Зручні, бо вразливі

Злата Швець, соціолог ГО «Експертний центр з прав людини»:

— В Україні систематично порушуються конституційні права та свободи представників вразливих верств населення, зокрема наркозалежних осіб та пра-цівниць комерційного сексу. Ці люди через своє вразливе становище не здатні ефективно протистояти неправомірним діям правоохоронців або захищати та відновлювати свої права у разі їх порушення. Вразливі верстви населення часто є «зручною» категорією для правоохоронців, за рахунок яких вони роблять «високі показники» в службовій діяльності.

Використовуючи вразливе становище таких груп, організаційну та правову неспроможність суспільства захищати їхні права, правоохоронці масово застосовують до них неналежне поводження різних форм та проявів.

Значна поширеність порушень прав представників вразливих груп, дискримінація їх за ознакою здоров’я та соціального статусу спричиняють глобальні негативні наслідки для суспільства в цілому. Це наслідки правові (порушуються принципи верховенства права, законності, нівелюються ознаки правової держави), медичні (негативний вплив на ефективність боротьби з поширенням наркоманії, ВІЛ-інфекції та інших супутніх небезпечних хвороб), політичні (дискримінація цільових груп негативно впливає на міжнародний імідж держави), соціально-демографічні, економічні тощо.

А ще внаслідок стигматизації та маргінальних особливостей вразливих груп переважна частина порушень їхніх прав залишається прихованою для сус-пільства. За таких обставин оцінка реальних масштабів та особливостей цих порушень, розробка ефективних меха-нізмів протидії є доволі складними завданнями.

Інша проблема — відсутність в Україні ефективного механізму розслідування правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів, особливо коли жертвами таких порушень стають секс-працівниці та наркозалежні. Адже негативні стереотипи в суспільстві щодо цих категорій осіб поширюються і серед працівників органів прокуратури та суду, які мали б вживати належних заходів зі встановлення всіх обставин порушень та притягнення винних осіб до відповідальності.

Анатолій Пазичук, регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Одеській області:

— Контроль за правопорушеннями серед правоохоронців здійснюють органи прокуратури. Впродовж останніх чотирьох років я мав змогу бачити, яким чином «реагує» прокуратура на повідомлення про порушення прав вразливих груп населення працівниками поліції. Я брав безпосередню участь у моніторингах органів поліції. Зауважу, що Уповноважений з прав людини має право безперешкодно, у будь який час доби, заходити у будь-яке приміщення державних органів влади, спілкуватися з людьми, які там перебувають, брати пояснення, опитувати осіб без присутності адміністрації цих закладів, дивитися будь-яку документацію, в тому числі ту, яка має обмежений доступ. Представники Уповноваженого мали доступ до документації, до затриманих і могли проаналізувати, яким чином відбувається спілкування з уразливими групами, як реагує на повідомлення про злочини прокуратура.

Один з напрямків розслідування системних порушень — робота зі зверненнями громадян. Ми отримували багато звернень, які містили відомості про злочини стосовно наркозалежних. Уповноважений направляє ці звернення в органи прокуратури, а прокуратура передає ці матеріали в органи поліції для службової перевірки або, аналізуючи зміст звернення, не бачить підстав, щоб розпочинати кримінальне провадження. Якщо бачимо, що прокуратура не хоче реагувати, організовуємо перевірку, так зване спе-ціальне провадження, в рамках якого спеціальний відділ збирає відомості, які або підтверджували б те, що каже заявник, або спростовували. Бувають випадки, коли особа подає інформацію, що не відповідає дійсності. Коли відділ спеціальних проваджень збирає набір фактів та із супровідним листом уповноваженого відправляє в прокуратуру, то органи прокуратури бачать, що є окреме звернення, воно підтверджене фактами, зібраними в результаті спеціального провадження, і тоді вже нема підстав для відмови у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).

Наталія Маркочева, адвокат, керівник Одеської регіональної команди з протидії порушенням прав вразливих груп:

— Ми приділяємо багато уваги роз’яснювальній роботі у правоохоронних органах. На наркозалежних поліція робить хороші показники. Серед системних порушень — порушення права на медичну допомогу, порушення права на захист, порушення заборони катувань та жорстокого ставлення. З цим ми стикаємося постійно.

Я не раз приїжджала на виклики за наркостаттями як адвокат. Бачила дуже багато проблем. Зокрема, коли адвокатові не надають можливості для конфіденційного спілкування з підзахисним. До того моменту, поки приїде захисник, слідчий уже все «обговорив» з моїм підзахисним, уже склав протокол допиту. Таких порушень безліч. У наркозалежних не лише абсистентний синдром («ломка»), але й дуже низький рівень правової підготовки. Тому велику користь дають тренінги, які ми проводимо з наркозалежними. Організовуватимемо тренінги і для адвокатів, які спеціалізуються на наркостаттях, бо мало хто знає, що таке, скажімо, пацієнти замісної терапії і як з ними слід поводитися. Є в нас проблеми з лікувальними закладами. Ми робили запит, скільки було затримано пацієнтів із замісною терапією. Нам відповіли, що «нуль», не було взагалі. Насправді ж правоохоронні органи жодного разу не зверталися до спеціалізованих лікувальних закладів. А є такий наказ, що впродовж трьох годин поліція повинна повідомити нарколога, лікувальний заклад, аби наркозалежному пацієнтові надати замісну терапію.

У шести регіонах України (Львівська, Сумська, Кіровоградська, Одеська, Дніпропетровська та Херсонська області) створені не залежні від органів влади регіональні команди протидії порушенням прав вразливих груп населення. До складу цих команд увійшли адвокати, журналісти, представники сервісних та правозахисних громадських організацій, та безпосередньо вразливих груп. Новостворені команди пройшли навчання з проведення громадських розслідувань порушень прав вразливих груп, збору необхідних відомостей з метою захисту та відновлення порушених прав цих груп. У взаємодії з експертами ЕЦПЛ учасники регіональних команд збирають інформацію про порушення прав вразливих груп, беруть участь у громадських розслідуваннях таких випадків, а також проводять освітні заходи.

Програма реалізується за підтримки ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження».

Володимир ГЕНИК.