса україноцентрична і відігравала помітну роль в українських націєтворчих процесах. Основна документна база подібних до-сліджень — фонди ОННБ і Державного архіву в Одеській області.

Як зазначили автори проекту, випуски історичних календарів поширюють у соціальних мережах, вони помічені в наукових колах Одеси, Львова і Києва. Схвальні відгуки голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича і директора центру Українські студії стратегічних досліджень Юрія Сиротюка — доказ цьому.

Володимир КУДЛАЧ.