№ 27-28 (21818-21819) субота 18 березня 2017 року

Переглядів: 1331

За крок від прірви

Якщо небіжчика не ховати, а просто замкнути в одній з кімнат, в квартирі не можна буде жити. Запах не дозволить. Так і сталося після укладення угоди «Мінськ-2» в лютому 2015 року. З тією різницею, що двері в Україну з окупованої частини Донбасу залишили широко відчиненими.

Як Путін готував похорон «Мінська»

Угоди з 13 пунктів «Мінська-2» були мертві з першої хвилини підписання. Оживити їх, виконати в майбутньому хоча б один пункт в повному обсязі не могла і не хотіла жодна зі сторін. А Росія навіть не визнавала себе стороною конфлікту. У чому ж полягав інтерес, заради чого Тристороння контактна група працювала тоді ніч безперервно, а лідери чотирьох держав вели важкі переговори?

Що було на думці у президента Франції і канцлера ФРН — одному Богові відомо. Але за підсумками подій двох наступних років можна з упевненістю сказати, чого домагався президент Росії Володимир Путін і чого хотів президент України Петро Порошенко.

Обидва збиралися виграти час для прийняття важливих рішень, а мертвий документ потрібен був для того, щоб морочити голову всім на світі, а насамперед — один одному. Тепер очевидно, що Путін використовував дворічний таймаут краще. Поки «мінський» труп розкладався, поки сморід гібридної війни отруював життя в Україні, кремлівські стратеги встигли розробити кілька сценаріїв і вибрати той, що швидше міг нагнути непокірних сусідів.

Переглядів: 1296

Кучурганська балка: загрози підтоплення

Не було б печалі, якби не озеро в підвалі

У селі Гаївка у ці дні можна спостерігати незвичну картину: прямо на подвір’ї одного з будинків із підґрунтових вод утворилося озерце, в якому розкошують домашні гуси. Птиці — втіха, людям — прикрість.

Якщо вода заливає подвір’я та городи, то підвали — й поготів. Зокрема, кореспондент побував на обійсті Михайла Юр’єва, в підвалі якого вода піднялася близько метра.

— І так чи не кожної весни, — бідкається Михайло Петрович. — Торік я підняв підвал на два камені-черепашники, але це не допомогло. Вже й не знаю, як зарадити лиху. — І гірко жартує: — Хоч бери та рибу розводь…

Місцева влада здійснює моні-торинг ситуації. Так, нещодавно було проведено виїзне обстеження зон, яким загрожує підтоплення. До складу комісії увійшли: головний спеціаліст з питань цивільного захисту райдержадміністрації Сергій Біндасов, начальник міськрайонного відділу ГУ ДСНС Сергій Кузьменко, начальник управління розвитку та інвестицій РДА Ігор Романенко, провідний інженер відділу використання водних ресурсів Одеської гідрогеологомеліоративної експедиції з охорони водних ресурсів Анатолій Реклізон, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Сергій Кожухар та начальник сектора превенцій Роздільнянського відділу поліції ГУНП Андрій Кириленко.

Переглядів: 1378

Ланцюг через Дністер


Як уже повідомляли «ЧН», на столичному рівні дано дозвіл на будівництво у верхній частині Дністра нового каскаду із семи гідроелектростанцій сумарною потуж-ністю 300 МВт. На це планують витратити близько двох мільярдів доларів.

14 березня, у Всесвітній день захисту водойм, екологи разом з місцевими жителями вийшли в Маяках на всеукраїнську акцію протесту й утворили на мосту через Дністер живий ланцюг. Протестувальники вимагають від Кабміну переглянути наміри щодо спорудження ГЕС.

У руках активістів — красномовні плакати: «Діти Дністра — проти ГЕС», «Дністер буде жити — будемо жити й ми», «Ні руйнуванню екосистеми!». У гучномовець організатори розповідають дітям і журналістам, чому вони, власне, тут зібралися: «Над Дністром нависла нова серйозна загроза, і ми маємо його захистити». 

Чого очікувати від нових ГЕС — обіцяної енергонезалежності чи екологічної катастрофи? Екологи впевнені: поява нових гідроелектростанцій призведе до деградації річки. Досвід такий уже є. «Будівництво ГЕС у середині 1980-х призвело до пониження рівня води в Дністрі майже у рази. Для міста-мільйонника (Одеса, як всі знаємо, споживає саме дністровську воду. — Прим. авт.) це дуже серйозна загроза, бо якість води й так значно погіршується, а якщо ще й зменшиться наповненість ріки, ми ризикуємо взагалі залишитися без джерела прісної води», — зауважив еколог Владислав Балинський.

