№ 30 (21821) субота 25 березня 2017 року
Максим СТЕПАНОВ: «Роботи вистачить усім»
У середу голова Одеської обласної державної адміні-страції Максим Степанов презентував свій стратегічний план дій, який має назву «Розумний регіон».
З часу призначення Максима Володимировича на посаду минуло два місяці. Запросивши на презентацію представників влади, бізнесу, науки, громадських активістів та журналістів, керівник області зазначив, що не буде руху, якщо не знаєш, куди йти і якою дорогою. Його план — це пріоритети, цілі, програми та проекти розвитку Одещини, механізми їх втілення, а також очікувані результати. Це той шлях, уточнив, яким нам іти.
Програма розрахована на 2017—2019 роки і передбачає ре-алізацію чотирьох пріоритетів: під-вищення якості управління регі-ональним розвитком, забезпечення конкурентоспроможної еко-номіки Одещини, розвиток громад і людського потенціалу, забезпечення гідної якості життя.
— «Розумний регіон» — це інноваційний план перетворень, який я і моя команда вже почали реалізовувати. Він враховує конкурентні переваги області і передбачає тісну взаємодію з місцевими органами влади, громадськістю та представниками бізнесу. Звичайно, цей план не є догмою і може доповнюватися новими ідеями та пропозиціями. Ми розраховуємо на максимальне залучення до процесу його втілення представників усіх зацікавлених груп, які справді турбуються про розвиток Одещини. Роботи вистачить усім, — наголосив Максим Степанов.
Опора і надія громади
Школа завжди була і буде серцем громади, опорою й надією села. Саме тому реформа місцевого самоврядування, що нині триває в нашій державі, провідну й визначальну роль відводить саме відродженню якісної освіти для сільських дітей, яким піднімати рідну землю, працювати на ній.
Познайомитися з моделлю освіти в Маразліївській сільській об’єднаній територіальній громаді (ОТГ) Білгород-Дністровського району, зокрема з роботою опорної школи, ми мали можливість під час прес-туру, організованого Одеським регіональним відділенням Асоціації міст України, яке нині очолює В’ячеслав Демченко.
Варто сказати, що люди, до яких ми їхали, одними з перших в області створили об’єднану територіальну громаду, до складу якої увійшли села Маразліївка, Олексіївка, Зелене, Полянка, Романівка, Великомар’янівка, Долинівка та Широке.
Олександр Чумак, який її очолює і який уже втретє обраний сільським головою, розповів, як люди на сходках дали добро на створення ОТГ і виграли з того, адже сьогодні громада має гроші, і власні, і виділені державою, а відтак може розбудовуватися. Що вона й робить. І доволі успішно.
Усе створювалося не з нуля, не на голому місці. Були тут і школи, і ФАПи, і мережа магазинів та клубів, діяли навіть бібліотеки, які, щоправда, довго не поповнювалися ні новими книжками, ні періодикою. Все це було, але все ледве жевріло. Зі створенням ОТГ усе пішло по-новому.
Резиденти з Куликового
У четвер, 23 березня, в Україні сталося дві надзвичайні події, які завдали державі суттєвих репутаційних втрат. І знищений арсенал зброї у Балаклії на Харківщині, і розстріляний у центрі Києва екс-депутат Держдуми РФ, який прийняв торік українське громадянство і дав свідчення проти Віктора Януковича та висловив готовність підтвердити звинувачення у суді, показали всьому світові вразливість, точніше, неспроможність наших спецслужб гарантувати безпеку надважливих об’єктів та осіб.
Події, що трапилися у четвер, затінили інформацію, поширену напередодні керівником апарату голови Служби безпеки України Олександром Ткачуком та начальником військової контррозвідки СБУ Сергієм Левченком, про ви-криття агентурної мережі спецслужб РФ, яка діяла на півдні України, зокрема й на Одещині, та в районі проведення АТО.
Співробітники спецслужби встановили, що мережа була сформована під безпосереднім керівництвом та координацією головного розвідуправління Генштабу Збройних сил РФ. Першим завданням резидентів було створення на найважливіших об’єктах інфраструктури та у військових частинах південного регіону своєї агентури. «Керівником та координатором мережі російські спецслужби призначили свого давньо-го агента — учасницю трагічних подій на Куликовому полі в Оде-сі», — наголосив Олександр Ткачук.
