«Птахи», що знімають обмеження

По телевізору ми не раз бачили, як люди з ампутаціями (зрозуміло, що з Америки чи з Європи) займаються спортом, вільно подорожують, танцюють, відпочивають на пляжі, аніскільки не соромлячись своїх протезів. У нас протезів соромляться, ховають їх. А часто просто не можуть іх придбати, тому пересуваються на візках чи взагалі замикаються в чотирьох стінах, подалі від людських очей.

Ситуацію, на щастя, взялися виправити наші підприємливі люди, спромігшись зробити протези легкими і зручними.

— Парадоксальним є те, — сказав Нагендер Парашар, — що в усьому світі протези конструюють і виготовляють люди, які не мають інвалідності, які ніколи не знали, як то жити без руки чи без ноги, не могти кудись піти чи просто взяти в руки ніж чи виделку. А ми маємо свого такого розробника-експериментатора.

Підприємець представив Віктора Кардаша — ветерана АТО, який до подій на Сході України був успішним хореографом, а після втрати ноги вирі-шив стати протезистом, із чим сьогодні успішно справляється. Цих двох чудових чоловіків ви бачите на знімку. 

До слова, Віктор особисто тестує на собі продукцію фірми-виробника та допомагає виявляти недоліки й поліпшувати кінцевий продукт. Уже досягнуто, казали, того рівня, коли Віктор сам відмовився від британського вузла і користується вітчизняним, адже він значно кращий.

Що важливо: цей гарний чоловік не соромиться свого протеза, подаючи достойний приклад іншим людям, які мають ампутації.

Як засновник фірми-виробника українських комплектуючих Parashar Industries та протезного центру «Без обмежень» Нагендер Парашар розвінчав міфи стосовно вітчизняного протезування: мовляв, в Україні не виробляють комплектуючих, ми тільки імпортуємо продукцію; вітчизняний товар набагато гірший за іноземні аналоги; українські виробники працюють не за міжнародними стандартами.

Насправді ж ситуація дещо інша, і він впевнений у тому, що ми можемо розвивати вітчизняне виробництво, а також виходити на міжнародні ринки. Дуже потрібна підтримка держави, якої сьогодні замало, хоча попит на продукцію значний.

Для декого дивним може здатися той факт, що одне з перших приватних виробництв комплектуючих в Україні заснував й очолює громадянин Індії. Справді, хто ця людина, звідки і чому так старається працювати на нашу державу? Нагендер Парашар народився у Делі, але вже тривалий час проживає в Києві. 

— Я тут, — каже, — вивчився, живу спокійним життям, од-ружився, відкрив біз-нес і тому вважаю Україну другою своєю Батьківщиною.

Ще у 2008 році починав працювати сам, закуповуючи колінні вузли іноземного виробництва, але люди, які ними користувалися, вказували на численні недоліки дорогої продукції. Виправляти ці недоліки брався самотужки, а згодом знайшов талановитих однодумців.

— Моя фірма, — розповів підприємець, — розробляє та виготовляє колінні вузли, які отримали сертифікат ЄС, що свідчить про якість і безпечність нашої продукції. Наше підприємство акредитоване за міжнародним стандартом системи управління якістю. Ми вже маємо три моделі колінних вузлів, які покривають потреби клієнтів будь-якого ступеня активності. Усі наші розробки я називаю різними видами птахів, тому що в Parashar industries ми хочемо надати пацієнтові максимальну свободу пересування. Погодьтеся, досить важко підібрати вдаліший образ.

Він із захопленням розповів про вироби компанії. Колінний вузол Colibri замкового типу, зауважив, стане незамінним для пацієнтів із низьким рівнем активності, яким, передусім, важлива надійність і легкість протеза. Такі вузли не згинаються під час ходіння, а сісти в них можна, відкривши замок (звідси й пішла їхня назва). Як правило, їх установлюють людям похилого віку або з парними ураженнями нижніх кінцівок. Цей «птах» важить лише 245 грамів, що робить його найлегшим у світі.

Наступний колінний вузол — Starling — для пацієнтів із середнім рівнем активності. Він із чотирма осями, що забезпечує безперешкодне пересування у приміщенні та на відкритій місцевості, але має обмеження у швидкості ходьби й активності використання. Такі вузли підходять для людей, які використовують протези в умовах помірних навантажень. Вага цієї розробки — 470 грамів, що знову ж таки робить її значно кращою за іноземні аналоги.

І, нарешті, гордість компанії — Falcon. Це «колі-но» задовольнить потреби найактивніших клієнтів. Із ним можна не лише вільно пересуватися в будь-яких умовах — він витримає навіть додаткові інтенсивні навантаження, швидкий темп ходьби і дасть можливість займатися спортом. Іноземні аналоги Falcon важать близько 1,5 кілограма, а ця розробка — 980 грамів.

Гарантія виробів — три роки!

Винахідник вірить у те, що галузь розвиватиметься і з часом не тільки українці віддаватимуть перевагу вітчизняному виробнику, а наша продукція користуватиметься активним попитом й у світі. Фірма має вже замовлення із Франції, Німеччини, Японії та Естонії. 

Розповідаючи про продукцію, над розробкою якої продовжують працювати, удосконалюючи її, десятки наших вітчизняних майстрів-винахідників, Нагендер Парашар сподівається, що ця інформація буде корисною для ветеранів АТО, для кожного, кому життєво необхідні протези.

Дуже шкода, що нашим золотим головам і золотим рукам сьогодні доводиться отак їздити і самостійно розповідати людям про унікальну продукцію, таку нині затребувану.

Підготувала Ніна ЗАЛЕВСЬКА.