Переглядів: 772

«Дай нам серця неприкаяні...»

Щоб вийти із кризи, з тієї Руїни, яку ми переживаємо нині, зберегти себе як єдиний народ, українці звертаються по допомогу до своїх духовних поводирів. Насамперед — до творів Великого Кобзаря. Тарас Шевченко акумулював усі одвічні мрії й прагнення свого народу. Він учить українців любити Україну, бо не всі, народжені на цій благословенній землі, стають її синами. 

Згадаймо його святі слова:

Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

Наш пророк ототожнював Україну з матір’ю, і сьогодні нагадуючи кожному з нас, що «хто матір забуває, того Бог карає». Він свято вірив, що «оживе добра слава, слава України», трудився-боровся заради цього, хоча після закінчення Імператорської академії мистецтв мав можливість жити спокійно, безтурботно, ставши живописцем. Але не зміг, бо відчув силу слова і поставив його «на сторожі» біля «рабів отих німих», біля свого поневоленого національно і покріпаченого фізично народу. Він жив і творив

...Ради їх,
Людей закованих моїх,
Убогих, нищих... Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
поставлю слово.

Це із поезії «Подражаніє 11 псалму». Дозволю собі нагадати також рядки із поеми «Неофіти», написаної в Нижньому Новгороді, коли Шевченко повертався із 10-річного заслання:

...Ридаю,
Молю, ридаючи: пошли,
Подай душі убогій силу,
Щоб огненно заговорила,
Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило,
І на Украйні понеслось,
І на Україні святилось
Те слово, Божеє кадило,
Кадило істини. Амінь.

Чи ж дочекаємося колись, що наші високопосадовці дослухаються до Шевченка і забезпечать вивчення державної мови на належному рівні у школах та вишах, повагу до неї у ЗМІ, зупинять тих, про кого Тарас писав: «гірше ляха свої діти її розпинають»?

Переглядів: 643

Сім футів під кілем!

Чудових публікацій і великих тиражів!

Це привітання — як заспів до прекрасного ювілею: найстаріша за віком і завжди молода за духом україномовна газета «Чорноморські новини» (у минулому — «Чорноморська комуна») ось-ось відзначить перше століття від дня свого заснування.

Про значення цього часопису ємно сказав поет:

Від юності і до сивин —
Читач «Комуни» і «Новин»!

Бо ця газета й справді стала частиною життя кожного з нас, мешканців Одещини.

Переглядів: 1229

Російсько-українська інформаційна війна

У ЗМІ промайнуло повідомлення про те, що Московія приступила до створення військових підрозділів інформаційної війни. Такі підрозділи були в Радянському Союзі, є вони і тепер у складі армії Сполучених Штатів і деяких інших країн. Про що свідчить такий крок? Це крок до подальшого розгортання військових дій, і не обов’язково лише в Україні. Путін підвищує ставки у небезпечній грі зі світом. Він усе ще думає, що контролює процес ескалації військового протистояння на планеті, крок за кроком підвищуючи напругу. Насправді ж він уже не може зупинитися. Зупинка означає його політичну, а можливо, й фізичну смерть у близькій перспективі через внутрішні чинники, що діють у Московії. Продовження ескалації означає неминучу політичну та фізичну смерть у більш віддаленому майбутньому, але разом з мільйонами невинних людей. Поки що він обирає останній шлях.

Московія дотепер вкладала і вкладає колосальні кошти в інформаційну війну. Саме це дозволило їй у мирний спосіб відібрати у нас Крим і створити криваву рану на тілі України — на Донбасі. Інформаційна ефективність Московії сьогодні настільки перевищує можливості України, яка демонструє цілковиту безпорадність у цій царині, що для підтримання нинішнього статус-кво у війні з Україною інформаційні війська Московії не потрібні. Отже, варто готуватися до гіршого.