«Нас виписали — і ми пішли»
Виступаючи на засіданні Ради регіонального розвитку на початку нинішнього тижня, Президент Петро Порошенко випромінював оптимізм. Про ситуацію в економіці він сказав, що ми, «будучи вже на межі з потойбічним світом, потрапили в реанімацію — і вижили. Провели деякий час у палаті інтенсивної терапії — і встали на ноги. Нас виписали — і ми пішли. І ми не просто одужуємо, а сповнені сил та енергії, будемо жити довго і щасливо».
МВФ ставить діагноз
Цікаво, що сеанс групової психотерапії глава нашої держави провів, коли стало відомо, що в успіхах лікування засумнівався «головлікар» — Міжнародний валютний фонд. І відклав на невизначений термін надання Україні траншу в мільярд доларів. Тобто «нас» не виписали. «Ми» залишили клініку без документів, без нового меморандуму про співпрацю.
Українська економіка, можливо, колись одужає і без мільярди МВФ. Якщо прийняти на віру цифри зростання ВВП за три останніх роки (які Порошенко і Гройсман подають, як ознаку одужання), нам вистачить своїх ресурсів. Але в Раді директорів МВФ не дурні сидять. Рахувати вміють не гірше від київських фахівців, діагнози ставлять впевнено. І якщо вимагають додаткову інформацію для оцінки політичних заходів, які впливають на фінансовий сектор і загальні перспективи української економіки, то підстави у них є.
Політичні заходи, що впливають на українську економіку, розробляються, як відомо, не тільки в Києві. Кроки українського уряду, Національного банку України, РНБО чи силових органів зі зміцнення безпеки країни, як правило, є відповіддю (частіше — запізнілою) на цілеспрямовані дії Кремля. А звідти звіти у Вашингтон не надходять.
Обрання найдостойніших чи роздача мандатів?
На розгляд у Верховну Раду депутати різних фракцій подали п’ять законопроектів, які мають реформувати процес виборів в Україні. Плюси і мінуси кожного обговорили експерти і представники громадськості на публічній дискусії «Виборча реформа Challenge».
Про необхідність реформування виборчого законодавства говорять і міжнародні й вітчизняні експерти. Венеціанська комісія давно пропонує нам перейти на систему з пропорційними відкритими списками. Самі парламентські сили, Президент, уряд також неодноразово наголошували на необхідності впровадження пропорційної системи з відкритими списками, але перейти від слів до діла не поспішають.
«А змінювати систему зараз, як ніколи, ну дуже потрібно! Тому що в 2019 році відбудуться дві надважливі кампанії — вибори президента і парламентські вибори, які будуть розведені в часі. Фактично 2019-й буде роком виборів в Україні. Тобто вся Україна житиме цими двома кампаніями. Це означає, що градус політичного протистояння досить підвищиться, і на питання реалізації прав, процедур тощо не надто звертатимуть увагу. Відтак, на нашу думку, 2017 рік — ключовий, адже за кодексом прав Венеціанської комісії ключові зміни, що стосуються виборчого законодавства, повинні бути внесені не пізніше ніж за рік до кампанії як такої», — пояснила Ольга Айвазовська, координатор виборчих та парламентських програм громадянської мережі «Опора».
Пенсійна реформа: про що мовчать посадовці?
За 25 років незалежності влада так і не наважилася провести повноцінну реформу пенсійної системи. Про наслідки цього свідчать минулорічні рекордні показники дефіциту Пенсійного фонду — 145 мільярдів гривень (станом на травень 2016-го). В результаті — всі без винятку стали заручниками ситуації. Повномасштабна пенсійна реформа необхідна. Втім, її проведення тепер називають «вимогою МВФ».
Чому так сталося? Хто саботував реформу? Пошуком відповідей на ці та схожі запитання зайнявся Медіацентр реформ (https://medium.com/@reforms). Напрацювання київських колег-журналістів, з їхньої згоди, пропонуємо вашій увазі.
