Мистецький уклін Шевченкові
Як уже повідомляли «ЧН», у Виставковій залі Одеської обласної організації Національної спілки художників України (вул. Торгова, 2) відкрилася уже традиційна мистецька імпреза на честь Кобзаря.
Щоберезня творча спільнота, об’єднана пієтетом до творчості й особистості геніального поета і художника, представляє на суд глядацького загалу най-кращі зі своїх робіт.
От і нинішня експозиція викликає піднесений настрій, радість від споглядання справжньої творчості: живопис, графіка, зразки декоративного мистецтва, скульптура, монументальні панно, у тому числі іконографія Шевченка.
У відкритті взяли участь голова обласної спілчанської організації Анатолій Горбенко, його заступник Сергій Савченко, очільник живописної секції Микола Овсійко, поет Олег Олійників, краєзнавець і колекціонер Тарас Максим’юк, архітектор Олександр Циркун та інші. На початку — приємний і стимулюючий момент: Анатолій Горбенко вручив відзнаку за кращий твір раніше експонованої Різдвяної виставки Наталії Лозі.
Відкриття пройшло в теплій, дружній і затишній атмосфері. Усі, хто брав слово, акцентували увагу на значенні постаті Шевченка для Одеси, на тих невидимих нитках, які пов’язували його з південним містом. Тут, зокрема, проживали друзі Тараса Григоровича, які надавали моральну підтримку опальному поетові — Андрій Лизогуб і княжна Варвара Репніна. Олег Олійників нагадав, що Шевченкові подобалася Одеса, і після заслання, у разі, якщо йому відмовлять поселитися в Петербурзі, він називав наше місто одним з тих, де бажав би замешкати.
Цікавою видається ідея Тараса Максим’юка, який запропонував художникам у своїй творчості увічнити місця, опосередковано пов’язані з Т.Г. Шевченком — зобразити будинки, в яких мешкали друзі поета (по вулиці Садовій і Льва Толстого).
Нагадаю, чи не перше публічне вшанування пам’яті Шевченка в Одесі відбулося у 1878 році завдяки енергійній діяльності Олексія Андрієвського, про що йшлося в статті «Творчість Бориса Едуардса: український аспект» (див. «ЧН» за 16.02.2017).
Ці факти час від часу оприлюднюються на по-дібних заходах, тож резонною є думка, висловлена в розмові з іншим учасником виставки Віктором Маринюком: крім історико-біографічного аспекту охоплювати ширші проблеми, якими живе нині наше суспільство.
Щодо іконографії Т.Г. Шевченка, безпосереднього звернення до його творчості, то хотів би виділити експресивний за формою і динамічний ескіз пам’ятника Кобзареві роботи Миколи Худолія для міста Чорноморськ (2012). Це образ романтика, людини нескореної духом, яка перебуває у стані душевного неспокою. Він притис до грудей розкриту книгу — несе людству своє животворне слово. Незважаючи на малі розміри ескізу, робота справляє враження монументальної (як не згадати античну скульптуру, яка в малих формах досягала цієї якості).
Продовжують цей ряд медаль з профілем Шевченка авторства Євгена Чумака, живописний портрет пензля Альберто Павлюка та дві оригінальні колажні роботи: «Борітеся — поборете» та «Катерина». Перша робота — образ Тараса Григоровича, викладений із фотопазлів Майдану. Її автор — відомий київський кінорежисер Володимир Савельєв. Автором другої є молода художниця Альона Дацьо-Расвєтна. Це приклад того, що прочитання творчості Тараса Шевченка, його іконографія розвиваються у сучасному контексті. Раніше до цієї теми зверталися такі одеські майстри, як М. Жук, М. Божій, К. Філатов.
Виставка цікава живописом. Камерне полотно Миколи Овсійка «Віконце в осінь» (2016) — це яскравий зразок південної, одеської школи: хата потопає у зелені, панує літня благодать, світлоповітряний простір переливається багатством відтінків зеленого. Овсійко — глибокий колорист! Робота Анатолія Горбенка «Зворушливий травень» тяжіє до епічності, панорамності. Це ідилія. В ній відчувається захоплення чарівною українською природою, прославлення життя, вираження його пульсуючої і лагідної сили. У кожному творі має бути свій акцент, у даному випадку — це стеблини і листя рослин на передньому плані, які пронизані ранковим сонцем. Вишукана пейзажна ретроспекція «Ранок. Судак» (2012) Юрія Валюка відтворює морське узбережжя у спекотний день. У ній тонко, колоритно передано дальній план, який на передньому оживляють золотисті розсипи тіл відпочивальників. Від цього етюду, який попри свій невеличкий розмір увібрав широкий простір, віє розніженістю і спокоєм. Він явно написаний під впливом Миколи Шелюти (1906—1984).
Серед портретів привертає увагу робота Миколи Потужного «Портрет Н». За своїм композиційним рішенням вона, можливо, «постановочна», але через нюанси в портретному образі передана самозаглибленість і рішучість характеру молодої особи. Твір мінорний за настроєм, стриманий і вишуканий за колоритом, виразний за своїм лінійним рішенням і, що показово, майстерно і з любов’ю написаний. Якщо образи Шевченка, пред-ставлені на виставці — це сучасні портретні інтерпретації, то цей портрет приваблює своєю безпосередністю, і це єдиний в експозиції зразок натурного зображення у цьому жанрі.
Рамки статті не дозволяють охопити все розмаїття творів, представлених на виставці. Цікаві своїм підходом алегорична скульптура «Феміда» Клима Степанова (яка апелює до моральних християнських цінностей); живописна, настроєва, музично-ритмічна напівабстракція Марини Яндоленко «Мрійниця з Остенде»; вишукана пастель «Весна» Віктора Гоманюка; язичницька за своєю суттю однофігурна декоративна композиція «Берегиня. Молитва за мир» Зої Пасічної (в ній відчувається торжество і нескінченність життя). Цікаві твори представили Олена Аль-Хадж, Людмила Богайчук, Неллі Княжковська, Олександр Кіртоки, Олександр Стовбур, Сергій Савченко, Олександр Шелюто та інші.
Принагідно згадаю про інший самодостатній проект — виставку «З Шевченкової криниці», яка відбулася у рамках традиційних «Шевченківських читань» в Одеській національній науковій бібліотеці. Її підготували у співавторстві завідувач відділу зв’язків з громадськістю та реклами книгозбірні Тамара Кухарук та член НСХУ, згаданий вище Віктор Гоманюк.
На дражливе питання, яке впродовж десятиліть порушують багато науковців, — чи був Тарас Григорович Шевченко в Одесі, можна відповісти так: Одеса завжди відчувала духовну єдність з українським генієм і надихалася його творчістю.
Володимир КУДЛАЧ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