На початку тридцятих років минулого сторіччя за наказом Сталіна російською мовою була перекладена з німецької одна програмова книжка, що називалася «Моя боротьба». Вона увійшла, поряд з посібниками з військової стратегії і тактики, до «Бібліотечки червоного командира». Багато сторінок цієї ґрунтовної книги присвячені військовій пропаганді. Я використаю низку цитат з неї, аби показати, що нинішню московську пропаганду можна цілком зрозуміти на їх основі, в проекції викладених засадничих принципів на ментальність нашого північного сусіда.

Переглядів: 535

Онлайн-допомога на дітей

Міністерство соціальної політики та Державне агентство з питань електронного урядування презентували нову електронну послугу у сфері соціального захисту — призначення допомоги при народженні дитини.

Досі документи для призначення такої допомоги можна було подати лише в паперовій формі. Торік близько 400 тисяч українців для цього особисто відвідали органи соціального захисту населення, витрачаючи на це свій час та створюючи значні черги.

Відтепер пропонується принципово новий рівень якості обслуговування. Молоді батьки можуть подати такі документи у будь-який зручний час через інтернет, без необхідності особистого відвідування районного управління соціального захисту. Електронна послуга вже доступна на офіційному сайті Мінсоцполітики за адресою: e-services.msp.gov.ua, а згодом стане доступною й на єдиному державному порталі адміністративних послуг my.gov.ua.

Електронні форми з автоматичною перевіркою введених даних та інтер-активними підказками мінімізують ризик допущення помилок при їх заповненні. Завдяки тій же автоматизації значно пришвидшується процес розгляду документів та ухвалення рішення щодо призначення допомоги. Такі нововведення дозволяють заощадити час, фінансові ресурси та зменшують ризики зловживань або шахрайства.

Ініціатива реалізується за підтримки швейцарсько-української програми «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади», що виконується фондом «Східна Європа», повідомляє прес-служба Мінсоцполітики.

Переглядів: 598

Вірш «Великі ідеї»

Великі ідеї прийшли не відразу —
Плекали з дитинства їх сотні людей.
Але як прийшли вже — доводять до сказу.
І в цьому шкідливість великих ідей.

Велика ідея — нахабну крадіжку
Вважати чеснотою, попри закон.
Ховати поцуплені гроші у діжку —
Велика ідея суспільних ікон.

Велика ідея — закрити по селах
Лікарні і школи, бо грошей катма.
Велика ідея — в розвагах веселих
Нащадків злодійських вести до керма.

Велика ідея — забути про числа,
Науки зібрати в єдиний предмет:
Про Бога — детально, про фізику — стисло,
Факультативно — про шкоду комет.

Така вже поточної влади реальність,
Що ріже освіченість гострим ножем.
Вирує двоїстість, вона же — дуальність:
Велика ідея, що є міражем.

Олександр ГАБОВИЧ,
доктор фізико-математичних наук.
м. Київ.
Переглядів: 553

Війна з книжками

Кремлю замало війни проти України, то він ще й заповзявся воювати з книгами — у Москві в невідомому напрямку вивезли весь фонд Бібліотеки української літератури.

За даними Reuters, спочатку планували передати книги в бібліотеку іноземної мови, але там, буцімто, в архіві забракло місця. Слід українських видань загубився. Полиці в книгозбірні — пусті. Українці, що живуть у Росії, кажуть про остаточне знищення нашої бібліотеки, фонд якої почали збирати в Москві майже сто років тому, — в 1918-у.

Нагадаємо, російська влада з 2015 року переслідує директора Бібліотеки української літератури в Москві. Її звинувачують в екстремізмі, у розповсюдженні забороненої літератури. Із жовтня 2015-го Наталія Шаріна утримувалася під домашнім арештом, але продовжувала виконувати обов’язки директора книгозбірні. Цими ж днями департамент національної політики і міжрегіональних зв’язків Москви розірвав з нею трудовий договір. Відтак українська бібліотека залишилася і без директора, і без книг.

Переглядів: 630

Від усіх небезпек її захистив талант

Не надто велику колекцію творів Тетяни Яблонської (1917—2005) у ці дні показує на виставці з нагоди 100-річчя видатного українського майстра живопису Одеський художній музей. Окрім картин, тут можна побачити і деякі родинні фотографії, а також текстовий матеріал — щоденникові записи та спогади.

Їй довелося жити в епоху тоталітаризму, коли людська особистість нічого не важила. На її творче життя випав отой горе-звісний метод соцреалізму, який жорстко регламентував творчість мистців.