«Напівправда» заради перемоги на виборах
Що б не говорили політики (байдуже, від яких партій), Міжнародний валютний фонд насправді не керує економічними процесами в Україні. З проханням про виділення кредиту до МВФ звертаються саме українські урядовці (починаючи з часів Леоніда Кучми), а фонд визначає умови, на яких готовий давати гроші в борг. Навряд чи хто позичить гроші людині, яка не вміє бути ощадливою або витрачає більше, ніж заробляє. Так і тут…
Як свідчать дані «CASE Україна», торік 73% українських пенсіонерів отримували однаково малі пенсії — приблизно тисячу гривень на місяць. Але разом це — величезний тиск на бюджет. Держвидатки та пенсії забирають майже половину економіки. Не найкраща статистика для розвитку.
Зрозуміло, що кредитори хочуть гарантій повернення своїх коштів. І докорінну зміну моделі пенсійного забезпечення вони розглядають як один зі шляхів фінансової стабілізації України. Відтак бачать у цьому інструмент повернення грошей....
«Птахи», що знімають обмеження
«Майже 95% комплектуючих для протезів Україна сьогодні імпортує. Це надзвичайно дорого і до того ж довго, адже всі ми знаємо, скільки тривають тендерні процедури. Такі комплектуючі, як правило, купує держава, бо люди самостійно практично не можуть цього зробити. Ми вирішили змінити цю ситуацію і розробили вітчизняні колінні вузли, які стануть конкуренто-спроможними німецьким, англійським та японським брендам, тобто найкращим світовим аналогам», — так розпочав свою розмову із журналістами Нагендер Парашар — засновник і власник компанії Parashar Industries та протезного центру «Без обмежень», перший комерційний виробник українських колінних вузлів.
Того дня він приїздив до Одеси, де й виступив в офісі Impact Hub Odessa, презентуючи українські розробки у сфері протезування, а саме — колінні вузли для всіх ступенів мобільності.
Тема цієї розмови була надзвичайно тяжкою, адже йшлося про страшні каліцтва, спричинені війною, коли молоді хлопці, чоловіки залишаються без рук чи без ніг, а від того дуже часто — і без надії у своєму житті. Тема важлива і для сотень цивільних громадян, які через певні обставини щороку стають інвалідами, людьми з величезним переліком обмежень. І це дуже страшно. Хто не стикався у житті з таким горем, тому, може, й не зрозуміти їх.
Море стане безпечнішим
Проведені 20—22 березня у північно-західній частині Чорного моря спільні з кораблями з’єднання Постійної військово-морської протимінної групи НАТО №2 (SNMCMG2) тренування типу PASSEX підвищили рівень мінної безпеки та поглибили довіру між військовими моряками флотів Північноатлантичного альянсу і країни-партнера — України. Про це заявив в Одесі начальник штабу — перший заступник командувача Військово-Морських сил ЗСУ капітан І рангу Роман Гладкий.
За його словами, тактичне з’єднання кораблів успішно виконало всі завдання тренувань — тактичне маневрування, тренування з радіообміну і, найголовніше, пошук та знищення мін (імітаторів).
— В ході тренувань спільними зусиллями було виявлено й дві справжні якірні міни, попередньо, часів Другої світової війни. Ці міни не становили небезпеки для судноплавства, бо перебували на морському дні в районі, не рекомендованому для віддачі якорів. Вони були успішно знищені військовими моряками. Тож, як бачимо, внаслідок міжнародної співпраці реально підвищено рівень мінної безпеки Чорного моря, — додав начальник штабу.
Роман Гладкий також відзначив, що рейдовий тральщик «Генічеськ» отримав позитивні відгуки про свою роботу у складі з’єднання, гідно представивши Збройні Сили України в цьому важливому заході міжнародного співробітництва.
Нагадаємо, з 17 до 20 березня тривав візит до Одеси кораблів SNMCMG2 — штабного корабля «Контр-адмірал К. Черніцький» (ВМС Польщі), морських тральщиків «Дуеро» (ВМС Іспанії), «Ротвейл» (ВМС Німеччини) та «Аланья» (ВМС Туреччини). Вранці 20 березня вони разом з рейдовим тральщиком «Генічеськ» ВМС ЗС України вийшли в море для спільного тренування.
Прес-центр командування ВМС ЗС України.
Згадували Олексу...
В Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.С. Грушевського того дня зібралися старшокласники Маріїнської гімназії, прийшли декотрі з тих, хто добре знав письменника. Якраз кілька днів перед цим був день його народження.
Згадували Олексу… Олексу Шеренгового.
Та й хто не знав стрункого високого красеня з пишним русявим чубом, жвавого, дотепного, з приязним усміхом, завжди молодого — а таким і запам’ятався багатьом. Життєлюб, щедрий на любов, на добро, бо й сам щедро обдарований Господом багатьма талантами, а передовсім — тонким відчуттям слова, глибоким розумінням мистецтва творення образу — чи то на папері, чи на полотні. Був майстром слова і майстром живопису, але перевагу віддав першому, тож не надавав такого аж великого значення малярству. Але завжди зацікавлено, уважно слухав розмови фахових художників. Пригадуються вечори у майстерні Григорія Крижевського, на останньому поверсі будинку художників, якраз навпроти приміщення Спілки письменників, з незмінною кавою та улюбленою музикою, що тихо линула з магнітофона. Розмовляв із господарем на рівних, водночас уважно вникаючи у якісь фахові особливості. Хоч не позиціював себе фаховим художником. Любив це — й того, вважав, достатньо. Як і все, чим багата була душа, щедро роздаровував. Через те й важко зібрати зараз докупи ті полотна.
Але, звичайно ж, малярство було тільки захопленням, певною переміною в його роботі над словом. А воно, Слово, давалось йому легко, та й не дивина: досконало володів рідною українською мовою, цим завдячував Поділлю своєму, батькам. На знак синівської вдячності Олекса напише згодом роман «Батько», яким немало пишався, у якому так опукло, зримо виписав образ завзятого сільського трудівника — найкращий пам’ятник рідному батькові.
І полігон, і заказник
Торік з метою розвитку зеленого туризму Міністерство агрополітики розпочало роботу зі створення шести агрорекреаційних кластерів у рамках реалізації концепції розвитку сільських територій. Один з таких кластерів розміщуватиметься в Тарутинському районі і включатиме в себе екопарк «Фрумушика Нова» та ландшафтний заказник «Тарутинський степ», якщо, звісно, вдасться владнати конфлікт з Міністерством оборони.
Обговорити, яким має бути цей кластер, на виїзну конференцію у Веселу Долину з’їхалися екологи, науковці, громадські діячі, місцеві чиновники.
Проблема в тому, що землі, на яких збираються створити агрорекреційний кластер — це територія колишнього військового полігону. Щоб реалізувати пілотний проект, треба зробити майже неможливе — добитися від оборонного відомства передачі цих земель. Але те категорично переконане, що територія, яка колись належала Міністерству оборони СРСР і яка вже тривалий час як полігон не використовувалася, повинна перейти йому задля навчальних потреб. Навіть судовий процес розпочався.
«Зводиться все до одного: «земельні ділянки — це військове майно». Причому посилаються на ст. 2 Закону України «Про правовий режим Збройних Сил». Що цікаво, самі ж перераховують, що саме належить до військового майна, але земельних ділянок у цьому переліку нема», — пояснює ситуацію голова Тарутинської райдержадміністрації Іван Кюссе, який уже 10 років представляє в судах інтереси свого краю.
Серед степу широкого...
Представники екологічних організацій та журналісти кілька днів тому знову навідалися у ландшафтний заказник місцевого значення «Тарутинський степ», який належить до природоохоронного фонду.
На заповідну територію впродовж останніх п’яти років активно претендує Міністерство оборони. Поки тривають суди, три фермерські господарства, які уклали угоди з військовим відомством, із 5200 гектарів земель заказника вже розорали 1600. Такі незаконні дії викликали протести Тарутинської райдержадміністрації та екологічної громадськості. Конфлікт пішов на спад, коли на нещодавній нараді у голови Одеської ОДА Максима Степанова представники Міноборони пообіцяли припинити будь-які дії щодо розорювання степу до з’ясування всіх обставин справи.
Щоб пересвідчитися, чи дотримуються військові свого слова, ми й вирушили у Тарутинський район.
Степ ще не прокинувся від зими: скільки сягає око — сухі бляклі трави. Подекуди — широкі смуги чорної ріллі. Територія велика — все одразу не побачиш.
