Серед степу широкого...

Представники екологічних організацій та журналісти кілька днів тому знову навідалися у ландшафтний заказник місцевого значення «Тарутинський степ», який належить до природоохоронного фонду.

На заповідну територію впродовж останніх п’яти років активно претендує Міністерство оборони. Поки тривають суди, три фермерські господарства, які уклали угоди з військовим відомством, із 5200 гектарів земель заказника вже розорали 1600. Такі незаконні дії викликали протести Тарутинської райдержадміністрації та екологічної громадськості. Конфлікт пішов на спад, коли на нещодавній нараді у голови Одеської ОДА Максима Степанова представники Міноборони пообіцяли припинити будь-які дії щодо розорювання степу до з’ясування всіх обставин справи.

Щоб пересвідчитися, чи дотримуються військові свого слова, ми й вирушили у Тарутинський район.

Степ ще не прокинувся від зими: скільки сягає око — сухі бляклі трави. Подекуди — широкі смуги чорної ріллі. Територія велика — все одразу не побачиш.

А ось і трактори із сівалками, великий причіп з вантажем се-літри. Як рапортували колись радянські газети, «техніка вийшла на поля». З’ясовуємо, що озимина, яку зібралися удобрювати, посіяна поза територією заказника. Визначити його межі на місцевості не так просто. Єдиний знак, який інформує, що тут ландшафтний заказник, встановлений при в’їзді.

Їдемо вглиб. Вдалині бачимо зеленого УАЗа, котрий у народі зветься «таблеткою» або «буханкою». Спецмашина — з військовими номерами. Військовослужбовці, які були в ній, на запитання про мету їхнього перебування у ландшафтному заказнику відповіли, що коментарів не дають, порадивши дочекатися старшого, котрий скоро буде. Двоє офіцерів щось досліджували далеко в полі, згодом підійшли до нас. Підполковник Володимир Русак каже, що він військовий топограф, виконує наказ Міністерства оборони і — жодних уточнень: «Ми працюємо за планом Міністерства оборони. Для отримання коментарів звертайтеся у Генеральний штаб. Я не маю повноважень надавати інформацію».

Зрозуміло, що ми розмовляли з виконавцями, які отримали наказ командування.

Ірина Вихристюк, заступник директора НПП «Тузловські лимани», після короткого спілкування з топографами в погонах висловила сумніви, що військові підуть по шляху, який задекларували на нараді в голови ОДА. А отже, загроза знищення 40 видів рідкісних рослин та 25 видів тварин не минула. 

Професор Іван Русєв: «До обласної ради звернулися генерали з клопотанням зняти охоронний статус з цієї території, позаяк, мовляв, він перешкоджає розвиткові військової діяльності. Якщо говорити відверто, тут військової діяльності не було дуже давно. Наші зустрічі з керівництвом облради та з головою ОДА призвели до того, що це питання на найближчу сесію облради не виноситиметься, але я не маю стовідсоткової впевненості. Бачимо, що відбувається потужне лобіювання. Опонент дуже сер-йозний — Міністерство оборони. Може трапитися, що на сесії хтось з голосу запропонує обговорення цього питання».

Слід укотре наголосити, що ніхто з науковців, екологів чи присутніх журналістів у жодному разі не протистоїть української армії.

Про тих, хто прагне заволодіти унікальною заповідною територією, громадська активістка, журналіст Олена Балаба висловилася так: «Є велика проблема. Це тилова військова номенклатура, що залишилася з радянських часів. Це такі особи, які заробляли і зароблятимуть у свої кишені, незважаючи на війну, фронти, борти у госпіталі, вдів, дітей-сиріт, горе, сльози…».

За інформацією Івана Русєва, того ж дня група військових приїжджала у Тарутинську райраду разом з представником Міністерства екології Анастасією Драпалюк та Ольгою Кіосе з департаменту екології ОДА. Тема зустрічі наразі не відома. У місцях знищеної заповідної землі комісію не бачили, від розмови із журналістами та адміністрацією НПП «Тузлівські лимани» вона відмовилася.

Отже, підтримуємо героїчне українське військо, боремося за чисте довкілля і продовжуємо від-стежувати ситуацію довкола за-повідного Тарутинського степу.

Володимир ГЕНИК.