А вона, попри все, зуміла зберегти свій стиль у творчості і той внутрішній стрижень, завдяки якому прожила довге і щасливе творче життя. Час до часу міняючи манеру письма та залишаючись при цьому все тією ж Тетяною Яблонською. Навіть за тих умов мисткиня зуміла зберегти своє обличчя — і не лише творче. Тож і залишалася завше авторитетом для багатьох колег та явищем в образо-творчому мистецтві. На засіданнях виставкому її думка була важучою. «Тетяна Нилівна мене похвалила», — це був аргумент. Хто бодай годину-дві побув біля її картин, то надалі вже у будь-якій з її робіт — від студентської пори й аж до останніх літ, коли вже могла працювати лише однією рукою, — безпомилково скаже: це вона. Тетяна Яблонська, можливо, й вижила — у творчому сенсі — завдячуючи якраз творчості. Творчістю вона втікала в інший світ. Коли навколо все було — соцреалізм, вона примудрялася усе ж таки відрізнятися від усіх — така була сила її таланту. Тодішні критики, безумовно, розуміли це, нерідко їй добряче таки діставалось, це було боляче, а вона продовжувала працювати, виховувати дітей, дбати про свою родину. Як дуже слушно завважив хтось на відкритті виставки у Художньому музеї, її талант — як феномен і парадоксальність водночас — захистив її. Хоч, певна річ, на якісь компроміси часом усе-таки доводилося йти. Як це завше буває в житті.

Переглядів: 592

Забутий Арнольд Гріншпунг

Серед обдарованих одеських митців, які впродовж життя залишалися вірними своєму покликанню, — скульптор Арнольд Йосипович Гріншпунг (1884—1969).

У лютому минуло 133 роки від дня його народження. Це ім’я фактично забуте, а в поле мого зору воно потрапило у зв’язку з дослідженням життя і творчості скульптора Бориса Едуардса.

Певні відомості про Гріншпунга містяться в його особовій справі, яка зберігається в архіві Одеської обласної організації НСХУ. В автобіографії, яку він склав у 1950 році (можливо, як претендент на монументальні роботи в порту), повідомляється, що народився майбутній скульптор у сім’ї робітника 11 лютого 1884-го. У 1903-у, після навчання в народному та ремісничому училищах, успішно склав іспити в Одеське художнє училище, де впродовж п’яти років навчався на скульптурному відділенні у відомих майстрів Л-Д. Іоріні та К.К. Костанді.

Ще під час навчання в училищі Арнольд Гріншпунг заявив про себе як талановитий учень, і Луїджі Іоріні рекомендував його Б.В. Едуардсу для участі в роботах з оздоблення новозведеної Одеської міської публічної бібліотеки. Борис Вільямович на той час був зайнятий спорудженням пам’ятника Суворову в Очакові.

Молодий скульптор створив вісім бюстів російських письменників, розміщених у верхньому ярусі головного читального залу бібліотеки. Їм притаманна стилістична єдність і делікатна техніка. «…Будучи в художественном училище, оформил Одесскую публичную библиотеку скульптурой, — пише в автобіографії Гріншпунг, — и работал в скульптурной мастерской академика Б.В. Эдуардса».

Переглядів: 1608

Одеські адреси Леся Курбаса

130-річчя від дня народження видатного українського режисера й актора Леся Степановича Курбаса, яке відзначалося 25 лютого, дало привід не тільки згадати про його визначний новаторський внесок у розвиток театрального мистецтва, а й подумки доторкнутися до миттєвостей його творчої біографії, пов’язаної з Одесою.

Цінним джерелом для висвітлення цієї теми є, безперечно, спогади його талановитого учня, однодумця і послідовника Василя Степановича Василька, особливо книга «Театру віддане життя» (Київ, «Мистецтво». 1984). Нагадаємо, що ім’я Василя Василька, режисера, актора і педагога, народного артиста СРСР, значна частина творчого життя якого пройшла в нашому місті, присвоєне Одеському академічному українському музично-драматичному театру.

Потрібно згадати й інші заслуги В.С. Василька. Саме результатом, передусім, його послідовної, наполегливої і напруженої праці стала поява ще однієї цінної книги — «Лесь Курбас. Спогади сучасників» (Київ, «Мистецтво», 1969), де вперше за багато років прозвучали справедливі слова, пов’язані з відновленням історичної пам’яті та доброго імені незабутнього вчителя і творчого наставника.