А ось і трактори із сівалками, великий причіп з вантажем се-літри. Як рапортували колись радянські газети, «техніка вийшла на поля». З’ясовуємо, що озимина, яку зібралися удобрювати, посіяна поза територією заказника. Визначити його межі на місцевості не так просто. Єдиний знак, який інформує, що тут ландшафтний заказник, встановлений при в’їзді.
Їдемо вглиб. Вдалині бачимо зеленого УАЗа, котрий у народі зветься «таблеткою» або «буханкою». Спецмашина — з військовими номерами. Військовослужбовці, які були в ній, на запитання про мету їхнього перебування у ландшафтному заказнику відповіли, що коментарів не дають, порадивши дочекатися старшого, котрий скоро буде. Двоє офіцерів щось досліджували далеко в полі, згодом підійшли до нас. Підполковник Володимир Русак каже, що він військовий топограф, виконує наказ Міністерства оборони і — жодних уточнень: «Ми працюємо за планом Міністерства оборони. Для отримання коментарів звертайтеся у Генеральний штаб. Я не маю повноважень надавати інформацію».
Зрозуміло, що ми розмовляли з виконавцями, які отримали наказ командування.
Ірина Вихристюк, заступник директора НПП «Тузловські лимани», після короткого спілкування з топографами в погонах висловила сумніви, що військові підуть по шляху, який задекларували на нараді в голови ОДА. А отже, загроза знищення 40 видів рідкісних рослин та 25 видів тварин не минула.
Професор Іван Русєв: «До обласної ради звернулися генерали з клопотанням зняти охоронний статус з цієї території, позаяк, мовляв, він перешкоджає розвиткові військової діяльності. Якщо говорити відверто, тут військової діяльності не було дуже давно. Наші зустрічі з керівництвом облради та з головою ОДА призвели до того, що це питання на найближчу сесію облради не виноситиметься, але я не маю стовідсоткової впевненості. Бачимо, що відбувається потужне лобіювання. Опонент дуже сер-йозний — Міністерство оборони. Може трапитися, що на сесії хтось з голосу запропонує обговорення цього питання».
Слід укотре наголосити, що ніхто з науковців, екологів чи присутніх журналістів у жодному разі не протистоїть української армії.
Про тих, хто прагне заволодіти унікальною заповідною територією, громадська активістка, журналіст Олена Балаба висловилася так: «Є велика проблема. Це тилова військова номенклатура, що залишилася з радянських часів. Це такі особи, які заробляли і зароблятимуть у свої кишені, незважаючи на війну, фронти, борти у госпіталі, вдів, дітей-сиріт, горе, сльози…».
За інформацією Івана Русєва, того ж дня група військових приїжджала у Тарутинську райраду разом з представником Міністерства екології Анастасією Драпалюк та Ольгою Кіосе з департаменту екології ОДА. Тема зустрічі наразі не відома. У місцях знищеної заповідної землі комісію не бачили, від розмови із журналістами та адміністрацією НПП «Тузлівські лимани» вона відмовилася.
Отже, підтримуємо героїчне українське військо, боремося за чисте довкілля і продовжуємо від-стежувати ситуацію довкола за-повідного Тарутинського степу.
Володимир ГЕНИК.
...І виростуть красуні-сосни
22 березня відбулася всеукраїнська акція «Майбутнє лісу — в твоїх руках», до якої активно долучилися Троїцьке лісництво ДП «Ширяївське лісове господарство» та шкільне лісництво «Пролісок» Троїцької ЗОШ І-ІІІ ступенів (керівник Віктор Писарівський).
Спільними зусиллями ми висадили десять тисячі саджанців кримської сосни. Після того як важливу справу було зроблено, діти пригостилися чаєм та смаколиками, пограли на свіжому повітрі у м’яча.
З-поміж працівників Троїцького лісництва особливо відзначилися помічник лісничого Надія Якименко, лісники Сніжана Паровенко, Анатолій Григорашенко, тракторист Сергій Ратушняк, робітники Тетяна Поліщук, Ірина Бриткарі, Ольга Котеля, Надія Слободянюк та Валентина Ніколаєва.
Михайло ЛЕВИЦЬКИЙ,
майстер лісу Троїцького лісництва.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206