Магія творчості Юрія Валюка

Маловідомий загалу виставковий майданчик Одеси того дня привернув увагу багатьох шанувальників мистецтва. Майстра привітали ректор академії, професор Анатолій Ковров, директор Художньо-архітектурного інституту, професор Валерій Уреньов, доктор мистецтвознавства, професор Південноукраїн-ський національний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського Ольга Тарасенко, заступник начальника департаменту культури і туризму Одеської міськради Людмила Крижалко, голова обласної організації НСХУ, народний художник України Анатолій Горбенко, завідувач кафедри рисунка, живопису та архітектури ОДАБА, професор Ігор Трутнєв директори Одеського художнього училища Ольга Косьмі-на та спеціалізованої школи ім. К.К. Костанді Валерій Токарев, рідні і друзі, студенти. Винуватця події представила завідувач кафедри образотворчого мистецтва ОДАБА Джавіда Герасимова.

Павло Чистяков колись застерігав свого учня Михайла Врубеля: «Мистецтво вічне — життя одне». Як і Врубель, творчістю якого Юрій Валюк захоплювався ще у студентські роки, він одержимий мистецтвом, і в цьому одна з надзвичайно симпатичних граней його художньої натури. Знаю, як нелегко він ішов до досконалості, скільки наполегливої праці це потребувало! Буваючи на виставках, завжди відзначаєш високий професіоналізм цього мистця, його повагу до ремесла.

В імпресіоністичних роботах, які домінують в експозиції, відчувається насолода кожною хвилиною життя, в них спокій і затишок. Творчість майстра розвиває кращі традиції південної, одеської школи, хоча відчуваються й інші впливи. У пейзажах і натюрмортах культивується живописна тенденція, витоки якої у пленеризмі К. Костанді, В. Синицького, М. Шелюто, але помітні і певні підходи чи сюжети, що асоціюються з роботами Б. Кустодієва, К. Юона, В. Бялиницького-Бірулі. Новий сильний творчий імпульс Юрій Валюк, білорус за походженням, отримав, коли кілька років тому побував на батьківщині своїх предків. Написані тоді лісові краєвиди — меланхолійні, медитативні, наповнені світлом і повітрям.

Творчість Юрія Валюка не обмежується якимсь одним напрямком, адже маємо справу з полістилістом, що уможливлюють його глибока освіченість і висока загальна культура. Та одну особливість його живопису все ж хочу виокремити: симбіоз народної культури й академізму, завдяки чому сформувався абсолютно неповторний почерк.

Одна з найсильніших сторін творчості митця — його графіка. Рисунок завжди був пріоритетним, і майбутній художник відшліфовував його під керівництвом свого наставника на «худграфі» Віктора Єфименка та інших педагогів. (Заради справедливості повинен сказати, що до вишу Юрій прийшов після «Греківки» з ґрунтовною професійною підготовкою). Серія графічних робіт, навіяних гоголівською тематикою («Ніч перед Різдвом») — це, на мою думку, вершина творчості Юрія Валюка. В них абсолютна свобода індивідуального самовираження. На прикладі слов’янської міфології створюються композиції, в яких чуттєве багатство урівноважується іронією, а зовнішня веселість і пустотливість не приховують гірких роздумів автора про людську дурість й абсурдність буття — традиція, що виходить від І. Босха та

П. Брейгеля. Хоча в інших «карнавальних» творах автора відсутня якась певна філософська постановка питання.

Пригадую, як у далекі 1970-ті Юра запросив нас, кількох своїх однокурсників, до себе на квартиру, що по вулиці Пастера. Тоді мене вразила його копія «Таємної вечері» Леонардо да Вінчі, яка займала всю дальню стіну кімнати. Світла було мало, і це додавало картині особливої загадковості. Орієнтація на класику — одна з показових рис його не кон’юнктурної натури.

«Те, що ви бачите, створене не на продаж, а для глядача, заради якого ми, фактично, працюємо. Художник — це не професія, це стан душі людини, адже поняття професії ближче до ремесла. На цій виставці я оголив свою душу, — зізнався автор. — Усе, що ви бачите, створено після 2009 року, коли я почав працювати в будівельній академії, і я гордий тим, що викладаю у цьому закладі».

Мимоволі згадуєш вислів К. Станіславського: «Не люби себе в мистецтві, а мистецтво в собі». Можливо, в дотриманні цього принципу і криється магія творчості оригінального художника Юрія Валюка.

Володимир КУДЛАЧ.