Тому, на наш погляд, важливо відтворити незабутні враження і відчуття Василя Василька від першої зустрічі з великим майстром сцени, що припадає на буремний 1917 рік:

«Курбас пластично був дуже виразним, мав чудовий стрункий стан, широке своєрідне обличчя з високим чолом, густими довгими бровами, що, немов крила, розкинулися над розумними карими очима. Голос приємного тембру, баритон. Глибокий, палкий, драматичний темперамент. Він легко збуджувався, активно спілкувався з партнером, добре володів усіма відтінками передачі мислі. За його чудовою мімікою легко вгадувалися думки персонажа. Психологічність була його новиною.

Зовсім уникаючи зовнішніх ефектів, Лесь Курбас жив на сцені глибоким внутрішнім життям. Процес народження почуття чи думки, їхнє наростання і звершення артист показував надзвичайно переконливо... Гра Курбаса вражала свіжістю і новизною... я одразу зрозумів: Курбас — справжній талант!».

Переглядів: 555

Усе в ньому — істина

Щовесни ми вшановуємо пам’ять великого сина України, який став її долею, пророком і захисником.

У рамках відзначення 203-ї річниці від дня народження Кобзаря у нашій школі відбулася літературно-музична композиція «Свіча, запалена від серця».

У святково прикрашеній актовій залі зібралися учні, вчителі, батьки, гості. До присутніх звернулася Л.М. Короткова, керівник методичної комісії вчителів української мови та літератури, яка зазначила, що Т.Г. Шевченко — це велика й невмируща сила українського народу. Адже славетний Кобзар для всіх нас і світоч, і пророк, і духовний батько, і мудрий порадник. У його слові нема ані крихти фальші: усе в ньому — істина. І світло цієї істини незгасне. Він перший підняв полум’яний голос на захист нашого народу, нашої мови, нашої історії. Україна завжди була згустком болю поета, його мукою й змістом життя. Заради неї він ніс свій хрест на Голгофу страждань. Це була жертва сина заради спасіння матері-України.

Учні 8—11-х класів представили інсценізації із життя україн-ського Прометея, які дали змогу більше дізнатися про його дитинство, юність, пройнятися нелегкою долею творця. Присутні переглянули відеофільм «Край, де народився геній». Незабутнє враження на всіх справили спогади про Шевченкові місця: Моринці, Кирилівка, Канів, Чернеча гора, до яких з усього світу йдуть на поклін люди, щоб вогнем Тарасового слова очистити душі й тіла. У виконанні школярів звучали пісні «Думи мої, думи мої…», «Мій край», «Зацвіла в долині...», «Садок вишневий...». Душевно, з піднесенням діти читали Шевченкові твори: «Заповіт», уривок із поеми «Марія», «Один у другого питає» та інші поезії, що розповідають про рідну Тарасову землю та глибинну любов до неї.

Переглядів: 631

«Не треба діамантів і перлин, коли даруєш ти своє кохання»

Шановні колеги!

Шлю вітання прекрасним жінкам — працівницям і читачкам — «Чорноморських новин», а заодно приєдную сонети Вільяма Шекспіра у своєму перекладі. Деякі з них потрапили до Всесвітньої антології перекладів сонетів В. Шекспіра, що вийшла у Швейцарії у видавництві «Сігнатур» за сприяння Міжнародного шекспірівського фонду. Якщо вважаєте за можливе, щось надрукуйте.

Щиро ваш —

Георгій ПИЛИПЕНКО,
член НСПУ,
лауреат літературних премій.
Переглядів: 510

Пісні Греції для одеситів

Одеська філія Грецького фонду культури та благодійна організація «Фонд Бумбураса» запрошують гостей на вечір, приурочений національному святу Греції — Дню відродження, що відзначається 25 березня.

Вечір відбудеться 24 березня о 19.00 в Одеській обласній філармонії (вул. Буніна, 15) за участі відомих грецьких виконавців.

У виконанні оркестру «Естудіантіна» звучатимуть шедеври національної музики, твори провідних сучасних грецьких композиторів та поетів, що грунтуються на традиціях народної творчості.

Як відомо, Одеса має величезне значення для всіх греків, тож спеціально для одеситів звучатиме програма «Пісні Греції», підібрана художнім керівником оркестру та композитором Андреасом Каціянісом, у виконанні знаних вокалістів Єлені Віталі та Бабіса Цертоса.

Єлені Віталі — співачка, популярна у Греції ще із 1970-х. Вона записує народну та авторську музику у співробітництві з провідними грецькими виконавцями. Останнім часом співпрацює зі Ставросом Ксархакосом, оркестром Мікіса Теодоракі-са, Йоргосом Даларасом, Глікерією. Бабіс Цертос як музикант відомий, перш за все, своїми виступами у жанрі «ребетіко», міської авторської пісні. Останнім часом виконує традиційну грецьку музику разом з оркестром «Естудіантіна», Національною оперою Греції та Мандолінним оркестром.

Переглядів: 1102

Десять секретів харчової паузи

Як стверджують фахівці, тимчасова відмова від їжі допомагає позбутися від шлаків, зайвих жирових відкладень, хворих клітин, активізувати захисні та регенеруючі функції організму. Але без знання справи починати голодування не можна, застерігає medic.ua.

Яких головних правил при голодуванні рекомендують дотримуватися дієтологи?

1. Починайте поступово. Різкий початок голодування може стати стресом для організму. В результаті — бажання поїсти посилиться і всі спроби взяти харчову паузу зведуться нанівець. Щоб уникнути цього, за три-чотири дні харчуйтеся тільки фруктами й овочами, повністю виключивши продукти тваринного походження.

2. Перед голодуванням позбудьтеся від токсинів. Під час голодування організм підтримуватиметься своїми внутрішніми ресурсами. Щоб у цей час він не харчувався накопиченими всередині токсинами, що може призвести до інтоксикації, за дві доби до голодування попийте відвари для очищення нирок і жовчного міхура (з листя бузини, м’яти, брусниці), а за добу — прийміть проносне.

3. При хронічних хворобах — тільки під наглядом лікаря. За наявності хронічних захворювань голодування потрібно проводити тільки під наглядом фахівця і після консультації лікаря. На час харчової паузи прийом препаратів припиняти не варто, але таблетки, настоянки і сиропи необхідно замінити на аналогічні ліки в уколах, оскільки перші вимагають перетравлювання в шлунку і дратуватимуть шлунково-кишковий тракт.

4. Змініть вид фізичних навантажень. Спорт на час голодування залишати не можна. Але виснажливі види навантажень (підйом важких предметів, біг, боротьба) на час харчової паузи потрібно замінити на легші та спокійніші (плавання, йога, гімнастика), щоб організм не відвикав від звичних ритмів, але й не перевантажувався.

Переглядів: 447

Скупий на дощі квітень

Як ми вже повідомляли, нещодавно заввідділу кліматичних досліджень і довгострокових прогнозів Науково-дослідного метеорологічного інституту НАНУ Вазіра Мартазінова оприлюднила довгостроковий прогноз на нинішню весну.

За її словами, 24—26 березня по всій Україні очікується суттєве потепління. 

У квітні, за розрахунками метеорологів, різких коливань температури не прогнозується, буде рівна, спокійна, тепла погода. В кінці місяця очікується похолодання, але воно торкнеться не всіх регіонів, а от у північних можливі навіть заморозки. Переважатиме суха погода, але в окремі дні випадатимуть сильні дощі.

Останній місяць весни почнеться зі спеки: вдень 25оС і вище, в окремі дні — до +30. Проте в третій декаді травня ймовірне різке зниження температури, подекуди вдарять заморозки. На відміну від доволі сухого квітня, травень обіцяє бути щедрим на дощі і навіть зливи.

На початку літа, за словами Вазіри Мартазінової, очікується нестійка синоптична ситуація: то +30 і вище, то різке похолодання. «Перша половина червня буде дуже спекотною, друга — з хорошими зливовими дощами. З грозовими дощами, що приходять на холодних фронтах. Тобто, якщо є гроза, то в наступні дні очікується похолодання», — уточнила кліматолог.

Без опадів, хмарно з проясненнями, вночі 2—7, вдень 10—15 тепла — такою буде погода у нас, на Одещині, наступного тижня. Щоправда, понеділок очікується досить холодним: вночі на півночі області стовпчик опуститься до одного морозу, вдень — лише 5—9 тепла. А от у наступні вихідні в південних районах вдень повітря прогріється до +19.

Геомагнітна ситуація спокійна. Тільки у четвер можливе незначне збурення магнітосфери Землі.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net